- •Лекція 1 зміст регіональної геології та об’єкти вивчення
- •Лекція 2 тектонічне районування територій, його основні принципи і положення
- •Лекція 3 геологічна будова областей докембрійської складчастості
- •Східноєвропейська платформа
- •Сибірська платформа
- •Африкано-Аравійська платформа
- •Аравійська плита
- •Територіально Аравійська плита відповідає в основному території Південно-Західного Іраку, Кувейту, Саудівської Аравії, Катару, Бахрейну, Абу-Дабі, Оману, Дибаю і Маскату.
- •Геологічна будова.
- •Розріз відрізняється стійким і спокійним характером осадонагромадження в мілководно-морських і прісноводних умовах.
- •Індостанська платформа
- •Китайська платформа
- •Австралійська платформа
- •Північноамериканська платформа
- •Південноамериканська платформа
- •Лекція 4 геологічна будова областей байкальської складчастості
- •Тімано-Печорська плита
- •Байкальська, Східносаянська гірськоскладчасті області та Єнісейський кряж
- •Байкаліди Австралії
- •Патагонська платформа
- •Лекція 5 геологічна будова областей каледонської складчастості
- •Гірськоскладчасті області Центрального Казахстану і Північного Тянь-Шаню
- •Алтайсько-Саянська гірськоскладчаста область
- •Селенгіно-Яблонева гірськоскладчаста область
- •Острів Північна Земля
- •Скандинавсько-Англійський пояс
- •Гірськоскладчасті області Байшаню і Алашаню
- •Апалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- •Лекція 6 геологічна будова областей герцинської складчастості
- •Уральська гірськоскладчаста область
- •Таймирська гірськоскладчаста область
- •Східноказахстанська та Алтайська гірськоскладчасті області
- •Герциніди Монголії, Південного Тянь-Шаню та Китаю
- •Герциніди Африки
- •Тасманський пояс
- •Аппалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- •Лекція 7 геологічна будова епігерцинських плит
- •Західносибірська плита
- •Скіфська плита
- •Туранська плита
- •Західноєвропейська плита
- •Дунбейська платформа
- •Східноавстралійська платформа
- •Молоді платформи Північної Америки (Арктична, Атлантична)
- •Лекція 8 геологічна будова областей мезозойської складчастості
- •Верхояно-Колимська область
- •Далекосхідна область
- •Індокитайська гірськоскладчаста область
- •Складчаста зона Кордильєр
- •Лекція 9 геологічна будова областей альпійської складчастості
- •Альпійсько-Гімалайська складчаста область (Середземноморський пояс)
- •Карпатська гірськоскладчаста область
- •Українські Карпати
- •Складчаста споруда Гірського Криму
- •Складчаста споруда Кавказу
- •Далекосхідна геосинклінальна область (Тихоокеанський геосинклінальний пояс)
- •Складчаста споруда Анд
- •Лекція 10 геологічна будова внутрішніх морів
- •Лекція 11 основні закономірності геологічної будови та історії розвитку світу
- •Список використаних джерел
- •Івано-Франківський національний технічний
Західноєвропейська плита
Плита розмішена між Альпійським складчастим поясом на півдні, Балтійським щитом на північному сході і структурами каледонської складчастості на північному заході.
Геологічна будова.
Платформа має складну будову. Її складчаста основа формувалася в період від докембрію до раннього тріасу включно, причому найбільш інтенсивно в герцинську епоху складчастості. Платформовий чохол тут починається з відкладів верхньої пермі і тріасу. Складчастий фундамент відділений від чохла континентально-лімнічним комплексом моласових і вугленосних червоноколірних утворень, місцями вулканогенних, які на епігерцинській платформі охоплюють вестфальський і єтефанський яруси середнього і верхнього карбону (силезій) і нижньої пермі (ротлігендес). Шари цих порід сильно метаморфізовані та значно порушені розривними дислокаціями. Місцями відклади утворюють покриви, місцями виповнюють грабенові западини, де товщина їх різко збільшується до 4—8 км, інколи більше.
Характерною рисою зазначеної еліґерцинської платформи, є висока рухомість, що зумовило її мозаїчну будову. Під впливом тектонічних напружень альпійського циклу ця платформа, починаючи з мезозою, була розбита системою розломів на кілька великих глиб, які зазнали значних вертикальних переміщень. Розломи мають переважно два напрямки: субширотний — західно-північно-західний (герцинський) і субмеридіональний — північно-північно-східний (рейнський) і порушують не тільки фундамент, а й платформовий чохол.
У будові платформового покриву виділяють великі геоструктурні елементи першого порядку. Синеклізи і западини розділяють окремі підвищені масиви палеозойських і більш давніх порід, частково горстовоґо походження, які виступають на поверхню. До великих піднять складчастого фундаменту належать серединні масиви Вогези, Шварцвальд, Брабантський, Арденський, Гарц, Рейнський, Чеський (Богемський) включно з Судетами і Сілезькими горами, Свєнтокшиські гори, гори Добруджа та ін.; до великих западин — синеклізи Північноєвропейська, Паризько-Гемпширська і Аквітансько-Біскайська (рис. 7.5).
У будові платформи значне місце займають грабени субмеридіонального, рейнського, напрямку (Рейнський, Ронськнй і Лиманський). З Альпійським складчастим поясом платформа з’єднюється передовими прогинами.
Друга молода, епігерцинська, платформа— Мізійська—знаходиться між Балканами і Карпатами і являє собою продовження Скіфської плити. Виступ палеозойського фундаменту останньої прослідковується в Добруджі (рис. 7.6).
Рисунок 7.5 – Тектонічна схема Західноєвропейської плити
Рисунок 7.6 – Тектонічна схема Мізійської плити
1 – Балкани, 2 – Передбалканська складчаста зона, 3 – кристалічні породи південних Карпат, 4 – мезозойські відклади Карпат, 5 – Флішова зона Східних Карпат, 6 – Північноболгарське підняття, 7 – Олтенський структурний поріг, 8 – Ломська западина, 9 – Варненська западина, 10 – розломи, 11 – Жіуолтське блокове підняття, 12 – антиклінальні лінії, 13 – границі тектонічних елементів
Корисні копалини.
На території Західноєвропейської плити є крупні родовища нафти і газу (Франція, Аквітанський нафтогазоносний басейн, Німеччина), кам’яного (Добруджа) і бурого вугілля (Німеччина, Франція), руд заліза (Франція, Болгарія), марганцю (Болгарія), благородних металів (Чеський масив), хрому, бокситів (Франція), міді, цинку, олова, ртуті, піриту, бариту, калійних солей.