7. Система приголосних фонем

В українській мові 32 приголосних фонеми. Якість приголосного залежить від умов його утворення. При творенні приголосних видихуваний ступінь повітря зустрічає на своєму шляху перепону, яка являє собою повне або часткове зімкнення мовних органів. У результаті подолання виникає шум, що визначає якість приголосного. В українській мові приголосні класифікуються за такими ознаками:

І. За участю голосу і шуму в їх творенні.

ІІ. За місцем творення.

ІІІ. За способом творення.

ІУ. За наявністю палаталізації (пом’якшення).

У. За акустичним враженням.

І.За участю голосу і шуму

Сонорними називаються приголосні, що складаються з голосу і шуму з перевагою голосу.

Шумними є приголосні, утворювані з перевагою шуму, або тільки шуму.

Пари приголосних за дзвінкістю – глухістю: б – п; д – т; з –с; дз – ц; дж – ч; ж – ш; г – х; г – к; - ф.

Іі. За місцем творення

Ця класифікація враховує характер перепони, що утворюється між пасивними та активними мовними органами

ІІІ. За наявністю \ відсутністю палаталізації

Палаталізація звука виникає внаслідок додаткового підняття спинки язика до твердого піднебіння.

1. М’які – д^\, т^\, л^\, н^\, j

2. Пом”якшені – з^\, с^\, дз^\, р^\, ц^\

3.Напівпом”якшені – всі інші (у фонематичній транскрипції не позначаються)

4. Тверді всі, крім j

ІV. За акустичним враженням

1.Свистячі с, с^\, з, з^\, зд, дз^\, ц, ц^\

2.Шиплячі – ж, ч, ш, дж

Аналіз варіантів фонем за місцем творення

Губні б - [б] [б^,];

п -[п][п^,];

ф - [ф][ф^,];

м - [м] [м^,];

в -[в][в^о][v][w] [ў]

[w] [в^о] – (губно-губний) – на початку складу перед [о], [у]: [wода]; [в^оух^оо]

[v][в] – (губно-зубний) - перед [а, е, и] : [vе^ил^/м^оожа][ваза]

[ў] – (у нескладовий):

1) на початку слова і складу перед голосним : [ўч^оора], [ўчител^/]

2) в середині слова після голосного перед приголосним [п^ооўн^оо], [р^/іўн^оо]

3) у кінці слова після голосного [биў], [пиў]

Передньоязикові д - [д], [д^/], [д^/:];

т с з ц дз л н ж ш ч ш дж

Задньоязикові г к х

Середньоязиковий й - [j], [ĭ]

1) на початку слова і складу перед приголосним:

2) в середині слова і складу після голосного перед приголосним [маĭка];

3) в кінці слова після голосного: [даǐ]

Глотковий г [г] [г^,]

8.Модифікації гол. і пригол. фонем. Акомодація

Фонетичні зміни, що виникають внаслідок модифікацій:

Комбінаторні зумовлені взаємодією голосних і приголосних звуків у мовному потоці. Вони можуть відбуватися в одному слові і на межі двох різних слів, коли кінцева артикуляція попереднього звука накладається на початкову наступного. Таке явище називається коартикуляцією. (з питань [спе^ита^.н^/]).

Позиційні зміни залежать від наголосу (степ - степи), від положення звуків на початку чи в кінці слова або складу, від характеру складу (закритий/ відкритий).

Акомодація (лат. accomodatio - пристосування) - це процес взаємодії звуків різних категорій (голосних і приголосних). За напрямом акомодація буває прогресивна (→) і регресивна (←) Визначають такі основні прояви акомодації голосних:

1. Задньоязикові приголосні відтягують початок або кінець артикуляції голосних переднього ряду назад (гедзь, кігті)

2. У позиції між губними пригол. нелабіалізовані голосні на початку артикуляції набувають незначного лабіального відтінку (мив, бивні)

3. Носові приголосні часто назалізують голосні на початковій фазі їх творення (ніс, море)

4. Тверді передньоязикові приголосні надають голосним переднього ряду більш задньої артикуляції, а голосним заднього – більш передньої (дав, червень)

5. Під впливом м’яких приголосних голосні [а, о, у] в початковій або кінцевій фазі артикуляції мають і-подібний сегмент [л^/_іамка], [ба_іт^/к^оо].

Акомодація приголосних до сусідніх голосних виявляється не так яскраво:

1. [п^,, б^,, ф^,, в^,, м^,, ш^,, ч^,, дж^,, г^,, к^,, х^,, г^,] з”являється перед [і]: [п^,іна], [г^,ілка]

2.перед наступним [о],[у] відбувається лабіалізація приголосних [к^оут], [б^оур^/.а].