- •Завідувач кафедри, з.Д.Н.Т. України, д.Мед.Н., професор Шандра о.А.
- •Мета вивчення
- •Дисципліна структурована на 3 модулі:
- •2. Мета вивчення навчальної дисципліни
- •3. Зміст програми Модуль 1. Загальна Фізіологія
- •Тема 1. Предмет і задачі фізіології. Методи фізіологічних досліджень.
- •Тема 2. Основні етапи розвитку фізіології.
- •Тема 3. Мембранні потенціали. Потенціал спокою.
- •Тема 8. Дослідження сили і роботи м’язів. Динамометрія.
- •Тема 9. Практичні навички з фізіології збудливих структур.
- •Тема 10. Біологічна регуляція, контури біологічної регуляції.
- •Тема 11. Рефлекторний принцип діяльності центральної нервової системи (цнс).
- •Тема 12.Синапси центральної нервової системи. Процеси збудження і гальмування в цнс.
- •Тема 13. Роль спинного мозку в регуляції рухових функцій.
- •Тема 14. Роль стовбура мозку в регуляції рухових функцій. Роль середнього мозку і ретикулярної формації в регуляції рухових функцій.
- •Тема 15. Роль переднього мозку та мозочка у регуляції рухових функцій.
- •Тема 16. Регуляція системної діяльності організму. Роль лімбичної системи і кори головного мозку у формуванні системної діяльності організму.
- •Тема 17. Електрична активність цнс і методи її реєстрації.
- •Тема 18. Практичні навички з нервової регуляції функцій організму та ролі цнс в регуляції рухових функцій.
- •Тема 19. Структурно-функціональна організація автономної нервової системи.
- •Тема 20. Роль автономної нервової системи у регуляції вісцеральних функцій.
- •Тема 21. Гуморальна регуляція, її фактори, механізми дії гормонів на клітини-мішені, регуляція секреції гормонів.
- •Тема 22. Роль гормонів у регуляції процесів психічного, фізичного розвитку і лінійного росту тіла.
- •Тема 23. Роль гормонів у регуляції гомеостазу.
- •Тема 24. Роль гормонів у регуляції адаптації організму
- •Тема 25. Особливості ендокринної системи у дітей.
- •Тема 26. Роль гормонів у регуляції статевих функцій.
- •Тема 27. Практичні навички з фізіології нервової й гуморальної регуляції вісцеральних функцій, ролі гормонів у регуляції.
- •Тематичний план лекцій
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
- •Модуль 2. Фізіологія вісцеральних систем крові, кровообігу, дихання
- •Тема 1. Система крові Функції крові, фізико-хімічні властивості
- •Тема 2. Фізіологія еритроцитів і гемоглобіну.
- •Тема 3. Захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види.
- •Тема 4. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини. Фізіологія тромбоцитів.
- •Тема 5.Фізіологічні основи методів дослідження груп крові.
- •Тема 6. Практичні навички з фізіології системи крові.
- •Тема 7. Загальна характеристика системи кровообігу. Bвластивості серцевого м ‘язу.
- •Тема 14. Дослідження артеріального і венозного пульсу людини. Аналіз сфг, фг.
- •Тема 15. Дослідження регуляції кровообігу. Регуляція тонусу судин.
- •Тема 16. Дослідження мікроциркуляції та особливостей регіонального кровообігу.
- •Тема 17. Дослідження механізмів повернення крові до серця і їх регуляції.
- •Тема 18. Динаміка лімфообігу.
- •Тема 19. Практичні навички з фізіології системи кровообігу.
- •Тема 20. Загальна характеристика системи дихання. Дослідження механізму вдоха і видоха.
- •Тема 26. Дослідження гуморальної регуляції дихання.
- •Тема 27. Практичні навички з фізіології системи дихання.
- •Структура залікового кредиту-модулю 2 Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання
- •Тематичний план лекцій
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
- •Модуль 3. Фізіологія вісцеральних систем. Вищі інтегративні функції
- •Тема 1. Енергетичний обмін та методи його дослідження.
- •Тема 2. Фізілогічні основи раціонального харчування.Складання харчових раціонів.
- •Тема 3. Температура тіла та регуляція її сталості
- •Тема 4. Фізіологічні основи загартовування.
- •Тема 5. Загальна характеристика та функції системи травлення. Травлення в ротовій порожнині Роль смакової і нюхової сенсорних систем.
- •Тема 6. Травлення у шлунку.
- •Тема 11. Практичні навички з фізіології системи травлення.
- •Тема 12. Загальна характеристика системи виділення. Роль нирок у процесах виділення, механізми сечоутворення.
- •Тема 13. Регуляція функцій нирок.
- •Тема 14. Роль нирок у підтриманні гомеостазу.
- •Тема 15. Дослідження контуру біологічної регуляції параметрів гомеостазу за участю нирок.
- •Тема 16. Загальна характеристика сенсорних систем
- •Тема 17. Сомато-сенсорна система. Фізіологічні основи болю та знеболення.
- •Тема 18. Зорова сенсорна система.
- •Тема 19. Дослідження гостроти зору.
- •Тема 20. Дослідження полів зору.
- •Тема 21. Дослідження кольоровідчуття.
- •Тема 22. Слухова і вестибулярна сенсорна система.
- •Тема 23. Створення схеми контуру біологічної регуляції вестибулярного аналізатора. Створення схеми і дослідження контуру біологічної регуляції вестибулярного аналізатора.
- •Тема 24. Вища нервова діяльність (внд), фізіологічні основи поведінки.
- •Тема 25. Роль мотивацій і емоцій у формуванні поведінки.
- •Тема 26. Особливості внд людини. Типи внд людини.
- •Тема 27. Пам`ять, види, механізми формування.
- •Тема 28. Дослідження динаміки запам’ятовування.
- •Тема 29. Сон, його види, біологічна роль.
- •Тема 30. Трудова діяльність, теорії розвитку втоми, оптимальні режими. Адаптація організму до фізичного навантаження
- •Тема 31. Дослідження біологічного віку.
- •Фізіологія вісцеральних систем. Вищі інтегративні функції
- •Тематичний план лекцій
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
- •4. Тематичний план лекцій з дисципліни
- •5. Тематичний план практичних занять з дисципліни
- •7. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю
- •8. Форми контролю
- •9. Перелік навчально-методичної літератури
8. Форми контролю
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно і вони не входять до структури практичного заняття. Рекомендується застосовувати иди об'єктивного стандартизованого) онтролю теоретичної та практичної підготовки студентів. Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні коленого модулю (залікового кредиту) - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю -80 балів. Оцінювання поточної навчальної діяльності: При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:
Традиционая оценка |
Модуль 1 |
Модуль 2 |
Модуль 3 |
"5" |
5 |
5 |
5 |
«4" |
4 |
4 |
4 |
"3" |
3 |
3 |
3 |
"2" |
0 |
0 |
0 |
Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "5" на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу і дорівнює 100 балам. Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "3", на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу
Оцінювання індивідуальної самостійної роботи: Кількість балів за індивідуальну самостійну роботу студента (СРС) вираховується як різниця між максимальною кількістю балів за поточну навчальну діяльність і максимальною кількістю балів за поточну успішність студента при засвоєнні тем модуля. Бали за індивідуальну СРС нараховуються при успішному її захисті.
Модульний підсумковий контроль: Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Форма проведення підсумкового контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з фізіології визначаються у робочій навчальній програмі.
Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80.
Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав на менше 50 балів.
Оцінювання дисципліни:
Оцінка з фізіології виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни. Клькість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни.
Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю). Кнвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТ8 та 4-ри бальною (традиційною):
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТ8 таким чином:
Оцінка ЕСТS |
Статистичний показник |
А |
Найкращі 10% студентів |
В |
Наступні 25% студентів |
С |
Наступні 30% студентів |
D |
Наступні 25% студентів |
Е |
Останні 10% студентів |
Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.
Для спеціальностей 7.110101 "лікувальна справа", 7110104 "педіатрія", 7.110105 "медико-профілактична справа", які навчаються з фізіології за єдиним навчальним планом і єдиною навчальною програмою з фізіології, вибірка складається із студентів названих трьох спеціальностей (якщо ВНЗ не прийнято інакше).
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:
Оцінка ЕСТ8 |
Оцінка за 4-ри бальною шкалою |
А |
"5" |
В,С |
«4" |
D,Е |
"3" |
FХ,F |
"2" |
Оцінка з дисципліни FХ, F ("2") виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.
Оцінка FХ ("2") виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів під час зимових канікул та впродовж 2-ох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.