Питання для самоперевірки.

1. Назвати основні мідні руди.

2. Яка проводиться підготовка до плавлення сірчаних руд?

3. У чому суть отримання мідного штейну у полум’яній відбивній печі?

4. Роз’яснити, як отримують мідь із штейну.

5. Накреслити схему пристроїв для електролітичного рафінування міді.

6. Назвати алюмінієві руди, які найбільш часто зустрічаються, і указати основні методи виробництва глинозему із них.

7. Пояснити суть електролізу глинозему та способи рафінування алюмінію.

8. Назвати основні сирі матеріали, які застосовуються для виробництва магнію, та методи отримання магнію із них.

9. Пояснити послідовно процес отримання магнію електролізом.

10. Пояснити послідовно по стадіям виробництво титану із руд.

Література: (1) с. 49-69, (3) с. 78-9.

Розділ 3 Ливарне виробництво

Глава 1. Сплави для виливок та їх властивості

Вивчаючи дану тему, потрібно засвоїти суть ливарного виробництва, яка заключається у отриманні деталей і заготовок шляхом заливання розплавленого метала у форми, порожнина яких відповідає конфігурації виливок.

У ливарному виробництві застосовують різні сплави чорних та кольорових металів. Слід знати , що придатність сплавів для виробництва виливок визначається їх ливарними властивостями: рідкотекучістю, температурою плавлення, усадкою, ліквацією. При вивченні явищ, які проходять при охолодженні метала у формі, слід звернути увагу на усадку, яка часто приводить до утворення різних пороків у виливках: усадочних раковин, крихкостей, напруг, жолоблення та тріщин.

Форми, які застосовуються для отримання виливок, можуть бути виготовлені із різних матеріалів: піщано-глиністих сумішей ( разові форми), металічних сплавів ( постійні форми) та інших вогнетривких матеріалів ( напівпостійні форми ).

Близько 90% лиття по масі виробляється у одноразових формах. Тому при вивченні ливарного виробництва слід добре засвоїти схему технологічного процесу виготовлення виливок цим методом, починаючи від креслення деталі, модельного комплекту і закінчуючи обрубанням, очищенням і контролем лиття.

Питання для самоперевірки

1. Пояснити суть ливарного виробництва та його значення у машинобудуванні.

2. Дати характеристику ливарних властивостей сплавів, які застосовуються для виготовлення виливок.

3. Пояснити послідовно схему процесу виготовлення виливок у разові форми.

4. Пояснити, у чому особливості конструювання деталей з урахуванням ливарних властивостей сплавів.

Література: (1) с. 240-241, (3) с. 97-102.

Глава 2. Технологія виготовлення ливарних форм.

Після вивчення схеми процесу виготовлення разових форм потрібно вивчити матеріали і обладнання, необхідні для цього процесу: формувальні та стрижневі суміші, модельний комплект , опоки, інструменти, а при машинній формовці – машини.

Особливу увагу слід звернути на модельний комплект, який складається із моделей і стрижневих ящиків. Модель – це зразок, за допомогою якого утворюють зовнішні обриси виливка у формі. Внутрішні порожнини у виливках отримують за допомогою стрижнів, які виготовляють у стрижневих ящиках. Розміри моделей відрізняються від готової деталі на величину усадки та припусків, які складаються з припусків на механічну обробку і технологічних припусків. Слід ознайомитися із модельними матеріалами та основними процесами виготовлення модельних комплектів. Для виготовлення моделей застосовують дерево, металічні сплави, гіпс, пластмаси, вогнетриви та ін. матеріали. Металічні моделі звичайно виготовляють разом з плитами, тому їх називають модельними плитами. Форми, які отримані по таким моделям, найбільш точні.

Потім треба ознайомитися із формувальними і стрижневими сумішами та вимогами до них, їх складом.

Після цього треба послідовно по операціям вивчити технологію отримання форми вручну по рознімній та нерознімній моделі у двох опоках, а також отримання форм при машинній формовці. Необхідно також вивчити послідовність виготовлення стрижнів і технологію їх сушіння. Крім того, слід звернути увагу на ливникову систему, її роль і призначення для отримання якісного лиття; розглянути питання складання ливарних форм.

На закінчення необхідно ознайомитися з особливостями виготовлення форм для різних сплавів: чавуна, сталі, мідних, алюмінієвих та ін. сплавів.