Далекосхідна область

Простягається майже на 900 км від узбережжя Японського моря до правої притоки р. Амуру - р. Хунгарі, досягаючи ширини 200 км.

Геологічна будова.

Докембрійські відклади області представлені гнейсами, кристалічними сланцями, кварцитами, мармурами з інтрузіями гранітів. Палеозойські відклади представлені теригенно-карбонатною товщею з прошарками конгломератів в девоні. Наявні інтрузії гранітів та ефузивні утворення. В розрізі відсутні ордовицькі і силурійські комплекси. Найбільш широко розвинуті пермські відклади, які представлені чергуванням кременистих сланців, яшм, пісковиків з ефузивними породами. Мезозойські відклади складаються із теригенної тріасової товщі з прошарками вапняків, теригенно-вулканогенних утворень юри, теригенно-вулканогенних порід крейди. Кайнозойські відклади розповсюджені повсюдно. Це вулканогенні і туфогенноосадові породи палеогену, континентальні піщано-глинисті утворення неогену та алювіальні осади з прошарками ефузивів антропогенного віку.

В тектонічній будові області виділяють Ханкайський масив, Сіхоте-Алінський антиклінорій, Тетюхінський синклінорій, Сучанський прогин, Середньо- і Нижньоамурську западини (рис. 8.2).

Рисунок 8.2 – Тектонічна схема Далекосхідної (Сіхоте-Алінської) гірськоскладчастої області

На сході області простягається вулканічний пояс, складений ефузивами пізньої крейди, палеогену і неогену.

Історія геологічного розвитку.

Розвиток Сіхоте-Алінської геосинкліналі проходив протягом палеозойської ери на подрібненій докембрійській основі. Він переривався каледонською і герцинською епохами складчастості. Цілковите завершення геосинклінального режиму пройшло лише в передсенонський період. Починаючи із сенону і протягом кайнозойської ери, регіон зазнав орогенного етапу розвитку. Цей період характеризувався вертикальними переміщеннями різних блоків по великих розломах. В орогенний етап активно проявилась ефузивна діяльність. В кайнозої заклались і розвинулись западини і прогини, які заповнювались вугленосними теригенними відкладами та ефузивами.

Корисні копалини.

Серед корисних копалин найбільш розвинуті поклади заліза, свинцю, цинку, олова, кам’яного вугілля, графіту, флюориту тощо. Проблема нафтогазоносності області до кінця не вирішена. Перспективи нафтогазоносності пов’язуються із Середньо- і Нижньоамурською западинами.

Індокитайська гірськоскладчаста область

До цієї області відносяться південні схили Куньлуня і Циньлиня та область між Тібетом і Південнокитайською платформою, а також територія Таїланду, Лаосу та В’єтнаму.

Геологічна будова.

Мезозоїди на території Китаю складені переважно морськими теригенними породами. Породи геосинклінального комплексу інтенсивно зім’яті, розбиті насувами і прорвані крупними батолітами гранітів.

На території Таїланду виділяють Юньнань-Малайський складчастий пояс (на заході), Індосинійський серединний масив (на сході) і розташовану між ними Менамську кайнозойську накладену западину. Складчастий пояс утворений кристалічними породами докембрію і карбонатно-теригенними відкладами всіх систем палеозою і тріасу з пачками ефузивів середнього і кислого складу. Переважають лінійні складки і насуви субмеридіонального простягання. Широко розповсюджені інтрузії гранітоїдів карбону, пермі, тріасу і крейди.

Фундамент Індосинійського масиву утворений породами докембрію і нижнього палеозою; осадовий чохол складений вапняками пермі і піщано-глинистими лагунними і континентальними відкладами тріасу, юри і крейди.

Менамська западина виповнена рихлими континентальними відкладами неогену і четвертинної системи. Западина продовжується на шельфі Сіамської затоки.

Корисні копалини.

В Юньнань-Малайському складчастому поясі з ультраосновними породами офіолітових поясів пов’язані родовища хромітів і нікелю, з гранітоїдами – родовища руд олова, вольфраму, міді. На контактах гранітів з карбонатними товщами – родовища залізних руд. У вапняках палеозою встановлені поклади марганцевих і поліметалічних руд. До зон тріщинуватості приурочені рудопрояви золота, сурми. Прирозломні кайнозойські западини вміщують родовища бурого вугілля.

На Індосинійському масиві з відкладами осадового чохла пов’язані поклади природного газу і калійних солей, рудопрояви урану і міді, з кайнозойськими базальтами – дорогоцінне каміння.

В Менамській западині з кайнозойськими товщами пов’язані поклади нафти і природного газу.