- •Тема 12. Україна в післявоєнний період. Криза авторитаризму (1946—1991)
- •3.Політика, культура, господарство наприкінці 40-х — у першій половині 50-х років
- •9. Україна в 1945-1991 pp.
- •9.1. Період посилення сталінського тоталітарного режиму (1945-1953 pp.)
- •5. Що означала "жданівщина" для духовного життя України?
- •9.2. Період хрущовської "відлиги" (1953-1964 pp.)
- •4. Назвіть відомих вам діячів культури - "шістдесятників". Що було характерним для їх творчості?
- •9.3. Період "застою" і кризи радянського суспільства (1964-1985 pp.)
- •9.4. Україна в період перебудови
- •2. Ідеологія та культура
- •2.1. Ідеологія.
- •2.2. Освіта. Наука. Культура.
- •2. Ідеологія та культура в урср середини 50-х - середини 60-х років
- •2.1. Ідеологія, освіта.
- •2.2. Наука.
- •2.3. Література і мистецтво.
- •2. Духовний стан українського народу
- •2.1. Освіта.
- •2.2. Русифікація в системі освіти та культури.
- •2.3. Наука.
- •2.4. Література.
- •2.5. Образотворче мистецтво.
- •2.6. Театр і кіно.
- •2.7. Музика.
- •16.2. Суспільно-політичне та культурне життя в україні (друга половина 40-х — 50-ті роки)
- •16.4. Суспільно-економічні, політичні процеси і розвиток культури України (середина 50 — перша половина 60-х років)
- •16.5. Наростання кризових явищ у соціально-економічному і політичному житті України (друга половина 60 —
- •4. Стан культури
- •5. Розвиток культури
- •1. Початок "перебудови"
- •21.3. Особливості культурного розвитку
- •22.4. Нові тенденції і проблеми культурного життя
- •23.5. Проблеми розвитку культури і науки
- •38. Повоєнна відбудова і розвиток україни в 1945 — у середині 50-х pp.
- •39. Україна в умовах десталінізації (1956-1964 pp.)
- •40. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 pp.)
- •41. Розпад радянського союзу і відродження незалежності україни
- •14 Розділ. Україна у повоєнний період (друга половина 40-х —50-х pp.)
- •Тема 10. Україна в 1945-1991 pp.: трансформації суспільного розвитку (4 год)
- •3. Пошуки ефективних шляхів розвитку України в 50—60-ті pp., їх незавершеність.
- •3. Курс на перебудову радянського суспільства: плани і реальність.
- •13.4. Суспільно-політичне та культурне життя республіки
- •13.5. Політичні та економічні перетворення в західноукраїнських землях
- •13.6. Соціально-політичні процеси 50-х - початку 60-х років. Хрущовська «відлига»
- •14.3. Національна політика в Україні. Посилення русифікації
- •14.7. Наука і культура України в 60 -80-х роках
- •Тема 4. Україна в післявоєнний період. Криза авторитаризму (1946—1991)
- •§131. Процеси десталінізації та лібералізації в українській культурі
- •§133. Ідеологізація суспільного життя та розвиток науки в другій половині 50-х — першій половині 60-х pp.
- •§134. Україна в умовах згортання політичних реформ м. Хрущова
- •§136. Політико-ідеологічна криза системи.
- •§141. Наростання кризових явищ в освіті, науці та культурі
- •Культура і духовне життя в Україні у 1956-1964 рр.
- •Культура та духовне життя .
- •Культура та духовне життя суспільства
2.3. Література і мистецтво.
Однак дух «відлиги» - загального ідеологічного потепління - виявив себе у літературі і мистецтві, де розвинувся талант покоління «шістдесятників» (від часу діяльності - 60-і pp.). О.Довженко опублікував повість «Зачарована Десна», Б.Антоненко-Давидович роман «За ширмою», Г.Тютюнник - роман «Вир», Л.Первомайський — роман «Дикий мед», які істотно розширювали рамки усталеного соцреалізму.
У 1962 р. промовив до Вітчизни своєю поетичною збіркою «Тиша і грім» молодий Василь Симоненко:
«Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мрію і творю: Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю».
Режим не пробачив поету освідчення в любові Україні. У 1963 p., після звірячого побиття «невідомими», поета не стало. Така ж доля у 70-і pp. спіткала талановитих художницю Аллу Горську і композитора Володимира Івасюка.
Характеризуючи «шестидесятників», їх соратник Євген Сверстюк зазначив:
«Іван Світличний виводив соцреалізм на загальнолюдський простір і демонстрував теорію партійної літератури.
Іван Драч приніс перші вірші незвичайні і незрозумілі так, наче його не вчили, про що і як треба писати...
Василь Симоненко заговорив з Україною в тоні надзвичайної щирості і відвертості.
Микола Вінграновський тривожно заговорив про свій народ, і метафори його звучали апокаліптично.
Ліна Костенко зрідка виступала з віршами, але то були вірші такого звучання, наче вся радянська поезія до неї неістотна...»
Високу оцінку громадськості отримали і прозаїки В.Шевчук. Є.Гуцало, В.Дрозд, художники В.Зарецький, А.Горська, Л.Семикіна, Г.Севрук, П.Заливаха. Сміливу громадянську позицію зайняли письменник Віктор Некрасов, автор правдивої повісті «В окопах Сталинграда», режисер Лесь Танюк, кінорежисер Сергій Параджанов («Тіні забутих предків»), перекладач Микола Лукаш.
Музичне мистецтво поповнилося третьою симфонією Бориса Лятошинського, операми Григорія Майбороди «Мілана» та Юлія Мейтуса «Украдене щастя». Великої популярності в народі набули у цей час пісні В.Івасюка П.Майбороди, А.Філіпенка, І.Шамо.
...
2. Духовний стан українського народу
2.1. Освіта.
На тлі бадьорих заяв влади про переваги «соціалістичного способу життя», які розповсюджували монополізовані КПРС, ЗМІ, погіршувався духовний стан людей. Це проявилося і в розхвалюваних пропагандою галузях освіти і науки, де формувався «найбільш освічений народ світу».
Народна освіта перебувала у стані постійного експериментування, зазнавала політизації, російщення. У 1966-1967 pp. у школах республіки розпочався перехід на нові навчальні програми. Вводилися курси суспільствознавства, «Основи радянської держави і права», розширювався за рахунок історії КПРС шкільний курс історії.
Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР 1972 р. та «Основами законодавства про освіту» забезпечувалася обов'язкова середня освіта незалежно від бажання громадян. Для цього практикувалися малоефективні вечірня та заочна форми навчання, куди направляли вчитися тих, хто у віці до 45 р. не мав середньої освіти. Обов'язковість середньої освіти вела до знецінення знань. Бюрократичні структури управління освітою принижували особистість вчителя, заохочували його до окозамилювання в погоні за процентами успішності. Зарплата вчителя була занизькою, зате багато було громадських доручень.
У 60-х - 80-х роках робився наголос на трудовому вихованні. Школи попали в залежність від результатів допомоги їм шефів. З'явилися навчально-виробничі комбінати, якими на кінець 70-х було охоплено близько 2 млн. школярів. Негативні наслідки для села мало скорочення з 1960 по 1980 pp. на 9,3 тис. початкових і восьмирічних шкіл.
У середній спеціальній та вищій освіті зміни мали переважно кількісний характер. Розширено мережу професійно-технічних училищ (ПТУ) та перелік спеціальностей, за якими велася підготовка кадрів. Кількість студентів у 1980 р. збільшилася до 680 тис. За 1960-1980 pp. було підготовлено 3,8 млн. фахівців із спеціальною освітою та 2,5 млн. - з вищою. У 1980 р. в республіці з населенням 50,1 млн. чоловік, працювало 5,3 млн. спеціалістів з вищою і середньою освітою.