3.5. Нанесення обстановки на карту

Після того, як карта буде підготовлена до роботи, можна приступати до нанесення на неї обстановки. Та обстановка, яка наноситься на карту до прийняття рішення командиром, називається вихідною. Вона може наноситися з карти, отриманої з вищого штабу, з письмового бойового наказу або розпорядження, з голосу офіцера зв'язку вищої інстанції. На навчаннях з військами і командно-штабних навчаннях, у навчальному процесі навчальних закладів початкову обстановку курсанти наносять на карту, зазвичай, із завдання, в якому в письмовому вигляді або у вигляді схеми обстановки дається положення військ на певний час.

Важливе значення має нанесення на карту вихідної обстановки в певній послідовності. Хоча послідовність нанесення обстановки на карту залежить від конкретних умов, все ж потрібно дотримуватися певних правил при нанесенні обстановки після отримання завдання від старшого начальника, при нанесенні на карту рішення командира, при розробці графічних бойових документів на карті.

Оскільки командири підрозділів частіше за все наносять обстановку з бойового наказу чи розпорядження, найбільш зручним для запам'ятовування буде нанесення вихідної для прийняття рішення обстановки в тій послідовності, в якій викладається або віддається бойовий наказ.

Наприклад, при нанесенні обстановки на робочу карту в наступі батальйону можна дотримуватися такої послідовності:

1. Положення батальйону в момент отримання завдання, розгороджувальні лінії з сусідами (вони наносяться насамперед з тим, щоб не наносити на карту багато зайвих даних про противника, що знаходиться поза межами фронту наступу).

2. Дані про противника в напрямі наступу батальйону і сусідів.

3. Завдання батальйону.

4. Завдання сусідів.

5. Основні позиції приданої батальйону і підтримуючої його артилерії. Райони вогневих ударів, що плануються в напрямі наступу батальйону і сусідів старшим командиром.

6. Рубіж введення в бій другого ешелону, вогневі рубежі протитанкового резерву і рубіж мінування загону загородження старшої інстанції на фронті наступу батальйону.

7. Місця пунктів управління і тилових підрозділів старшої інстанції.

8. Метеорологічні дані.

Розглянемо і на прикладах практично покажемо правила нанесення обстановки на карту по перерахованих вище елементах. Обмовимося відразу, що дані про розташування і дії своїх військ наносяться на карту з деталізацією на два рівні нижче, тобто в батальйоні (дивізіоні) до взводу, в роті (батареї) до відділення (танка, засобу).

До часу отримання бойового завдання підрозділи можуть знаходитися в обороні, в районі зосередження, на вогневих позиціях, в русі на марші, на привалі (в районі денного чи нічного відпочинку) або будуть виконувати раніше отримане бойове завдання (рис.3.17).

Рис.3.17. Збереження топографічної основи карти

Механізовані підрозділи, що знаходяться до часу отримання завдання на наступ в обороні, а також окопи для артилерійських засобів, що залучаються для ведення вогню прямим наведенням, і окремих танків, що займають підготовлені вогневі позиції, наносяться на карту лініями з штрихами товщиною 0,5 - 1 мм (у залежності від масштабу карти).

Для отримання рівної лінії олівець під час проведення лінії треба трохи обертати. Олівець зручніше тримати трохи вище за початок зрізу (очинки), але не більше за 1см. Штрихи наносяться перпендикулярно до лінії просуванням олівця «на лінію» зліва направо. Величина кроку між штрихами повинна бути біля 2 мм, висота штриха 1 мм і товщина 0,5 мм (рис.3.18). Недотримання рекомендованого порядку нанесення траншей призводить до помилок (рис.3.18): різний кут нахилу штрихів до лінії, неоднаковий розмір штрихів і величина кроку між ними.

Рис.3.18. Нанесення лінії оборони на карту

Рис.3.19. Нанесення на карту лінії оборони відповідно до рельєфу місцевості і розташування місцевих предметів

При проведенні ліній на карті дуже часто допускають таку характерну помилку: лінія проводиться не одним рухом руки, а спочатку після знаходження потрібних місцевих предметів вона проводиться легким рухом олівця, а потім вже посилюється до потрібної товщини повторним проведенням (рис.3.19). Такий спосіб нанесення обстановки (адже понад 60% знаків, що складають обстановку, доводиться на лінії і комбінації з них), вимагає більше часу, і до того ж лінії виходять нерівні (рис. 13.20).

Рис. 3.20. Нанесення на карту районів передбачуваного