- •2. Охарактеризуйте філософію як одвічно-діяльну любов людини до мудрості. Розкрийте Ваше розуміння мудрості.
- •3. Охарактеризуйте міфологічний тип світогляду.
- •4. Загальна характеристика релігійного світогляду.
- •6. Обґрунтуйте Ваше розуміння предмету і функцій філософії як форми суспільної свідомості.
- •7. Розкрийте предмет філософії та розгляньте його історичну зміну
- •8. Розкрийте взаємозв’язок філософії та світогляду. В чому полягає світоглядна функція філософії?.
- •10. Визначте, в чому полягає методологічна функція філософії.
- •11. Визначте, в чому полягає культурно-виховна функція філософії та покажіть взаємозв’язок філософії та культури.
- •12. Визначте, в чому полягає гуманістична орієнтація філософії.
- •13. Розкрийте зміст основного питання філософії.
- •14. Визначте, в чому полягає проблема методу в філософії та покажіть взаємозв’язок діалектики та метафізики.
- •15. Розкрийте особливості свідомості як вищої форми відображення.
- •16. Поясніть сутність філософського вчення про свідомість.
- •17. Поясніть, в чому полягає суспільна сутність свідомості.
- •18. Розкрийте взаємозв'язок свідомості і мови.
- •20. Дайте поняття категорії матерії у філософському розумінні.
- •21. Розкрийте сутність категорії руху як способу існування об’єктивної та суб’єктивної реальності.
- •22. Охарактеризуйте філософські та природничо-наукові концепції простору та часу.
- •23. Розкрийте взаємозв'язок філософських категорій руху та розвитку, прогресу і регресу.
- •24. Порівняйте форми чуттєвого та логічного пізнання. Розкрийте їх роль у науковому пізнанні.
- •26. Дайте типологію та розкрийте сутність методів наукового пізнання.
- •27. Назвіть та охарактеризуйте історичні форми діалектики.
- •28. Чим детерміновані основні закони діалектики.
- •29. Розкрийте зміст основних категорій діалектики та обґрунтуйте їх пізнавальну роль.
- •30. Розкрийте сутність практики як способу людського буття у природному і соціальному світі.
- •31. Порівняйте різні історичні форми сім’ї (за працею ф. Енгельса «Походження сім’ї, приватної власності та держави»).
- •32. Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру способу матеріального виробництва.
- •33. Охарактеризуйте структуру та сутність суспільної свідомості.
- •35. Дайте оцінку суспільству як системі, що саморозвивається.
- •36. Розкрийте особливості проблеми сенсу, цінності людського життя та його відображення в духовному досвіді людства.
- •37. Розкрийте зміст ідеї та ідеалу цілісної людини.
- •39. Охарактеризуйте основні філософські школи Стародавньої Індії.
- •40. Охарактеризуйте філософські школи Стародавнього Китаю.
- •42. Розкрийте зміст принципу космоцентризму у давньо-грецькій філософії.
- •43. Порівняйте ідеї грецьких натурфілософів щодо першооснови всього сущого.
- •44. Розгляньте проблему людини у філософському вченні Сократа.
- •45. Проаналізуйте вчення Платона про ідеї, його етичні та соціологічні погляди.
- •46. Філософія Аристотеля.
- •47. Порівняйте уявлення про державу Платона та Аристотеля.
- •48. Розкрийте особливості елліністичної філософії. Охарактеризуйте філософські школи епікуреїзму, стоїцизму та скептицизму.
- •49. Охарактеризуйте сутність та основні риси філософії Середньовіччя.
- •50. Визначте особливості розвитку філософії Середньовіччя: патристика, апологетика, схоластика, містика.
- •51. Охарактеризуйте специфіку антропоцентризму філософії доби Відродження.
- •52. Поясніть зміст основних принципів філософії доби Відродження: антропоцентризм, геліоцентризм, пантеїзм.
- •53.Порівняйте соціальні утопії доби Відродження (т. Мор, т. Кампанелла).
- •54. Розкрийте сутність філософських поглядів ф. Бекона.
- •55. Дайте оцінку значенню раціоналізму р. Декарта для подальшого розвитку філософії.
- •56. Дайте оцінку основним гносеологічним та соціологічним ідеям т. Гоббса.
- •57. Проаналізуйте основні положення сенсуалізму Дж. Локка.
- •58. Назвіть та прокоментуйте основні ідеї філософії б. Спінози.
- •59. Розкрийте основні положення вчення г. Ляйбніца про монади.
- •60. Визначте соціальний ідеал філософії Просвітництва. Поясніть відмінність філософських поглядів Вольтера і ж.-ж. Руссо.
- •61. Охарактеризуйте основні положення французького матеріалізму XVIII ст. (Ламетрі, Дідро, Гельвецій, Гольбах).
- •62.Розкрийте основні ідеї німецької класичної філософії.
- •63. Проаналізуйте основні філософські ідеї і. Канта.
- •64. Охарактеризуйте етичну концепцію і. Канта.
- •65.Викажіть критичні зауваження стосовно основних положень суб'єктивного ідеалізму і. Канта.
- •66. Покажіть взаємозв’язок діалектики та принципу історизму в філософії г. Гегеля.
- •67.Розкрийте сутність протиріччя між системою і методом у філософії г. Гегеля.
- •68. Охарактеризуйте антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха.
- •69. Назвіть та дайте оцінку основним ідеям філософії марксизму.
- •70. Поясніть сутність матеріалістичного розуміння історії..
- •71. Розкрийте суть проблеми відчуження та шляхів її подолання.
- •72. Дайте загальну характеристику сучасної західної філософії.
- •73. Охарактеризуйте позитивізм і його історичні форми.
- •74. Визначте основні положення «філософії життя» ф. Ніцше.
- •75. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму.
- •76. Розкрийте зміст основних категорій фрейдизму: «свідоме» та «несвідоме».
- •77. Визначте місце концепції людини у філософії е. Фромма.
- •78. Розкрийте особливості концепції абсурду і бунту у філософії а. Камю.
- •79. Охарактеризуйте концепцію екзистенціалізму ж.П. Сартра.
- •80. Вкажіть на особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •81. Визначте особливості філософської думки в Україні.
- •82(81).Охарактеризуйте філософські ідеї в Україні хх ст.
- •83(82). Оцініть значення «практичної філософії» г. Сковороди для сьогодення.
- •84. Проаналізуйте вчення про «Сродну працю» г. Сковороди.
- •85. Розкрийте сутність проблеми людини в філософських розмислах г. Сковороди.
- •86(83). Дайте власну оцінку вчення про ноосферу в. І. Вернадського.
- •84. Функція слова відносно поняття
- •85.В чому полягає едність, а чому….
- •86.Дайте визначення простого та складного суджень…
- •87. Назвіть основні закони логіки….
- •88. Охаректиризуйте логічну струкуру умовиводу…
- •89.Дайте характеристику видам безпосередных умовиводів
- •90.Охарактеризуйте простий категоричний силогізм
84. Функція слова відносно поняття
Понятие и слово - не одно и то же Понятие есть категория мышления, слово - категория языка и как мысль находится в неразрывной связи с языком, так и понятие органически связано со словом
Слово - материальная действительность понятия Понятия не может существовать иначе, как воплотившись в слове Слово выражает и закрепляет определенное понятие
Понятие может быть выражено одним словом (например, государство) или сочетанием слов (государственное право)
Для обозначения каждого нового понятия используется любое предыдущее слово или новое сочетание предыдущих слов Но выбор определенного слова для выражения нового понятия не випадковий2 Слово имеет найаде екватнише выражать понятие Если же пидшукане слово точно выражает понятие, не соответствует обозначенному предмету, его пытаются заменить другим, более точным словом Так, в бывшем уголовном процессе протя течение длительного времени для обозначения истины, устанавливает суд, употреблялся термин \"материальная истина\" Однако со временем его подвергали все большей критике, как термин неточен, двусмысленный время юридическая наука к ористуеться термином \"объективная истина\" Уточнение наименований - дело не только природная, но и необходима, оно способствует выработке более современной терминологиинню сучаснішої термінології.
Понятие, закрепившись в слове, возникает потом как его значение Поэтому выяснение значения слова есть не что иное, как установление того, какое понятие выражает данное слово
Одно и то же слово может выражать не одно, а несколько понятий и, следовательно, иметь не одно, а несколько значений Например, под словом \"гипотеза\" понимают \"форму мышления\" и \"часть нормы права\" Слова, одинаковые по а звучанию, но разные по своему значению, получили название омонимы Наличие в языке омонимов вызывает необходимость выяснить значение слов, употребляемых в практике мышлениящо вживаються у практиці мислення.
85.В чому полягає едність, а чому….
Языковой формой выражения суждения является повествовательное предложение или риторический вопрос, в которых содержится сообщение о чем-либо. Собственно вопросительное предложение не содержит суждения, так как его назначение состоит не в передаче информации, а в побуждении к ее получению. Побудительное предложение, выражающее волеизъявление, направленное на осуществление определенных действий, также не выражает суждения; как и вопросительное предложение, не утверждая и не отрицая чего-либо о чем-либо, оно не может рассматриваться как истинное или ложное. Разумеется, вопрос и побуждение опираются на определенные знания, которые могут быть выражены в суждениях. Например, вопрос Кто сегодня дежурный? опирается на суждение «Кого-то должны были назначить дежурным».
Суждение и предложение различаются по своему составу. В распространенном предложении кроме главных членов — подлежащего и сказуемого — имеются второстепенные члены (определение, дополнение, обстоятельство). Например, в суждениях «Все IBM PC базируются на шинной архитектуре фирмы Intel» и «Системная шина — набор параллельных линий (проводников), которые соединяют центральный процессор с основной памятью»* субъектами являются понятия «все IBM PC» и «системная шина»; понятия «базируются на шинной архитектуре фирмы Intel» и «набор параллельных проводников, которые соединяют центральный процессор с основной памятью» — предикаты, отражающие то, что утверждается о предметах суждений. Связки в данных примерах грамматически не выражены. Грамматический анализ данных предложений показывает, что одно из них простое распространенное двусоставное, в котором субъект и предикат выражаются «группой подлежащего» и «группой сказуемого», включающих в свой состав, кроме главных, ряд второстепенных членов; другое — сложноподчиненное с определительным придаточным. Главные члены предложения обычно совпадают с субъектом и предикатом суждения только в простом нераспространенном двусоставном предложении, например: Халатность (S) — преступление (P). В большинстве случаев такого совпадения нет.
Мы видим, что существует взаимосвязь суждений и предложений, они неразрывно связаны между собой: а) без предложения суждение так и останется неоформленным; б) без суждения повествовательное предложение или риторический вопрос будут просто бессодержательными, бессмысленными.