posobie_TU
.pdfФункція |
Похідна |
Інтеграл |
||||||||
Ф1(ξ) |
4 |
Ф4 |
LФ2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
L |
|
|
|
||||||
Ф2(ξ) |
1 |
Ф1 |
|
LФ3 |
||||||
|
|
|
L |
|
|
|
||||
Ф3(ξ) |
1 |
Ф2 |
|
LФ4 |
||||||
|
|
|
L |
|
|
|
||||
Ф4(ξ) |
1 |
Ф |
|
|
L |
Ф |
||||
|
|
|
L |
|
||||||
|
|
|
3 |
|
4 |
1 |
Враховуючи, що на балку можуть діяти декілька моментів, зосереджених і рівномірно розподілених навантажень, остаточні рівняння методу початкових параметрів для балки на пружній основі (рис. 1.4) можна записати в наступному вигляді:
v |
v0Ф1( ) 0 LФ2 ( ) |
M0 |
L2Ф3 ( ) |
Q0 |
L3Ф4 ( ) |
Mi |
|
L2Ф3 ( mi ) |
|||||||||||||||||||||
|
|
EI |
EI |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
EI |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
P |
|
|
|
|
|
|
|
к qL3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
i |
|
L3Ф4 ( pi |
) п EI Ф4 ( 4 )d ; |
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
EI |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Ф( ) |
M0 |
LФ ( ) Q0 |
L2Ф ( ) |
4v0 |
Ф ( ) |
|
Mi |
LФ ( |
) |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
0 1 |
|
EI |
2 |
|
|
EI |
3 |
|
|
|
|
|
L |
4 |
EI |
2 |
mi |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
P |
|
|
|
|
|
|
|
к qL2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
i |
|
L2Ф3 ( pi |
) п EI Ф3 ( 4 )d ; |
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
EI |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
M M 0Ф1 ( ) Q0 LФ2 ( ) |
4EI |
|
v0Ф3 ( ) |
4EI |
0Ф4 ( ) MiФ1 ( mi ) |
||||||||||||||||||||||||
2 |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Pi LФ2 ( pi ) пк qLФ2 ( 4 )d ; |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
Q Q0Ф1 ( ) 4EI3 |
v0Ф2 ( ) |
4EI2 0Ф3 ( ) |
4 |
|
M 0Ф4 ( ) |
4 |
MiФ4 ( mi ) |
||||||||||||||||||||||
L |
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
PiФ1 ( pi ) пк qФ1 ( 4 )d .
Величини ξ, ξm, ξp, ξп, ξк – див. рис. 1.5.
(1.21)
(1.22)
(1.23)
(1.24)
Правила користування даними рівняннями такі ж, як і для методу початкових параметрів для звичайних статично визначених балок:
а) знаки в рівняннях перед навантаженнями визначаються за правилом знаків для згинальних моментів;
б) у рівняння включаємо навантаження, які розташовані між початком координат і перерізом, для якого визначаються v(z), φ(z), M(z) або Q(z).
10
Рис. 1.5. Розрахункова схема короткої балки
Початкові параметри v0, φ0, M0 і Q0 знаходяться в залежності від умов закріплення балки (граничних умов). Нижче в таблиці 1.3 наведені деякі типи закріплень.
Таблиця 1.3 – Деякі типи закріплень
|
|
|
|
|
|
z=0 |
z=l |
z=0 |
z=l |
z=0 |
z=l |
v≠0 |
v≠0 |
v=0 |
v=0 |
v=0 |
v≠0 |
φ≠0 |
φ≠0 |
φ≠0 |
φ≠0 |
φ=0 |
φ=0 |
M=M1 |
M=M1 |
M=M1 |
M=M1 |
M≠M1≠0 |
M≠M1≠0 |
Q=P |
Q=P |
Q≠0 |
Q≠0 |
Q≠P≠0 |
Q=P |
Побудовані за залежностями (1.21)-(1.24) епюри v(z), φ(z), M(z), Q(z) повинні відповідати початковому диференційному рівнянню (1.2). Перевірка правильності побудови епюр виконується на підставі диференційних залежностей між параметрами v(z), φ(z), M(z) і Q(z) (див. курс опору матеріалів):
dv |
z |
|
|
|
d 2v |
d |
z |
|
|
|
d 3v |
d 2 |
z |
|
dM |
z |
|
|
||
|
|
z |
; |
z |
EI |
|
EI M |
z |
; |
z |
EI |
|
EI |
|
Q |
. |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
dz |
|
|
dz2 |
dz |
|
dz3 |
dz2 |
dz |
z |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Перевірка правильності побудови епюри Q(z).
У перерізі під зосередженим навантаженням на епюрі Q(z) спостерігається стрибок, значення якого дорівнює значенню прикладеного навантаження.
11
Перевірка правильності побудови епюри М(z).
1. У перерізі під прикладеним зосередженим моментом на епюрі М(z) спостерігається стрибок, значення якого дорівнює значенню прикладеного моменту.
2. У перерізі, де поперечна сила дорівнює нулю (Q(z)=0), момент приймає екстремальне (максимальне або мінімальне) значення.
3. На ділянках балки, де поперечна сила більше нуля, значення моменту зростають, а на ділянках балки, де поперечна сила менше нуля, значення моменту зменшуються.
Перевірка правильності побудови епюри φ(z).
1. У перерізі, де згинальний момент дорівнює нулю (М(z)=0), функція кутів повороту приймає екстремальне (максимальне або мінімальне) значення.
2. На ділянках балки, де згинальний момент більше нуля, функція φ(z) зростає, а на ділянках балки, де згинальний момент менше нуля, функція φ(z) зменшується.
3. На ділянках балки, де поперечна сила більше нуля, функція φ(z) увігнута, а на ділянках балки, де поперечна сила менше нуля, функція φ(z) опукла.
Перевірка правильності побудови епюри v(z).
1. У перерізі, де функція φ(z) дорівнює нулю (φ(z)=0), функція v(z) приймає екстремальне (максимальне або мінімальне) значення.
2. На ділянках балки, де функція φ(z) більше нуля, функція v(z) зростає, а на ділянках балки, де функція φ(z) менше нуля, функція v(z) зменшується.
3. На ділянках балки, де згинальний момент більше нуля, функція v(z) увігнута, а на ділянках балки, де згинальний момент менше нуля, функція v(z) опукла.
1.2 Рішення простих задач
1.2.1 Приклади рішення задач
|
Задача 1.1. Балка з двотавра №24, довжиною |
||||
|
8 м, навантажена посередині зосередженою силою |
||||
|
Р=100 кН (рис. 1.6). Модуль пружності матеріалу |
||||
|
балки E=2·105 МПа. |
Основа |
– пісок |
середньої |
|
|
крупності з |
коефіцієнтом |
жорсткості основи |
||
Рис. 1.6 |
k=20 МПа. |
Найти |
максимальний |
згинаючий |
|
момент і поперечну силу в балці. Знайти |
допустиме значення сили Рдоп з умови міцності за нормальними напруженнями (розрахунковий опір балки прийняти R=200 МПа). Розрахунок провести як для нескінченно довгої балки.
Рішення.
Оскільки в умові сказано, що балку необхідно розрахувати як нескінченно довгу, то скористаємося відповідними рівняннями (1.7) і (1.8).
12
Параметр L обчислимо за формулою:
L 4 |
4EI |
4 |
4 2·1011·3460·10 8 |
1,0846 м. |
|
k |
|
20·106 |
|
Максимальні значення як згинального моменту, так і поперечної сили спостерігаються під точкою прикладення сили (див. рис. 1.2), тобто, якщо взяти початок координат в точці прикладення сили, то максимальні значення M і Q будуть при ξ=0. Підставивши в рівняння (1.7) і (1.8) значення ξ=0, отримаємо:
Mmax |
PL |
e |
|
(cos sin ) |
100·103·1,0846 |
0 |
·(cos0 |
sin0) |
27,12 кНм. |
|||
4 |
|
|
4 |
·e |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Qmax P e cos |
100·103 |
·e 0·cos0 50 кН. |
|
|
||||||||
2 |
|
|
|
|||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Умова міцності балки за нормальними напруженнями записується як:
|
Mmax |
R, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
W |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
де |
Mmax |
PдопL |
e (cos sin ) |
PдопxL |
e 0 |
(cos0 |
sin0) |
|
PдопL |
; W=289 см3 |
(для |
|
|
|
|
||||||||||
|
4 |
4 |
|
|
|
4 |
|
|
двотавра №24).
З врахуванням виразу для Mmax умова міцності запишеться:
|
P |
L |
R → |
Pдоп |
4WR |
|
4·289·10 6 ·200·106 |
213,2 кН. |
доп |
|
L |
1,0846 |
|||||
|
4W |
|
|
|
|
Відповідь: Mmax=27,12 кНм, Qmax= –50 кН; Рдоп=213,2 кН.
Задача 1.2. Балка лежить на |
|
||||||
суцільній |
пружній |
|
основі |
і |
|
||
навантажена, як показано на рис. 1.7. |
|
||||||
Основа – пісок середньої крупності з |
|
||||||
коефіцієнтом |
|
жорсткості |
основи |
|
|||
k=18 МПа. |
|
Модуль |
|
пружності |
|
||
матеріалу |
балки |
Е=30000 МПа. |
|
||||
Розглядаючи її як коротку балку, |
|
||||||
необхідно |
визначити |
|
початкові |
|
|||
параметри і прогин балки в перерізі, |
|
||||||
розташованому |
нескінченно |
близько |
Рис. 1.7 |
||||
праворуч від |
точки |
|
прикладення |
|
зосередженого навантаження Р.
Рішення.
Приймемо початок координат на лівому кінці балки. Визначимо початкові параметри. Відповідно до умов закріплення при z=0 (а) v=0, (b) M=0; при z=l=7 м, (c) M=-20 кНм, (d) Q=0. З граничних умов (а) і (b) виходить, що початкові
13
параметри v0=0, M0=0. Для визначення початкових параметрів φ0 і Q0 складаємо рівняння (1.23), (1.24) на підставі двох останніх граничних умов (c) і (d):
|
|
7 |
|
4EI |
|
7 |
|
|
5 |
2 |
|
|
7 |
|
|
2 |
|
|
M Q0 LФ2 |
( |
|
) |
|
0Ф4 ( |
|
) PLФ2 |
( |
|
) qL |
Ф3 |
( |
|
) Ф3 |
( |
|
) |
20 кНм |
L |
L |
L |
L |
L |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
7 |
|
4EI |
|
7 |
|
|
5 |
|
|
7 |
|
|
2 |
|
|
Q Q0Ф1 ( |
|
) |
2 |
0Ф3 ( |
|
) PФ1 |
( |
|
) qL Ф2 |
( |
|
) Ф2 |
( |
|
) |
0. |
L |
L |
L |
L |
|
||||||||||||
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
Визначимо |
значення |
функцій |
Крилова |
для |
|
0 |
|
, |
|
2 |
, |
5 |
|
и |
|
7 |
|
||||||||||||||||
L |
|
|
L |
L |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|||||||||
(табл. 1.4). Для цього визначимо значення параметру L: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
bh3 |
|
|
10 |
|
0,4 0,63 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
L 4 |
4EI 4 |
4 E |
12 |
|
4 4 3·10 |
|
· |
|
12 |
|
2,6322 м. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
18·106 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
k |
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Таблиця 1.4 – Значення функцій Крилова за (1.20) (до задачі №1.1) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
z, м |
|
|
Ф1(ξ) |
|
|
|
|
Ф2(ξ) |
|
|
|
|
|
Ф3(ξ) |
|
|
|
|
|
Ф4(ξ) |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
||||
2 |
|
|
0,9445 |
|
|
0,7514 |
|
|
|
|
|
0,2876 |
|
|
|
|
0,0730 |
|
|
|
|
||||||||||||
5 |
|
|
-1,103 |
|
|
|
|
1,089 |
|
|
|
|
|
1,546 |
|
|
|
|
|
1,072 |
|
|
|
|
|||||||||
7 |
|
|
-6,361 |
|
|
|
|
-1,485 |
|
|
|
|
|
1,648 |
|
|
|
|
|
2,407 |
|
|
|
|
|||||||||
Підставивши значення навантажень і функцій Крилова у відповідних |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
перерізах, отримаємо систему рівнянь: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
M z 7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
3.909Q0 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
20000 Нм; |
|
|
7.901·10 |
0 |
6.359·10 |
0; |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.784·105 |
0. |
|
|
|
|
||||||||||
Qz 7 |
|
|
|
|
6.361Q 2.0551·108 |
0 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вирішивши систему, отримаємо Q0=120,5 кН, φ0=-1,401·10-3 рад. Використовуючи рівняння (1.21) запишемо вираз для визначення vz для
указаного перерізу, розташованого на відстані 2 м від початку координат:
|
|
2 |
|
Q |
2 |
|
P |
|
|
0 |
|
qL4 |
|
2 |
|
0 |
|
|
|
vz 2 0 LФ2 ( |
|
) |
0 L3Ф4 ( |
|
) |
|
L3Ф4 |
( |
|
) |
Ф1 |
( |
|
) Ф1 ( |
|
) |
1,72 мм |
||
L |
L |
EI |
L |
L |
L |
||||||||||||||
|
|
|
EI |
|
|
|
|
4EI |
|
|
|
|
|||||||
Відповідь: v0=0; φ0 =3,29·10-4 рад; M0=0; Q0=42,5 кН; vz=2=-1,72 мм. |
|||||||||||||||||||
Задача 1.3. Балка на суцільній |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
пружній основі навантажена рівномірно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
розподіленим навантаженням q=20 кН/м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
(рис. 1.8). Основа – пісок середньої |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
крупності |
з |
жорсткістю |
|
основи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
k=18 МПа. |
Знайти поперечну силу в |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
перерізі |
балки, |
розташованому |
|
|
|
|
|
|
Рис. 1.8 |
|
|||||||||
нескінченно |
близько |
справа |
|
від |
лівої |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
опори.3 Модуль пружності матеріалу балки Е=30000 МПа.
14
Рішення. Визначимо, до якого типу відноситься дана балка. Для цього обчислимо параметр L:
|
4EI |
|
4 E |
bh3 |
|
4 2· |
0,4 0,63 |
|
L 4 |
4 |
12 |
4 |
12 |
4,2295 м. |
|||
k |
k |
|
18·106 |
|||||
|
|
|
|
|
Оскільки, згідно з (1.4):
l 8м |
0,8h |
3 |
E |
|
3·104 |
|||||
|
|
|
0,8 0,6·3 |
|
40 4,3611м. |
|||||
|
E |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
l |
|
|
8 |
|
|
1,8915 |
3 |
4,7124, |
|
|
L |
4,22949 |
|
2 |
||||||
|
|
|
|
|
то дану балку необхідно розраховувати як коротку.
Приймаємо початок координат на лівому кінці балки. Поперечна сила в перерізі балки, розташованому нескінченно близько справа від лівої опори, буде дорівнювати початковому параметру Q0. Початковий параметр Q0 визначимо з урахуванням умов закріплення балки. Відповідно до умов
закріплення при z=0 (а) v(z=0)=0, (b) M(z=0)=0; при z=l=8 м, (c) v(z=i)=0, (d) M(z=l)=0.
З граничних умов (а) і (b) виходить, що початкові параметри v0=0, M0=0. Для визначення початкового параметра Q0 складаємо рівняння (1.22), (1.24) на підставі двох останніх граничних умов (c) і (d):
|
|
v z l 0 LФ2 ( |
l |
|
|
Q |
L3Ф4 ( |
l |
|
|
qL4 |
|
|
u |
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
) |
0 |
|
) |
|
Ф1 ( |
|
|
п |
) Ф1 ( |
|
|
|
к |
|
) |
0; |
|||||||||||||
|
L |
L |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
EI |
|
|
|
|
|
4EI |
|
|
|
L |
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
4EI |
|
|
|
l |
|
2 |
|
|
|
uп |
) Ф3 |
|
|
uк |
|
|
|
|||||||
|
M z l Q0 LФ2 |
( |
|
|
) |
|
|
0Ф4 ( |
|
) |
qL |
Ф3 |
( |
|
L |
( |
|
L |
) |
0. |
|||||||||||||
|
|
L |
L |
|
L |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
8 |
|
|
|
|
||||||||
Визначимо значення функцій Крилова для |
|
|
и |
|
|
|
(табл. 1.5). |
||||||||||||||||||||||||||
|
L |
|
|
L |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Таблиця 1.5 – Значення функцій Крилова за (1.20) (до задачі 1.2.) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
z, м |
|
|
|
|
Ф1(ξ) |
|
|
|
|
Ф2(ξ) |
|
|
|
|
|
|
Ф3(ξ) |
|
|
|
|
|
|
Ф4(ξ) |
|||||||||
0 |
|
0 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
8 |
|
1,8915 |
|
-1,0685 |
|
|
|
1,0980 |
|
|
|
|
|
|
1,5370 |
|
|
|
|
|
1,0595 |
Підставивши значення навантажень і функцій Крилова у відповідних перерізах, отримаємо систему рівнянь:
v |
|
0; |
|
|
|
55.6708·10 |
9 |
Q0 |
2.2984·10 |
3 |
0; |
|||
|
z 8 |
|
|
4.6443 0 |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
1.443·109 |
|
0.5499·106 |
0. |
|
||||
M z 8 0. |
|
4.6443Q |
0 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
Вирішивши систему, отримаємо Q0=12,979 кН.
Відповідь: Q0=12,979 кН.
15
|
1.2.2 Задачі для самостійної роботи |
|
Задача С1.1. Балка з двотавра №20, |
|
довжиною 6 м, навантажена зосередженою силою |
|
Р=80 кН (рис. 1.9). Модуль пружності матеріалу |
|
балки E=2·105 МПа. Основа – супісь. Найти |
|
максимальний згинаючий момент і поперечну |
Рис. 1.9 |
силу в балці. Знайти допустиме значення сили Рдоп |
з умови міцності за нормальними напруженнями |
(розрахунковий опір балки прийняти R=200 МПа). Розрахунок провести як для нескінченно довгої балки.
Задача С1.2. Балка лежить на суцільній пружній основі і навантажена, як показано на рис. 1.10. Основа – пісок середньої
крупності |
з |
коефіцієнтом |
жорсткості |
основи |
k=18 МПа. |
Модуль пружності матеріалу балки Е=30000 МПа. Розглядаючи її як коротку балку, необхідно визначити початкові параметри і кут повороту балки в перерізі, розташованому нескінченно близько праворуч від лівої опори.
Задача С1.3. Балка на суцільній пружній основі навантажена рівномірно розподіленим навантаженням q=20 кН/м (рис. 1.11). Основа – суглинки з жорсткістю основи k=18 МПа. Знайти поперечну силу на лівій опорі. Модуль пружності матеріалу балки прийняти
Е=30000 МПа.
Рис. 1.10
Рис. 1.11
1.3 Розрахункова робота №1 «Розрахунок балки на суцільній пружній основі»
1.3.1 Зміст роботи
Дві балки на суцільній пружній основі навантажені, як вказано у завданні. Для балок відомі: довжина, розміри поперечного перерізу, характеристики матеріалу. Необхідно побудувати епюри v(z), φ(z), M(z) і Q(z) і перевірити міцність балок за максимальними нормальними і дотичними напруженнями. Вихідні дані прийняти за варіантом у Додатку В.
16
1.3.2Порядок виконання роботи
1.Перевірити, до якого типу відноситься балка (нескінченно довга або коротка).
2.Вибрати систему координат, записати граничні умови і знайти початкові параметри.
3.Розбити балку на ділянки, для кожної ділянки записати вирази для
визначення v(z), φ(z), M(z) і Q(z).
4.Побудувати епюри v(z), φ(z), M(z) і Q(z).
5.Перевірити міцність балки за максимальними нормальними і дотичними напруженнями.
1.3.3 Приклад виконання роботи
Задача 1.
Вихідні дані: балка на суцільній пружній основі навантажена, як показано на рис. 1.12. Основа – суглинок з коефіцієнтом жорсткості k0=300 МН/м3.
|
Довжина балки l=6 м, переріз балки |
||||
|
прямокутний, |
|
розмірами |
||
|
bxh=30х60 см. Модуль |
пружності |
|||
|
матеріалу |
балки |
Е=30000 МПа. |
||
|
Розрахунковий опір матеріалу балки |
||||
Рис. 1.12 |
R=20 МПа, |
Rзр=10 МПа. |
Необхідно |
||
побудувати епюри v(z), φ(z), M(z), Q(z) і |
|||||
|
|||||
|
перевірити міцність балки. |
|
Рішення. Визначимо, до якого типу відноситься балка. Обчислимо параметр L:
|
|
|
|
|
|
|
4E |
bh3 |
|
|
|
10 |
|
0,3·0,63 |
|
|||
L 4 |
4EI x |
|
4 |
12 |
|
|
|
4 |
4·3·10 |
· |
12 |
1,6380 м. |
||||||
k0b |
|
|
|
k0b |
|
|
300·106 ·0,3 |
|||||||||||
Оскільки згідно (1.4): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
l 8м |
0,8h |
3 |
|
E |
|
|
|
|
3·104 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
0,8 0,6·3 |
|
25 5,101м; |
|||||||||||
|
|
E |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
l |
|
|
|
|
6 |
|
|
|
3,663 3 |
4,7124, |
||||||
|
|
L |
1,638073 |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
то дану балку необхідно розраховувати як коротку.
Для знаходження v(z), φ(z), M(z) і Q(z) короткої балки використовуємо метод початкових параметрів. Приймаємо початок координат на лівому кінці балки. Для визначення початкових параметрів v0, φ0, M0 і Q0 розглянемо умови
закріплення балки. Маємо, що при z = 0 (а) vz=0=0, (b) Mz=0= М; при z=l=6 м (с) vz=6=0, (d) Mz=6= 0.
З перших двох граничних умов (a) і (b) отримаємо, що початкові параметри v0=0, M0=20 кНм.
17
Для визначення початкових параметрів 0, Q0 складаємо рівняння на підставі двох інших граничних умов (оскільки v0=0, M0=0, то їх участь в рівняннях виключаємо). Підставивши умову (с) в рівняння (1.21), отримаємо:
|
|
|
|
|
6 |
|
M0 |
|
2 |
|
6 |
|
|
|
Q0 |
3 |
6 |
|
|||||
v z 6 |
0 LФ2 ( |
|
) |
|
L Ф3 |
( |
|
) |
|
|
L Ф4 |
( |
|
) |
|||||||||
L |
EI |
L |
EI |
L |
|||||||||||||||||||
|
P |
3 |
|
4 |
|
|
qL4 |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
0 |
|
|
(1.25) |
||||
|
|
L Ф4 |
( |
|
) |
|
|
Ф1 ( |
|
) Ф1 |
( |
|
|
) |
0. |
|
|
|
|||||
EI |
L |
|
|
L |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
4EI |
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
Підставивши умову (d) в рівняння (1.23), отримаємо:
M |
z 6 |
|
M Ф |
( |
6 |
) Q LФ |
( |
6 |
) |
4EI |
|
Ф |
( |
6 |
) |
|
|||||||||
L |
|
|
L |
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
0 1 |
|
|
|
0 2 |
|
L |
|
|
|
0 4 |
|
L |
(1.26) |
||||||||
|
|
|
|
|
4 |
|
2 |
|
|
4 |
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
PLФ2 |
( |
|
) qL |
Ф3 |
( |
|
) Ф3 ( |
|
) |
0. |
|
|
|
|
|
||||||||||
L |
L |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
Визначимо значення функцій Крилова при 6L , а також для
проміжних перерізів, в яких ми знаходитимемо v(z), φ(z), M(z) і Q(z) (табл. 1.6). При виконанні розрахункової роботи рекомендується розбити балку на 7-8 частин (бажано приймати на кожній ділянці не менш 4-х перерізів, включаючи і межі ділянок). Також необхідно визначити значення функцій Крилова в перерізах, розташованих нескінченно близько від меж ділянок. У даній роботі розіб’ємо балку на частини довжиною 0,5 м. Розрахунок значень функцій Крилова рекомендується виконувати з використанням Microsoft Office Excel. При обчисленні функцій "вручну" або з використанням спеціальних таблиць рекомендується проводити обчислення з точністю до чотирьох значущих цифр.
Таблиця 1.6 (початок) – Значення функцій Крилова за (1.20) (РР№1, задача 1)
Відстань до |
Ф1(ξ) |
Ф2(ξ) |
Ф3(ξ) |
Ф4(ξ) |
|
перерізу z, м |
|||||
|
|
|
|
||
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
0,5 |
0,9985 |
0,3051 |
0,04653 |
0,0047 |
|
1 |
0,9768 |
0,6076 |
0,1860 |
0,0378 |
|
1,5 |
0,8830 |
0,8942 |
0,4159 |
0,1275 |
|
2-0* |
0,6315 |
1,1307 |
0,7269 |
0,3001 |
|
2+0** |
0,6315 |
1,1307 |
0,7269 |
0,3001 |
|
2,5 |
0,1074 |
1,2521 |
1,0947 |
0,5772 |
|
3 |
-0,8249 |
1,1548 |
1,4692 |
0,9692 |
|
3,5 |
-2,3025 |
0,6929 |
1,7627 |
1,4660 |
|
4 |
-4,4302 |
-0,3172 |
1,8366 |
2,0232 |
|
4,5 |
-7,2295 |
-2,0804 |
1,4924 |
2,5449 |
|
5 |
-10,5641 |
-4,7859 |
0,4704 |
2,8655 |
|
5,5 |
-14,0434 |
-8,5455 |
-1,5370 |
2,7319 |
|
6 |
-16,9093 |
-13,2984 |
-4,8484 |
1,7943 |
*– переріз розташовано нескінченно близько зліва від z=2м;
**– переріз розташовано нескінченно близько справа від z=2м.
18
Підставивши значення діючих на балку навантажень і знайдених значень функцій Крилова в (1.25) і (1.26), отримаємо систему рівнянь:
|
|
|
8 |
Q0 2,1502·10 |
3 |
|
|
||
21,7837 0 4,8684·10 |
0; |
|
|||||||
|
|
(1.27) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
6 |
|
|
|
|
21,7838Q0 7,0982·10 |
0 |
0,8830·10 |
0. |
|
|||||
|
|
|
Вирішивши систему рівнянь (1.27), знайдемо початкові параметри
Q0=–34,785 кН, φ0=–1,7645·10-4 рад.
Для побудови епюр v(z), φ(z), M(z) і Q(z) розіб'ємо балку на ділянки і запишемо рівняння для знаходження v(z), φ(z), M(z) і Q(z) на кожній ділянці.
Балка має 2 ділянки. I ділянка:
|
|
|
|
|
|
v |
|
|
LФ |
M 0 |
L2Ф |
|
|
Q0 |
|
L3Ф |
|
; |
|
|
(1.28) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
EI |
|
|
3 |
|
|
|
|
|
EI |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
z |
0Ф1 |
M 0 |
|
LФ2 |
|
|
Q0 |
|
L2Ф3 ; |
|
|
(1.29) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
EI |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
EI |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
M |
z |
|
M Ф |
|
Q LФ |
4EI |
Ф |
|
; |
|
|
(1.30) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
|
|
|
0 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
0 4 |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
Q |
|
|
|
|
4 |
|
M Ф |
Q Ф |
|
4EI |
Ф . |
|
|
(1.31) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
0 |
|
|
4 |
|
|
|
0 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
L2 |
|
|
|
|
|
0 |
|
3 |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
II ділянка: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
M0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Q0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P |
|
L3Ф4 p |
|
|||||||||||||
v z 0 LФ2 |
|
|
|
|
L2Ф3 |
|
L3Ф4 |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
EI |
|
EI |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
EI |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1.32) |
|||||
|
qL4 |
Ф |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
п |
|
Ф |
к |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
4EI |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
M0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Q0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P |
|
L2Ф3 p |
|
||||||||||
z 0Ф1 |
|
|
|
LФ2 |
|
L2Ф3 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
EI |
EI |
(1.33) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
EI |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
qL3 |
Ф |
|
|
|
|
Ф |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
п |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
4EI |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
к |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Q LФ 4EI Ф PLФ |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
M |
z |
M Ф |
|
p |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
0 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
2 |
|
|
|
L |
|
|
0 4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
(1.34) |
|||||||||||||||||
qL2 Ф |
|
|
|
Ф |
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
п |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
к |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Q |
|
|
4 |
M Ф |
|
Q Ф 4EI |
Ф |
|
PФ |
p |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
z |
|
|
|
L |
|
|
|
0 4 |
|
|
|
|
|
|
|
0 1 |
|
|
|
|
L2 |
|
|
|
0 3 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
(1.35) |
||||||||||||||||||
qL Ф2 п |
Ф2 к . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підставивши в отримані рівняння (1.28)–(1.35) значення навантажень, відстані до перерізів z і відповідні ним значення функцій Крилова, обчислимо
значення v(z), φ(z), M(z) і Q(z) у вибраних перерізах. Визначимо значення v(z), φ(z), M(z) і Q(z) на I ділянці:
z=0,5 м;
19