39. Охарактеризуйте основні філософські школи Стародавньої Індії.

В основі всієї філософії Стародавьної Індії лежить антропологічний принцип (як людина може позбавитись безкінечного циклу страждань). Ортодоксальні школи продовжували традиції вед. Санк’я. В основі вчення лежить, що все існуюче походить від двох начал: душі (пуруша) і матерії (пракриті). Властивостями матерії є стійкість, дія і бездіяльність. Душа може досягти стану мокши

(просвітлення). В цьому стані душа звільняється від матеріального вантажу. Саме мокша є метою людини. Йога. Засновки: Патанджалі. Взяли за основу санк’ю і розробляли лише практичні навички гармонізації і досягненні мокші.

Веданта. Основою вчення були «Упанішади». Займалися питаннями космосу, світобудови. Визнавали авторитет брахманів, які мають передавати знання людям. Робили інтерпретацію ведичного знання, також визнавали жертвоприношення для підтримки гомеостазу розвитку всесвіту.

Міманса. Займалися питаннями світобудови, визнавали авторитет вед. Розробили поняття харми – закону, тобто, потрібно дотримуватися етичних ритуалів.

Ньяя. Написали «Ньяя-сутри». Зробили внесок в індуїзм. Основою було логічне обґрунтування принципів вед. Виділяли чотири джерела знання: сприйняття, умовивід, порівняння і слово авторитета. Поділяли знання на істинне і не істинне.

Вейшешика. Розробили атомістичне тлумачення матерії і всього сущого. Стояли на позиціях метафізичного тлумачення світу. Визнавали лише два джерела знання: сприйняття і умовивід.

40. Охарактеризуйте філософські школи Стародавнього Китаю.

Конфуціанство. Засновник: Кун-фу-цзи. Ніколи не було релігійним вченням, розроблялось як морально-етичне. Головне – людські стосунки, взаємовідносини, жорстке дотримання ритуалів. Це все наближає людину до неба – вона стає шляхетною. Також людина повинна дотримуватись звичаїв свого класу, і приймати класовість як дане. Шляхетна людина повинна дотримуватись принципів: жень – людинолюбство, лінь – виконання ритуалів, сю – повага до батьків, старших. Аналогічно до держави, в сім’ї всі повинні слухатись чоловіка.

Даосизм. Засновник: Лао-цзи. Основа школи – вивчення світобудови, як працює світ. Дао – першооснова всього існуючого. Вона не може бути сприйнята, відчута. Вже дао породжує інь і янь. Моральним ідеалом держави була держава, яка будувалась на принципі відсутності активності. Зберігати традиції, не вести завоювань, експансій.

Моїзм. Засновник: Моцзи. Розробили програму вдосконалення суспільства через систему знань. Протистояли конфуціанству (хоча спочатку продовжували їх традиції). Вважали, що дотримання традицій, канонів – марнотратство часу. Вважали, що любов до будь-чого має бути однакова, а також вважали, що людина повинна пізнавати цей світ.

Легізм. Засновник: Шень-Бухай. Суспільство може існувати лише при жорстко виписаних законах. Розробили кодекс законів в соціальний, економічній, політичній сфері. Обосновували важливість деспотії в державному управлінні, а також моральне право сильних держав завойовувати інші.

Школа імен. Хуей-Ши. Вважали, що все знання потрібно систематизувати – виступали за систематизовано-абстрактне знання. Створили науково-філософський апарат.

Школа натурфілософів. Цзоу-Янь. Розробили перший календар, обґрунтовували начала, досліджували проблема космосу – світобудови

Філософія Сократа — своєрідна межа в історії античної філософії. У всіх досократівських мислителів ("досократики") світ виступає у вигляді цілісності, яка підпорядковує собі людину— "одну" з части нок Космосу. Сократ же вирізняє людину, визначаючи предметом філософії відношення "людина — світ".

41. Зазначте соціальні передумови виникнення філософії в стародавній Греції.

З VI ст. до н. е.. починається особливий період в історії науки та культури Стародавньої Греції. Як відомо, це був період, коли давньогрецька цивілізація знайшла панування у великому регіоні, що охоплює південно-східне Середземномор'я, Малу Азію і частину чорноморського узбережжя.У міру зростання продуктивних сил давньогрецького суспільства зростало і значення товарообміну. З'явилося й набуло розвитку грошовий обіг. Гроші почали функціонувати як загальний еквівалент при обміні товарів. Було зрозуміло, що різні за якістю товари можна, зіставляючи один з одним, привести до спільного знаменника грошовому. Ця чисто економічна ідея була потім поширена на природу.

У рамках давньогрецької натурфілософії з'явилася думка про те, що всі предмети навколишнього світу складаються з простих начал («стихій»). До таких найчастіше відносили вогонь, воду, повітря і землю. При цьому утвердилася також точка зору, що існує, взагалі кажучи, лише одне-єдине першооснова, з якого все виникло і все складається.

Однією з найважливіших особливостей давньогрецької культури була її орієнтація не стільки на релігію, як це мало місце, наприклад, в Єгипті та Індії, а на міфологію. Дослідниками давно підмічено, що релігія захоплює людину грунтовніше міфології, переінтерпретіровать її у філософському ключі важче, ніж останню. Мабуть, далеко не випадково саме древні греки стали засновниками філософії, оскільки завдяки відсутності релігійного фундаменталізму вони в своїй творчості виявилися вільніше, ніж древні єгиптяни і індійці. Саме в Стародавній Греції філософи, число яких збільшувалося, а діяльність ставала все більш професійною, могли протистояти політичним і релігійним властям. Становленню філософії в грецькому світі сприяли досягнуті греками в містах-державах політичні та релігійні свободи. Чим грунтовніше ставала міфологія, тим більше вона трансформувалася у філософію.

Зрозуміло, міфологія аж ніяк не беззмістовна, але вона включає і небилиці. Звільнення від них неодмінно призводить до філософії. Вихідний початок світобудови починають бачити не в героях міфів, а в стихіях, існування яких досить очевидно.

Винахід слова «філософія» легенда приписує Піфагору. У перекладі з грецької філософія є любов до мудрості. Стародавні греки, подібно всім людям, хотіли бути знаючими, мудрими. У результаті багато з них стали філософами. Далеко не випадково міфологія, перевантажена надуманими персонажами і сюжетами, почала поступово відступати перед філософією.

Філософія в Елладі виникає як світогляд промислово-торговельного міського класу, демосу, що бореться за владу проти землевласницької аристократії. Зв'язок з виробництвом, що отримали можливість різкого прискорення розвитку у зв'язку з переходом до заліза, розвиток товарно-грошових, речових відносин, міська культура, класова боротьба, перехід від авторитарних аристократичних до тиранічним, а через них і до демократичних форм державного устрою, пробудження особистості і особистої ініціативи - все це сприяло реалізації тієї можливості виникнення філософії, яка була закладена в профілософіі.