- •4. Мотив сну в драмі Кальдерона “ Життя – це сон ”.
- •5.Роль та місце гри в драмах Кальдерона (“ Дама-примара ”, або “ Життя – це сон ”).
- •6. “ Історія життя шахрая на ймення Паблос Кеведо і розвиток жанру пікарески в іспанській літературі хyii ст.
- •7. Особливості часово-просторових відношень в іспанській пікаресці.
- •8. Гротеск, його типологія та функціональне навантаження в іспанській пікаресці.
- •9. Поезія іспанського бароко. Культеранізм та консептизм – два основні стилі барокової поезії.
- •10. Творчість Гонгори - характерний прояв барокового світобачення в поезії.
- •11. Тематика і проблема метафізичної поезії ф. Де Кеведо.
- •12. Класицизм XVII століття як напрям і художня система. Естетика і поетика Класицизму.
- •13. Драматургія французького класицизму і його сценічна система. Корнель-Расін.
- •33.Просвітницький рух в Англії в середині хyiii ст. І розвиток просвітницького роману.
- •35. Творчий шлях г.Філдінга та формування принципів просвітницького реалістичного роману.
- •37. «Замок Отранто» г.Уолпола та розвиток жанру готичного роману в англійській літературі Просвітництва.
- •38. Вольтер. Періодизація творчості та загальна характеристика світогляду.
- •39. Філософська повість Вольтера “Кандід”. Своєрідність жанру. Хронотоп. Специфіка героя.
- •42.Специфіка наративу та психологізму в романі д.Дідро “Черниця”.
- •43.Просвітницька інтерпретація сутності людської природи та свободи вибору в романі д.Дідро “Черниця”.
- •44.Втілення руссоїстичного світогляду в романі "Нова Елоїза" Руссо (проблематика, специфіка образів, тема природи).
- •45. Роман Шодерло де Лакло «Небезпечні зв’язки».
- •46.Особливості німецької літератури доби Просвітництва.
- •47.Характер конфлікту у драмі Лессінга «Емілія Галотті».
- •48. Особливості психологічного аналізу особистості у драмі Лессінга «Емілія Галотті».
- •50. Проблематика драми ф. Шиллера «Розбійники» у контексті естетичних шукань штюрмерів.
- •51.Проблематика та основний конфлікт драми ф. Шиллера «Підступність і кохання».
- •52. Роман Гете “Страждання молодого Вертера” і зародження теми “втрачених ілюзій”. Вплив поетики сентименталізму на структуру роману та образи героїв.
- •53.“Фауст” Гете. Історія написання, композиція трагедії, стилістика та поетика твору.
- •54.Пошуки сенсу буття як рушійний момент еволюції Фауста. (Гете “Фауст”).
- •55.Конфлікт добра і зла в зображенні людської природи ( “Фауст” Гете).
45. Роман Шодерло де Лакло «Небезпечні зв’язки».
Особливе місце в прозі кінця століття належить роману Шодерло де Лакло (1741-1803) «Небезпечні зв'язки» (1782). Ця книга не вкладається в рамки сентименталізму; в ній сильні тенденції реалістичного відображення дійсності. «Небезпечні зв'язки» - це роман у листах, за своїм жанром з'явився подальшим розвитком оповідних прийомів Річардсона і Руссо. Ми маємо справу в «Небезпечних зв'язках» не стільки з розповіддю про події, скільки з припущеннями про майбутні події, з життєвими планами героїв чи з наступним аналізом цих подій. Душевні переживання, пов'язані з плануванням подій або зі спогадом про них, становлять в першу чергу зміст роману. Персонажі роману зображуюються не такими, якими вони насправді, а такими, якими вони представляються іншим .
46.Особливості німецької літератури доби Просвітництва.
Порівняно пізно - з середини 18 ст. - на шлях Просвітництва вступила Німеччина, де в цей час склалася ціла низка блискучих мислителів: Лессінг, Гердер, Гете, Щіллер та ін, що зробили великий вплив і по суті підготувавши грунт для великих ідеалістичних систем Канта, Фіхте, Шеллінга та Гегеля. На відміну від французького, німецьке Просвітництво відрізнялося вкрай обережним ставленням до релігії. Іншою особливістю німецького Просвітництва були ідеї, які зуміли згуртувати різних за духом його представників - від найрадикальніших до, в більшості своїй, дуже поміркованих. Такою стала ідея національної єдності німецького народу, його права на вільний розвиток національної культури, літератури та мови, що згодом багато в чому сприяло складанню єдиного німецького держави. Німецькі просвітники розглядали себе в якості своєрідних місіонерів розуму, покликаних відкрити людям ока на їх природу і призначення, направити їх на шлях одухотворяючих істин. Ренесансний ідеал вільної особи набуває в епоху Просвітництваатрибуту загальності : повинно думати не лише про себе, але і про інших, про своє місце в суспільстві. В епоху відродження людина, що осмислювалася як абсолютна основа для природи, суспільства і історії, не була, проте, повною мірою співвіднесений з соціальністю, з громадською ідеєю. Просвітники ж прагнули усвідомити специфіку цих міжлюдських зв'язків. У центрі їх уваги- проблеми найкращого громадського устрою, розробка програм громадських перетворень, що максимально відповідають людській природі
47.Характер конфлікту у драмі Лессінга «Емілія Галотті».
Деякі критики називали твір Г. Е. Лессінга «Емілія Галотті» драмою, але, за визначенням самого автора, це трагедія у п'яти діях. Трагедія — це зображення непримиренних життєвих конфліктів, що приховують у собі катастрофічні наслідки. У трагедії Лессінга «Емілія Галотті» таким непримиренним конфліктом став соціально-політичний — між людьми правлячої верхівки та їхніми підданими, досить заможними, але високоморальними людьми. В основі трагедії лежав соціально-політичний конфлікт, який мав широкий суспільний характер.