Зразок виступу студента на захисті кваліфікаційної роботи

- Шановний голово, шановні члени державно-екзаменаційної комісії, дозвольте розпочати публічний захист кваліфікаційної роботи!

Соціальні кризові процеси, що є характерними для сучасного суспільства, негативно впливають на психологію людей, породжуючи тривожність і напруженість, озлобленість, жорстокість і насильство. Це руйнівно впливає на дітей, часто формує їх схильність до негативних проявів у поведінці.

Проблемі нормативності як основної характеристики поведінки дитини- дошкільника присвятили свої роботи Л. В. Артемова, Л. І. Божович, В. К. Котирло, М. І. Лісіна, Т. І. Поніманська та ін. Однак педагогічний аспект виховання дітей дошкільного віку, схильних до негативізмів поведінки, за умови дослідження окремих аспектів (В. М. Оржеховська, Т. Є. Федорченко) на сьогодні ще залишається недостатньо вивченим.

Саме тому тема нашої дипломної роботи присвячена вивченню особли­востей виховання дітей дошкільного віку, схильних до негативізмів поведінки, але ми виявили, що у наукових дослідженнях поряд із поняттям "негативізми" зустрічається поняття "негативні прояви", що не є тотожними, а відображають близькі за змістом відхилення у поведінці. Тому у роботі ми будемо говорити не тільки про негативізми, а й про негативні прояви у поведінці дошкільників.

З метою економії часу інформація, що стосується компонентів наукового апарату дослідження, сформульована на окремих аркушах і представлена членам комісії.

Проблему виховання дітей, схильних до негативізмів та негативних проявів у поведінці, ми досліджували на теоретичному та практичному рівнях. На теоретичному рівні здійснено вивчення негативізмів та негативних проявів у поведінці дошкільників як психолого-педагогічної проблеми. З цією метою ми охарактеризували опорно-понятійний апарат з теми дослідження.

Проаналізувавши дослідження Б. Ф. Баєва, H. H. Верцинської, М. А. Галагузової, В. М. Оржеховської, О. І. Пилипенко, Т. Є. Федорченко, ми охарактери­зували найбільш поширені негативізми та негативні прояви поведінки дитини дошкільного віку.

У теоретичній частині роботи ми здійснили обґрунтування особливостей виховної та корекційної роботи з дітьми дошкільного віку, що мають негативізми і негативні прояви у поведінці, та згрупували організаційно-педагогічні умови такої роботи у три групи.

В дослідницько-експериментальній частині роботи ми експериментально дослідили особли­вості виховання дошкільників, схильних до негативізмів та негативних проявів у поведінці. З цією метою нами був проведений констатувальний та форму­вальний експерименти.

Метою констатувального експерименту було практичне вивчення органі­заційно-педагогічних умов здійснення профілактики негативізмів та негативних проявів у поведінці дошкільників. Нами використовувалися такі емпіричні методи дослідження: у ролі основних – інтерв'ювання батьків, вихователів, методиста ДНЗ та анкетування вихователів; у ролі додаткових – спостере­ження за спілкуванням батьків з дітьми під час окремих режимних моментів (приходу дитини до дитячого садка та повернення дитини додому), бесіда з практичним психологом та аналіз документів (річного плану роботи ДНЗ та річного й місячного планів роботи психолога). Результати констатувального експерименту були покладені в основу розробки та реалізації програми фор­мувального експерименту.

У межах реалізації завдань формувального експерименту нами запропо­нована система роботи, яка передбачала розробку та апробацію про­грами педагогічної корекції негативізмів і негативних проявів у поведінці дошкіль­ників та розробку практичних рекомендації батькам, вихователям та іншим працівникам ДНЗ (психологу, методисту, завідувачу) щодо попередження не­гативізмів та негативних проявів у поведінці дошкільників. Результати формувального етапу експерименту підтвердили ефективність запропонованої роботи.

Унаслідок проведеного дослідження ми прийшли до таких висновків:

1. Спираючись на результати наукових досліджень, ми окреслили та роз­крили зміст основних понять дослідження: негативізм, дитячий негативізм, негативні прояви поведінки, відхилення у поведінці. Перераховані вище понят­тя тісно пов'язані між собою та складають своєрідний причинно-наслідковий ряд, що відображає ймовірні відповідні етапи у формуванні стійких відхилень поведінки.

2. З'ясували, що психологічною основою негативних реакцій у всіх ви­падках є незадоволення надзвичайно істотних для дитини потреб соціального характеру: потреби у спілкуванні, у схваленні, пошані, потреби в емоційному контакті із значущими людьми (однолітками або близькими дорослими). Блокування потреби стає джерелом глибоких переживань, а їх усвідомлення дитиною сприяє виникненню негативних тенденцій у її поведінці.

3. Проаналізувавши найбільш поширені у дошкільному віці негативізми й негативні прояви поведінки дитини, ми з'ясували, що немає єдиної класи­фікації негативних проявів у поведінці дошкільників. Різні автори окреслюють різноманітні їх види. Це дало нам підстави об'єднати описані в літературі негативні прояви у поведінці дошкільників у чотири групи:

І група: негативні прояви поведінки, зумовлені дефіцитом уваги (неповна, дистантна, неблагополучна сім'я);

2. група: негативні прояви поведінки, зумовлені кризами психовікового розвитку (розглянули кризи трьох та семи років);

3. група: негативні прояви поведінки, зумовлені неправильним вихо­ванням (типи виховання дитини у сім'ї);

4. група: негативні прояви поведінки, зумовлені несприятливою адапта­цією дитини до ДНЗ (реакції дошкільника на нові умови життя).

4. Аналіз чинників виникнення педагогічної занедбаності та важковиховуваності дає нам підстави виділити чотири основні групи факторів виникнення негативізмів та негативних проявів у поведінці дітей дошкільного віку:

- біофізіологічні (соматичні та нервово-психічні захворювання, успадко­вані відхилення в розвитку організму тощо);

- індивідуально-психологічні (проблеми самооцінки, незрілість емоційно- вольової сфери та ін.);

- макросоціальні (несприятливі умови функціонування суспільства в цілому);

- мікросоціальні (несприятливі впливи найближчого оточення: насилля в сім'ї, низький культурний рівень батьків, гіперопіка дитини або повна відсутність уваги до неї).

5. Здійснивши теоретико-методологічне обґрунтуван­ня умов виховання дітей дошкільного віку, схильних до негативізмів та негатив­них проявів у поведінці, ми об'єднали організаційно-педагогічні умови вихован­ня дітей із негативізмами та негативними проявами у поведінці у три групи:

І. Умови, що дозволяють забезпечити особистісну значущість дитини в сім У:

1. Демонстрація безумовної любові до дитини (дослідження T. Гурлєвої, T. Гончаренко.).

2. Педагогічно доцільна поведінка дорослого у ситуаціях можливих негативізмів та негативних проявів (Баєв Б. Ф., Алєксєєнко T.).

ІІ. Умови, що забезпечують попередження та корекцію негативних проявів у поведінці дошкільників у ДНЗ:

1. Психолого-педагогічна діагностика дошкільників із негативізмами та негативними проявами поведінки (В. М. Оржеховська та О. І. Пилипенко).

2. Рання психолого-педагогічна профілактика негативних проявів у поведінці дошкільників (І. В. Козубовська, Г. В. Товканець).

3. Забезпечення особистісної значущості дитини в умовах навчально- виховного процесу ДНЗ (С. І. Болтівець, C. B. Кривцова).

4. Реалізація заходів ДНЗ, спрямованих на поліпшення адаптації дошкільників до дитячого садка (О.Кононко, Ж.Маценко).

III. Організаційно-педагогічні умови, що сприяють підвищенню рівня психолого-педагогічної освіченості батьків:

1. Цілеспрямована діяльність ДНЗ щодо підвищення психолого-педаго­гічної освіченості батьків (досліджували Оржеховська В.М. та Федорченко Т.Є.).

2. Практична допомога батькам у вихованні дітей із негативними проя­вами поведінки з боку фахівців ДНЗ (Косарева О., Колесіна Т. Є.).

6. Ми експериментально вивчили особливості виховання дошкільників, схильних до негативізмів та негативних проявів у поведінці, і з'ясували що:

І. Лише 20% опитаних батьків мають складнощі у спілкуванні з власною дитиною, у 60% інколи виникають труднощі і 20% респондентів, за власною оцінкою, не мають складнощів у спілкуванні з власними дітьми. Часто батьки скаржаться на брак часу, на власну зайнятість, тому досить мало часу приді­ляють вихованню дитини. Батьки досить часто пестять і обнімають власних дітей, особливо у ситуаціях позитивних дій та поведінки (80 %); допомагають у вирішенні складних для них завдань (100 %) з них: 60 % самостійно ініціюють допомогу, 40 % чекають прохання дитини про допомогу.

2. У ході проведеного анкетування вихователів ми з'ясували, що в ДНЗ частіше доводиться зустрічатися з негативізмами поведінки дітей:

• зумовленими кризами психовікового розвитку (відповіли 60 % опитаних);

• негативними проявами поведінки, зумовленими неправильним вихован­ням (70% опитаних);

• негативними проявами поведінки, зумовленими дефіцитом уваги (30 %);

• із негативними проявами поведінки, зумовленими несприятливою адаптацією дитини до ДНЗ (10 % вихователів).

Респонденти повідомили, що в кожній групі є діти, схильні до негативних проявів поведінки і найчастіше вони зумовлені кризами психовікового розвитку та неправильним вихованням.

3. Унаслідок бесіди з практичним психологом ми встановили, що у садоч­ку є діти, у яких прослідковуються негативні прояви поведінки, але більшість випадків є ситуативними, хоча в кожній групі можуть бути 1-3 такі дитини.

4. Для організації взаємодії з батьками щодо попередження негативних проявів у поведінці дітей психолог використовує такі форми роботи, як кон­сультації, папки-пересувки, індивідуальні бесіди, різноманітні групові форми роботи з використанням тренінгових елементів та рольових ігор.

7. Нами розроблена робота щодо попередження та подолання негативізмів та негативних проявів, яка включала корекційно-виховні програми попередження негативізмів та негатив­них проявів у поведінці дошкільників.

Більш детально програми висвітлені у спеціально підготовлених методичних рекомендаціях.

8. Нами розроблено практичні рекомендації батькам щодо попередження негативізмів та негативних проявів у поведінці дошкільників та рекомендації вихователям й іншим працівникам ДНЗ (психологу, методисту, завідувачу) з ме­тою попередження негативізмів та негативних проявів у поведінці дошкільників.

9. Апробована система роботи щодо виховання дітей із негативізмами та негативними проявами у поведінці засвідчила доцільність таких корекційних заходів та підтвердила висунуту гіпотезу.

Результати проведеного нами дослідження не розв'язують усіх питань, які стосуються проблеми виховання дітей із негативізмами та негативними проявами у поведінці дошкільників. Подальшого дослідження вимагають, зо­крема, питання навчання (в межах основних фахових методик) та розвитку дітей дошкільного віку з негативними проявами у поведінці.