48. Особливості психологічного аналізу особистості у драмі Лессінга «Емілія Галотті».

У розкриті психології даної трагедії велику роль грає протиставлення образів героїв із простими й чистими почуттями корисливому й підступному егоїстичному суспільству. У драмі моральна й психологічна проблематика переважала, адже глибокий психологізм був безпосередньо пов'язаний з реакцією на соціальні й політичні проблеми епохи.

49. Література «Бурі і натиску». Загальна характеристика літературного напряму та специфіка його естетичної системи.

В 70-80-е рр. XVIII сторіччя в культурному житті Німеччині сталася велика подія. На літературну арену вийшла група молодих поетів, що отримала назву «Буря і натиск». У Геттінгені виступили Г. Бюргер, Ф. Мюллер, І. Фосс, Л. Гелті; в Страсбурге - І.В. Гете, Я. Ленц, Ф. Клінгер, Г. Вагнер, І. Гердер; в Швабії - X. Шубарт, Ф. Шиллер. Небачена до тієї пори в Німеччині творча активність молодих поетів вилилася в створення творів, повних остаточно політичного бунтарства, що ще не оформилося, в якому, однак, явно намітилося невдоволення соціальною обстановкою тогочасної Німеччини, гньотом влада заможних, князівським деспотизмом, тяжким положенням селянства. В п'єсі Клінгера (1752-1831) «Буря і натиск» (1776), що дала назву всьому руху, проголошується ідея бунта швидше ради самого бунта, чим ради якої-небудь усвідомленої практичної мети. «Давайте скаженіти і шуміти, щоб почуття закрутилися, як дахові флюгеры в бурю. У дикому гуркоті знаходив я не раз насолоду, і мені неначе ставало легше», - говорить герой п'єси юнак Вільд.

50. Проблематика драми ф. Шиллера «Розбійники» у контексті естетичних шукань штюрмерів.

Творчість Шиллера, подібно до творчості Гете, ділиться на два періоди — штюрмерський (1776—1786) та веймарський (1787—1805). Палким прибічником штюрмерства, яке було складовою часткою загальноєвропейського просвітницького руху, Шиллер став ще в роки навчання в академії. На відміну від Гете, який у своїй штюрмерській програмі дотримувався доволі поміркованих поглядів, штюрмерство Шиллера мало яскраво виражений соціально-бунтарський характер. Своє головне завдання він вбачав у рішучій та безкомпромісній боротьбі з будь-якими проявами тиранії, соціального, морального, духовного гноблення людської особистості.Уже перша драма Шиллера «Розбійники» виносила на німецьку сцену мотиви тираноборства, розроблені на матеріалі сучасності, а не далекого історичного минулого, як було до Шиллера. Творчі принципи театру як арени вияву сили і краси людських почуттів Ф. Шіллер утверджує у драматургічних творах ("Розбійники", "Підступність і кохання"

51.Проблематика та основний конфлікт драми ф. Шиллера «Підступність і кохання».

Трагедія «Підступність і любов» є вершиною розвитку штюрмерской драматургії Шіллера. В«Бюргерська трагедіяВ» спочатку була задумана як побутова п'єса, в якій повинні знайти вирішення проблеми сім'ї. Однак у процесі роботи драматург виявив, що питання про становище бюргерства і станові відносини, які розглядалися їм в плані сімейно-побутовому, на ділі представляли гострий суспільно-політичний інтересСила трагедії полягала не стільки в показі дрібниць реального побуту, скільки в реалістичному підкресленні «типових обставин» - злочинів одних і трагічної загибелі інших. Весь цей складний конфлікт, який Шиллер дозволяє у своїй трагедії, по суті підпорядкований з'ясуванню найважливішого питання про право народу, про долі простих людей, поки ще забитих і безправних. Основний конфлікт драми, зіткнення двох систем моралі, кожна з яких відповідає певному соціальному середовищу.