А – нанесення контурів опорних пунктів та позицій; б – нанесення траншей і відсічних позицій

Не знаючи третьої точки, можна помилитися у куті нахилу лінії до місцевого предмета.

Потім карта повертається так, щоб положення військ (істинне, або за рішенням) було розгорнене фронтом на північ (у тому випадку, якщо фронт дій направлений в іншу сторону), і на нанесені лінії проводяться риски (рис.3.70б). Перевага цього методу полягає в тому, що риски «на лінію» зверху вниз можна наносити набагато швидше і точніше, ніж, наприклад, зліва направо або навпаки. До того ж цю роботу можна виконати не в період оголошення командиром рішення, що є практично неможливим, а при доробці карти.

Обводити лініями зображення опорних пунктів рот і взводів краще після нанесення на карту інших елементів побудови оборони.

При постановці завдань підрозділам по робочій карті командир може вказати, у якому напрямку зосередити основні зусилля, аби не допустити прориву противника. Тут дуже часто виникає така помилка: перша крапка даного напрямку вказується на деякому, а часом, і на значному віддаленні від переднього краю оборони підрозділу. Це призводить до того, що підрозділ фактично не може виконати завдання по недопущенню прориву противника від пункту А до переднього краю, оскільки ця територія в цей час ним займається. З цієї ж причини на цьому напрямку не можуть бути зосереджені основні зусилля підрозділу.

У таких випадках при постановці задач по робочій карті цей напрям доцільно вказувати так, щоб його перша точка (А) знаходилася безпосередньо перед переднім краєм або на ньому, а друга точка - в глибині оборони (рис.3.71).

Рис.3.71. Порядок вказівки напрямку зосередження

Основних зусиль в обороні

Час заняття підрозділами батальйону оборони вказується один раз під написом номера і найменування батальйону або біля кожного підрозділу (рис.3.72).

Рис.3.72. Позначення на карті часу заняття оборони:

Рішення командира батальйону на марш доцільно наносити на робочу карту в такій послідовності:

1. Район розташування батальйону до початку маршу.

2. Відомості про діючих попереду військах.

3. Завдання батальйону на марш.

4. Маршрут висування, вихідний пункт, пункти регулювання, місця і час привалів.

6. Завдання сил і засобів старшого командира (начальника) по забезпеченню маршу.

7. Завдання сусідів.

8.Місця пунктів управління і елементів тилу старшого начальника до початку і в ході маршу.

У ході прийняття рішення на марш на карту наносяться:

1.Час проходження вихідного пункту, пунктів регулювання розвідкою, охороною, головою і хвостом колони, а також розрахунок на висування підрозділів батальйону до вихідного пункту.

2. Рубежі (пункти), що займаються охороною в ході маршу.

3. Місця підрозділів в новому районі.

У текстуальній формі на карті відображаються основні заходи щодо забезпечення маршу, сигнали управління і сповіщення.

При нанесенні на карту рішення на марш чи на висування до рубежу переходу в атаку при наступі з ходу дуже важливо правильно нанести маршрут руху, вихідний пункт (рубіж), пункти (рубежі) регулювання і рубежі розгортання. Помилки, що найчастіше зустрічаються при нанесенні на карту маршруту, - нерівномірна відстань лінії маршруту від дороги, розміщення лінії всередині населених пунктів. Іноді не вказується, що маршрут проходить не по дорозі, а колонним шляхом. Маршрут руху краще всього наносити південніше або східніше від дороги, на віддаленні не більше 3 мм. У цьому випадку прискорюється сам процес нанесення маршруту на карту, оскільки при проведенні лінії олівцем не закривається умовний знак дороги, вона знаходиться в полі зору протягом всього маршруту і при підтушуванні лінії маршруту не сполучається з дорогою і вимальовується більш рельєфно (рис.3.73).

Рис.3.73. Нанесення на карту маршруту руху

При нанесенні на карту вихідного пункту (рубежу) і пунктів (рубежів) регулювання часто допускаються такі помилки, як дублювання умовного знака написами, неправильне розташування знака біля місцевого предмету (рис.3.74).

Рис. 3.74. Нанесення на карту вихідного пункту регулювання,