- •2. Охарактеризуйте філософію як одвічно-діяльну любов людини до мудрості. Розкрийте Ваше розуміння мудрості.
- •3. Охарактеризуйте міфологічний тип світогляду.
- •4. Загальна характеристика релігійного світогляду.
- •6. Обґрунтуйте Ваше розуміння предмету і функцій філософії як форми суспільної свідомості.
- •7. Розкрийте предмет філософії та розгляньте його історичну зміну
- •8. Розкрийте взаємозв’язок філософії та світогляду. В чому полягає світоглядна функція філософії?.
- •10. Визначте, в чому полягає методологічна функція філософії.
- •11. Визначте, в чому полягає культурно-виховна функція філософії та покажіть взаємозв’язок філософії та культури.
- •12. Визначте, в чому полягає гуманістична орієнтація філософії.
- •13. Розкрийте зміст основного питання філософії.
- •14. Визначте, в чому полягає проблема методу в філософії та покажіть взаємозв’язок діалектики та метафізики.
- •15. Розкрийте особливості свідомості як вищої форми відображення.
- •16. Поясніть сутність філософського вчення про свідомість.
- •17. Поясніть, в чому полягає суспільна сутність свідомості.
- •18. Розкрийте взаємозв'язок свідомості і мови.
- •20. Дайте поняття категорії матерії у філософському розумінні.
- •21. Розкрийте сутність категорії руху як способу існування об’єктивної та суб’єктивної реальності.
- •22. Охарактеризуйте філософські та природничо-наукові концепції простору та часу.
- •23. Розкрийте взаємозв'язок філософських категорій руху та розвитку, прогресу і регресу.
- •24. Порівняйте форми чуттєвого та логічного пізнання. Розкрийте їх роль у науковому пізнанні.
- •26. Дайте типологію та розкрийте сутність методів наукового пізнання.
- •27. Назвіть та охарактеризуйте історичні форми діалектики.
- •28. Чим детерміновані основні закони діалектики.
- •29. Розкрийте зміст основних категорій діалектики та обґрунтуйте їх пізнавальну роль.
- •30. Розкрийте сутність практики як способу людського буття у природному і соціальному світі.
- •31. Порівняйте різні історичні форми сім’ї (за працею ф. Енгельса «Походження сім’ї, приватної власності та держави»).
- •32. Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру способу матеріального виробництва.
- •33. Охарактеризуйте структуру та сутність суспільної свідомості.
- •35. Дайте оцінку суспільству як системі, що саморозвивається.
- •36. Розкрийте особливості проблеми сенсу, цінності людського життя та його відображення в духовному досвіді людства.
- •37. Розкрийте зміст ідеї та ідеалу цілісної людини.
- •39. Охарактеризуйте основні філософські школи Стародавньої Індії.
- •40. Охарактеризуйте філософські школи Стародавнього Китаю.
- •42. Розкрийте зміст принципу космоцентризму у давньо-грецькій філософії.
- •43. Порівняйте ідеї грецьких натурфілософів щодо першооснови всього сущого.
- •44. Розгляньте проблему людини у філософському вченні Сократа.
- •45. Проаналізуйте вчення Платона про ідеї, його етичні та соціологічні погляди.
- •46. Філософія Аристотеля.
- •47. Порівняйте уявлення про державу Платона та Аристотеля.
- •48. Розкрийте особливості елліністичної філософії. Охарактеризуйте філософські школи епікуреїзму, стоїцизму та скептицизму.
- •49. Охарактеризуйте сутність та основні риси філософії Середньовіччя.
- •50. Визначте особливості розвитку філософії Середньовіччя: патристика, апологетика, схоластика, містика.
- •51. Охарактеризуйте специфіку антропоцентризму філософії доби Відродження.
- •52. Поясніть зміст основних принципів філософії доби Відродження: антропоцентризм, геліоцентризм, пантеїзм.
- •53.Порівняйте соціальні утопії доби Відродження (т. Мор, т. Кампанелла).
- •54. Розкрийте сутність філософських поглядів ф. Бекона.
- •55. Дайте оцінку значенню раціоналізму р. Декарта для подальшого розвитку філософії.
- •56. Дайте оцінку основним гносеологічним та соціологічним ідеям т. Гоббса.
- •57. Проаналізуйте основні положення сенсуалізму Дж. Локка.
- •58. Назвіть та прокоментуйте основні ідеї філософії б. Спінози.
- •59. Розкрийте основні положення вчення г. Ляйбніца про монади.
- •60. Визначте соціальний ідеал філософії Просвітництва. Поясніть відмінність філософських поглядів Вольтера і ж.-ж. Руссо.
- •61. Охарактеризуйте основні положення французького матеріалізму XVIII ст. (Ламетрі, Дідро, Гельвецій, Гольбах).
- •62.Розкрийте основні ідеї німецької класичної філософії.
- •63. Проаналізуйте основні філософські ідеї і. Канта.
- •64. Охарактеризуйте етичну концепцію і. Канта.
- •65.Викажіть критичні зауваження стосовно основних положень суб'єктивного ідеалізму і. Канта.
- •66. Покажіть взаємозв’язок діалектики та принципу історизму в філософії г. Гегеля.
- •67.Розкрийте сутність протиріччя між системою і методом у філософії г. Гегеля.
- •68. Охарактеризуйте антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха.
- •69. Назвіть та дайте оцінку основним ідеям філософії марксизму.
- •70. Поясніть сутність матеріалістичного розуміння історії..
- •71. Розкрийте суть проблеми відчуження та шляхів її подолання.
- •72. Дайте загальну характеристику сучасної західної філософії.
- •73. Охарактеризуйте позитивізм і його історичні форми.
- •74. Визначте основні положення «філософії життя» ф. Ніцше.
- •75. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму.
- •76. Розкрийте зміст основних категорій фрейдизму: «свідоме» та «несвідоме».
- •77. Визначте місце концепції людини у філософії е. Фромма.
- •78. Розкрийте особливості концепції абсурду і бунту у філософії а. Камю.
- •79. Охарактеризуйте концепцію екзистенціалізму ж.П. Сартра.
- •80. Вкажіть на особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •81. Визначте особливості філософської думки в Україні.
- •82(81).Охарактеризуйте філософські ідеї в Україні хх ст.
- •83(82). Оцініть значення «практичної філософії» г. Сковороди для сьогодення.
- •84. Проаналізуйте вчення про «Сродну працю» г. Сковороди.
- •85. Розкрийте сутність проблеми людини в філософських розмислах г. Сковороди.
- •86(83). Дайте власну оцінку вчення про ноосферу в. І. Вернадського.
- •84. Функція слова відносно поняття
- •85.В чому полягає едність, а чому….
- •86.Дайте визначення простого та складного суджень…
- •87. Назвіть основні закони логіки….
- •88. Охаректиризуйте логічну струкуру умовиводу…
- •89.Дайте характеристику видам безпосередных умовиводів
- •90.Охарактеризуйте простий категоричний силогізм
66. Покажіть взаємозв’язок діалектики та принципу історизму в філософії г. Гегеля.
«Філософія природи», «Філософія духу», «Філософія релігії», «Феноменологія духу»
Гегель стояв на принципах об’єктивного ідеалізму. Світ Гегель вважав діалектичним, тобто таким, який знаходиться в постійному розвитку, саморозвитку, зміні. Будь-які об’єкти потрібно розглядати в процесі їх розвитку і взаємозв’язку з іншими.
За Гегелем світ це єдність трьох начал – природного, соціального і духовного.
Ключовим поняттям Гегелевської діалектики є те, що зрозуміти весь світ можна лише в його єдності (правильність, вірність цілого). Закони Гегелевської діалектики:
Єдність та боротьба протилежностей (світ складається з багатьох протилежностей, і їх боротьба один з одним і є рушійною силою розвитку світу. Кожна річ в наслідок цього наділена рухом – розвитком).
Перехід кількісного в якісне
Розвиток від нижчого до вищого ступеня (в світі спостерігається поступальний незворотній рух від нижчого до вищого).
Закон заперечення заперечення (лише заперечуючи щось, ми можемо пізнати його в повній мірі. А потім заперечивши заперечення, ми отримаємо ще нове знання).
Закон панування та кріпацтва (суспільство розвивається у формі феодал-васал і між ними буде постійна боротьба, але по-іншому бути не може в наслідок першого закону).
Принцип історизму. Людина може впливати на історію лише перебуваючи в соціумі, об’єднуючись з іншими. Сама людина не може змінити світ і плин історії. Тільки лише коли вона осягнула всі попередні опрацювання попередників, і вона починає діяти в суспільстві, тоді над нею починає панувати «дух». Саме «дух» - це рушій історичного розвитку.
67.Розкрийте сутність протиріччя між системою і методом у філософії г. Гегеля.
Основне протиріччя філософії Гегеля — протиріччя між діалектичним методом і метафізичною системою.Непослідовність його діалектики полягає в тому, що вся вона була звернена в минуле і не поширювалась на пояснення сучасного і майбутнього. Гегель скрізь установив абсолютні межі розвитку: в логіці такою межею є абсолютна істина; у природі — людський дух; у філософії права — конституційна монархія; в історії філософії— його власна філософська система.
Філософія Гегеля - це гостре протиріччя між системою об'єктивного ідеалізму і діалектичним методом. Якщо метод гегелівської філософії ґрунтується на геніальній думці про розвиток через протиріччя, перерви неперервностей, заперечення старого новим і таке ін., то система вимагала завершеності, "добудованності до верху", закінченості. Гегель, вибудовуючи свою філософську систему, виходить із того, що єдиною дійсною реальністю є абсолютна ідея, результатом дії і творчості якої є світ, розмаїття світу. Абсолютна ідея постійно змінюється, розвивається, існує вічно й незалежно від людини, суспільства і природи. У своєму розвитку вона проходить три етапи (ступеня). На першому етапі (Гегель розглядає його у малій і великій "Логіці") абсолютна ідея розвивається у сфері чистої думки, поза простором і часом, накопичуючи свій духовний потенціал. Еволюціонуючи через ряд ступенів, абсолютна ідея, логічно заперечуючи себе, переходить у свою протилежність - природу (матеріальний світ). "Інобуття" абсолютної ідеї розглядається ним туманно, має надуманий характер, про що свідчить "Філософія природи". І третій етап розглядається Гегелем у "Філософії духу", де абсолютна ідея завершує свій розвиток, досягаючи співпадання світового розуму із створеними ним природою і суспільством.
Гегель принципово по-іншому, на відміну від своїх попередників, вирішує цю проблему, показуючи, що походження багатоманіття світу із єдиного начала може бути предметом лише раціонального пізнання, інструментом якого є логічне мислення, а основною формою -поняття. Раціональне пізнання він розглядає як особливий вид, в основі якого лежить діалектична логіка, а рушійною силою є суперечність.
Гегель переосмислив природу понять, вважаючи, що "абсолютне поняття" виходить із абсолютної тотожності суб'єкта і об'єкта. Таким чином, "чисте поняття" ("Поняття" з великої букви) ототожнюється ним із самою сутністю речей, але воно відрізняється від понять, ЩО існують в людській голові. Оскільки поняття тлумачаться (розглядаються) діалектично як тотожність протилежностей, то їх саморозвиток підпорядковується законам діалектики. Звідси співпадання діалектичної логіки з діалектикою, яка мислилася і розроблялася Гегелем як теорія розвитку, в основі якої лежить єдність і боротьба протилежностей.