- •Тема 12. Україна в післявоєнний період. Криза авторитаризму (1946—1991)
- •3.Політика, культура, господарство наприкінці 40-х — у першій половині 50-х років
- •9. Україна в 1945-1991 pp.
- •9.1. Період посилення сталінського тоталітарного режиму (1945-1953 pp.)
- •5. Що означала "жданівщина" для духовного життя України?
- •9.2. Період хрущовської "відлиги" (1953-1964 pp.)
- •4. Назвіть відомих вам діячів культури - "шістдесятників". Що було характерним для їх творчості?
- •9.3. Період "застою" і кризи радянського суспільства (1964-1985 pp.)
- •9.4. Україна в період перебудови
- •2. Ідеологія та культура
- •2.1. Ідеологія.
- •2.2. Освіта. Наука. Культура.
- •2. Ідеологія та культура в урср середини 50-х - середини 60-х років
- •2.1. Ідеологія, освіта.
- •2.2. Наука.
- •2.3. Література і мистецтво.
- •2. Духовний стан українського народу
- •2.1. Освіта.
- •2.2. Русифікація в системі освіти та культури.
- •2.3. Наука.
- •2.4. Література.
- •2.5. Образотворче мистецтво.
- •2.6. Театр і кіно.
- •2.7. Музика.
- •16.2. Суспільно-політичне та культурне життя в україні (друга половина 40-х — 50-ті роки)
- •16.4. Суспільно-економічні, політичні процеси і розвиток культури України (середина 50 — перша половина 60-х років)
- •16.5. Наростання кризових явищ у соціально-економічному і політичному житті України (друга половина 60 —
- •4. Стан культури
- •5. Розвиток культури
- •1. Початок "перебудови"
- •21.3. Особливості культурного розвитку
- •22.4. Нові тенденції і проблеми культурного життя
- •23.5. Проблеми розвитку культури і науки
- •38. Повоєнна відбудова і розвиток україни в 1945 — у середині 50-х pp.
- •39. Україна в умовах десталінізації (1956-1964 pp.)
- •40. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 pp.)
- •41. Розпад радянського союзу і відродження незалежності україни
- •14 Розділ. Україна у повоєнний період (друга половина 40-х —50-х pp.)
- •Тема 10. Україна в 1945-1991 pp.: трансформації суспільного розвитку (4 год)
- •3. Пошуки ефективних шляхів розвитку України в 50—60-ті pp., їх незавершеність.
- •3. Курс на перебудову радянського суспільства: плани і реальність.
- •13.4. Суспільно-політичне та культурне життя республіки
- •13.5. Політичні та економічні перетворення в західноукраїнських землях
- •13.6. Соціально-політичні процеси 50-х - початку 60-х років. Хрущовська «відлига»
- •14.3. Національна політика в Україні. Посилення русифікації
- •14.7. Наука і культура України в 60 -80-х роках
- •Тема 4. Україна в післявоєнний період. Криза авторитаризму (1946—1991)
- •§131. Процеси десталінізації та лібералізації в українській культурі
- •§133. Ідеологізація суспільного життя та розвиток науки в другій половині 50-х — першій половині 60-х pp.
- •§134. Україна в умовах згортання політичних реформ м. Хрущова
- •§136. Політико-ідеологічна криза системи.
- •§141. Наростання кризових явищ в освіті, науці та культурі
- •Культура і духовне життя в Україні у 1956-1964 рр.
- •Культура та духовне життя .
- •Культура та духовне життя суспільства
Культура та духовне життя .
Освіта
— Перехід до навчання за новими навчальними програмами у 1966— 1967 pp. (запровадження нових дисциплін: кібернетики, суспільствознавства, генетики тощо);
— Завершення переходу до обов'язкової загальної середньої освіти (1976 р.).
— Ухвалення Верховною Радою «Основних напрямів реформ загальноосвітньої та професійної школи» (запровадження навчання дітей із 6 років, реорганізація 8-річних шкіл у 9-річні, а середніх — в 11-річні. Згідно з цим документом важливе місце відводилося трудовому вихованню, була зафіксована помітна ідеологізація шкільного навчання).
— Знецінення знань.
— Зменшення кількості шкіл з українською мовою викладання.
— Збільшення кількості навчальних профтехосвітніх закладів.
— Створення на основі педінститутів Донецького, Сімферопольського та Запорізького університетів.
— Відкриття низки нових інститутів.
— Збільшення кількості студентів майже удвічі.
— Зміцнення матеріально-технічної бази вузів (будівництво нових навчальних корпусів, гуртожитків, спортивних комплексів тощо).
- Невисока якість підготовки спеціалістів (особливо на заочних і вечірніх відділеннях).
— Політизація освітив
Наука
Провідний науковий центр України — Академія Наук на чолі з Б. Патоном, яка складалася з трьох секцій:
• фізико-технічних і математичних наук;
• хіміко-технологічних і біологічних наук;
• суспільних наук;
— зростання кількості дослідників в академічних установах;
— вагомі здобутки вітчизняної науки:
• створення унікальної плавильної установки «Уран », що використовувалась для вивчення плазми і керованої термоядерної реакції;
• використання теоретичних розробок математиків для розрахунку орбіт штучних супутників Землі;
• відкриття механізму передавання генетичної інформації;
• створення автоматизованих систем проектування електронно-обчислювальних машин;
• винайдення нових марок високостійкого чавуну, безнікелевої антикорозійної сталі та ін.;
• удосконалення зв'язків науки з виробництвом;
• високий відсоток нереалізованих перспективних наукових розробок (за винятком ВПК).
— незважаючи на складні умови праці вчених-гуманітаріїв в умовах тоталітарної системи, вийшли в світ цікаві твори М.Брайчевського («Приєднання чи возз'єднання?»), Ю. Бадзьо («Лист до російських та українських істориків»), О. Апанович, І.Дзюби та ін.;
— вихід у світ багатотомних «Історії Української РСР», «Історії українського мистецтвознавства», «Історії української літератури», «Словника української мови», «Української Радянської Енциклопедії»;
— недостатнє фінансування науки.
Література
— Збагачення української літератури новими творами О. Гончара («Собор», «Берег любові», «Чорний Яр»), М. Стельмаха («Правда і кривда», «Дума про тебе»), П. Загребельного (« Диво», «Розгін»), І. Білика («Меч Арея»), історичними романами Ю.Мушкетика, Р. Іванченко та ін.
— Видання збірок віршів Д. Павличка, І. Драча, В. Коломійця, Б. Олійника та ін.
— Велика популярність пісень, написаних на слова А. Малишка («Пісня про рушник»), М. Ткача («Марічка»), М.Сингаївського («Чорнобривці»), Д. Павличка («Два кольори») та ін.
— Незважаючи на ідеологічний тиск, продовжували працювати відомі письменники та публіцисти М. Руденко, В. Снегірьов, В.Стус, Є. Сверстюк, Л. Костенко та ін.
— Посилення уваги українських письменників не лише до історичних, але й до сучасних тем.
Мистецтво
— Новаторство у вітчизняному кінематографі (зародження нового напрямку в кіномистецтві — «поетичного кіно»).
— Плідна праця українських кіномитців; вихід у світ яскравих кінострічок «Тіні забутих предків» С. Параджанова, «Білий птах з чорною ознакою» Ю. Іллєнка, «В бій ідуть тільки "старики"», «Ати-бати йшли солдати» Л. Бикова, «Тривожний місяць вересень» Л. Осики, «Вавилон-ХХ» І. Миколайчука та ін.
— Позитивні зрушення в розвитку театрального мистецтва (плідна діяльність академічних драматичних театрів ім. І. Франка у Києві, ім. Т. Шевченка у Харкові, ім. М. Заньковецької у Львові, Київського театру опери та балету ім. Т Шевченка, Львівського театру опери та балету ім. І. Франка та ін.).
— Яскрава гра майстрів сцени Н. Ужвій, Б. Ступки, А. Роговцевої та ін.
— Втрата національного колориту в українському театральному мистецтві та кінематографі (активне витіснення української мови тощо).
— Розвиток усіх жанрів музичного мистецтва (створення нових опер, оперет, симфоній, пісень тощо).
— Творча діяльність сузір'я талановитих оперних співаків (Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, М. Кондратюк, А. Мокренко, А. Солов'яненко та ін.).
— Створення яскравих оперних творів («Тарас Шевченко», «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди, «Мамаї», «Вій», «Шельменко-Денщик» В. Губаренка, «Украдене щастя» Ю. Мейтуса, «Лісова пісня» В. Корейка, «Назар Стодоля» К. Данькевича та ін.).
— Яскраві виступи українського народного хору ім. Г. Верьовки, капели «Думка», капели бандуристів України, Черкаського народного хору, Гуцульського та Буковинського ансамблів пісні й танцю тощо.
— Плідна діяльність композитора В. Івасюка (пісні «Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Водограй» та ін.).
— Піднесення в українській хореографії, пов'язане з діяльністю Державного ансамблю танцю України ім. П. Вірського, народних ансамблів «Ятрань» із Кіровограда, «Чорнобривець» із Миронів-ки, «Дарничанка» з Києва тощо.
— Розкриття тем вітчизняної історії в українському образотворчому мистецтві (роботи В. Задорожнього, М. Хмелька, М. Божія, Т. Яблонської, В. Полтавця тощо);
— Плідна діяльність українських художників А. Горської, О. Зали-вахи, Г. Севрука, В. Мельниченка, скульптора і живописця І. Гончара та ін. (пошук нових ідей, національний колорит у творчості українських митців).