- •2. Охарактеризуйте філософію як одвічно-діяльну любов людини до мудрості. Розкрийте Ваше розуміння мудрості.
- •3. Охарактеризуйте міфологічний тип світогляду.
- •4. Загальна характеристика релігійного світогляду.
- •6. Обґрунтуйте Ваше розуміння предмету і функцій філософії як форми суспільної свідомості.
- •7. Розкрийте предмет філософії та розгляньте його історичну зміну
- •8. Розкрийте взаємозв’язок філософії та світогляду. В чому полягає світоглядна функція філософії?.
- •10. Визначте, в чому полягає методологічна функція філософії.
- •11. Визначте, в чому полягає культурно-виховна функція філософії та покажіть взаємозв’язок філософії та культури.
- •12. Визначте, в чому полягає гуманістична орієнтація філософії.
- •13. Розкрийте зміст основного питання філософії.
- •14. Визначте, в чому полягає проблема методу в філософії та покажіть взаємозв’язок діалектики та метафізики.
- •15. Розкрийте особливості свідомості як вищої форми відображення.
- •16. Поясніть сутність філософського вчення про свідомість.
- •17. Поясніть, в чому полягає суспільна сутність свідомості.
- •18. Розкрийте взаємозв'язок свідомості і мови.
- •20. Дайте поняття категорії матерії у філософському розумінні.
- •21. Розкрийте сутність категорії руху як способу існування об’єктивної та суб’єктивної реальності.
- •22. Охарактеризуйте філософські та природничо-наукові концепції простору та часу.
- •23. Розкрийте взаємозв'язок філософських категорій руху та розвитку, прогресу і регресу.
- •24. Порівняйте форми чуттєвого та логічного пізнання. Розкрийте їх роль у науковому пізнанні.
- •26. Дайте типологію та розкрийте сутність методів наукового пізнання.
- •27. Назвіть та охарактеризуйте історичні форми діалектики.
- •28. Чим детерміновані основні закони діалектики.
- •29. Розкрийте зміст основних категорій діалектики та обґрунтуйте їх пізнавальну роль.
- •30. Розкрийте сутність практики як способу людського буття у природному і соціальному світі.
- •31. Порівняйте різні історичні форми сім’ї (за працею ф. Енгельса «Походження сім’ї, приватної власності та держави»).
- •32. Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру способу матеріального виробництва.
- •33. Охарактеризуйте структуру та сутність суспільної свідомості.
- •35. Дайте оцінку суспільству як системі, що саморозвивається.
- •36. Розкрийте особливості проблеми сенсу, цінності людського життя та його відображення в духовному досвіді людства.
- •37. Розкрийте зміст ідеї та ідеалу цілісної людини.
- •39. Охарактеризуйте основні філософські школи Стародавньої Індії.
- •40. Охарактеризуйте філософські школи Стародавнього Китаю.
- •42. Розкрийте зміст принципу космоцентризму у давньо-грецькій філософії.
- •43. Порівняйте ідеї грецьких натурфілософів щодо першооснови всього сущого.
- •44. Розгляньте проблему людини у філософському вченні Сократа.
- •45. Проаналізуйте вчення Платона про ідеї, його етичні та соціологічні погляди.
- •46. Філософія Аристотеля.
- •47. Порівняйте уявлення про державу Платона та Аристотеля.
- •48. Розкрийте особливості елліністичної філософії. Охарактеризуйте філософські школи епікуреїзму, стоїцизму та скептицизму.
- •49. Охарактеризуйте сутність та основні риси філософії Середньовіччя.
- •50. Визначте особливості розвитку філософії Середньовіччя: патристика, апологетика, схоластика, містика.
- •51. Охарактеризуйте специфіку антропоцентризму філософії доби Відродження.
- •52. Поясніть зміст основних принципів філософії доби Відродження: антропоцентризм, геліоцентризм, пантеїзм.
- •53.Порівняйте соціальні утопії доби Відродження (т. Мор, т. Кампанелла).
- •54. Розкрийте сутність філософських поглядів ф. Бекона.
- •55. Дайте оцінку значенню раціоналізму р. Декарта для подальшого розвитку філософії.
- •56. Дайте оцінку основним гносеологічним та соціологічним ідеям т. Гоббса.
- •57. Проаналізуйте основні положення сенсуалізму Дж. Локка.
- •58. Назвіть та прокоментуйте основні ідеї філософії б. Спінози.
- •59. Розкрийте основні положення вчення г. Ляйбніца про монади.
- •60. Визначте соціальний ідеал філософії Просвітництва. Поясніть відмінність філософських поглядів Вольтера і ж.-ж. Руссо.
- •61. Охарактеризуйте основні положення французького матеріалізму XVIII ст. (Ламетрі, Дідро, Гельвецій, Гольбах).
- •62.Розкрийте основні ідеї німецької класичної філософії.
- •63. Проаналізуйте основні філософські ідеї і. Канта.
- •64. Охарактеризуйте етичну концепцію і. Канта.
- •65.Викажіть критичні зауваження стосовно основних положень суб'єктивного ідеалізму і. Канта.
- •66. Покажіть взаємозв’язок діалектики та принципу історизму в філософії г. Гегеля.
- •67.Розкрийте сутність протиріччя між системою і методом у філософії г. Гегеля.
- •68. Охарактеризуйте антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха.
- •69. Назвіть та дайте оцінку основним ідеям філософії марксизму.
- •70. Поясніть сутність матеріалістичного розуміння історії..
- •71. Розкрийте суть проблеми відчуження та шляхів її подолання.
- •72. Дайте загальну характеристику сучасної західної філософії.
- •73. Охарактеризуйте позитивізм і його історичні форми.
- •74. Визначте основні положення «філософії життя» ф. Ніцше.
- •75. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму.
- •76. Розкрийте зміст основних категорій фрейдизму: «свідоме» та «несвідоме».
- •77. Визначте місце концепції людини у філософії е. Фромма.
- •78. Розкрийте особливості концепції абсурду і бунту у філософії а. Камю.
- •79. Охарактеризуйте концепцію екзистенціалізму ж.П. Сартра.
- •80. Вкажіть на особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •81. Визначте особливості філософської думки в Україні.
- •82(81).Охарактеризуйте філософські ідеї в Україні хх ст.
- •83(82). Оцініть значення «практичної філософії» г. Сковороди для сьогодення.
- •84. Проаналізуйте вчення про «Сродну працю» г. Сковороди.
- •85. Розкрийте сутність проблеми людини в філософських розмислах г. Сковороди.
- •86(83). Дайте власну оцінку вчення про ноосферу в. І. Вернадського.
- •84. Функція слова відносно поняття
- •85.В чому полягає едність, а чому….
- •86.Дайте визначення простого та складного суджень…
- •87. Назвіть основні закони логіки….
- •88. Охаректиризуйте логічну струкуру умовиводу…
- •89.Дайте характеристику видам безпосередных умовиводів
- •90.Охарактеризуйте простий категоричний силогізм
86(83). Дайте власну оцінку вчення про ноосферу в. І. Вернадського.
В.І. Вернадський (1863- 1945) та його праці "Етика" (1880 р. - незавершена), "Декілька слів про ноосферу" (1944), "Наукова думка як планетарне явище" (1945) та інші мають велике значення для становлення екологічної етики, адже антропокосмічна система поєднує в єдине гармонійне ціле такі аспекти розвитку людства, як природний і соціальний.
Мислитель в 1923 році у Сорбонні виклав еволюційно-проективне розуміння про перетворення людини в могутню геологічну силу, здатну переділити у своїх інтересах біосферу Землі, виокремлюючи два етапи формування ноосфери: стихійний і свідомий. Вагоме значення вчення про ноосферу полягає в його етичній спрямованості, де головними рисами є принцип єдності людини і природи; принцип зростання наукової думки; принцип інтернаціоналізації науки як духовної єдності людства; принцип критичності; принцип моральної відповідальності вчених; принцип творчості; принцип соціальності науки.
Терміном "ноосфера", уведеним В. Вернадським для позначення нового стану в еволюції природи, пов'язаного з появою людської свідомості, він став називати етап еволюції біосфери, обумовлений цілеспрямованою на перетворення природи діяльністю.
В. Вернадський визначає такі необхідні умови створення ноосфери: піднесення наукової думки; створення єдності людства на ґрунті інтернаціоналізації науки, моральна відповідальність вчених за використання наукової роботи для руйнівної мети, соціальні науки. Ключовою ідеєю мислителя є те, що перехід біосфери в ноосферу, тобто царство розуму, є закономірним і невідворотним етапом розвитку матерії.
Центральною темою вчення про ноосферу є єдність біосфери і людства. Вернадський у своїх працях розкриває корені цієї єдності, значення організованості біосфери у розвитку людства, це дозволяє зрозуміти місце та роль історичного розвитку людства в еволюції біосфери, закономірності її переходу в ноосферу. В основі теорії В. Вер-надського про ноосферу лежить те, що людина не є самодостатньою живою істотою, що живе окремо за своїми законами, вона співіснує всередині природи та є її частиною.
Людина - невіддільна від біосфери, вона в ній живе і лише її об'єкти може досліджувати безпосередньо своїми органами відчуттів. "За межі біосфери вона може проникати лише побудовами розуму, виходячи з відносно не багатьох категорій численних фактів, які вона може отримати в біосфері зоровим дослідженням небесного горизонту та вивченням в біосфері відображень космічних явищ, або потрапляючи в біосферу космічної позаземної речовини..."20 .
Таким чином, наукова думка людства, працюючи лише в біосфері, в ході прояву врешті-решт перетворює її на ноосферу, геологічно охоплює її розумом. Лише зараз стало можливим наукове виділення біосфери, що є основною сферою знання з навколишньою реальності.
Процес переходу біосфери в ноосферу невідворотно несе риси свідомості, цілеспрямованої діяльності, творчої праці. В. Вернадський вбачав важливі завдання створення ноосфери, що стоять перед людством.
Становлення етапу ноосфери Вернадський пов'язує з дією багатьох факторів: єдністю біосфери та людства, єдністю людського роду, планетарним характером людської діяльності та її зв'язком з геологічними процесами, розвитком демократичних форм людського співжиття та прагнення до миру народів планети, небувалим розвитком ("вибухом") науки й техніки. Узагальнюючи дані явища, поєднуючи у нерозривний зв'язок подальшу еволюцію біосфери з розвитком людства.
Багато з того, про що писав Вернадський, стало спадщиною сьогоднішнього дня, адже сучасними та зрозумілими нам є його думки про цілісність, неподільність цивілізації, про єдність біосфери та людства. Про переломний момент в історії людства сьогодні говорять вчені, політики, публіцисти. Він вбачав невідворотність ноосфери, що ґрунтувалась як еволюцією біосфери, так і історичним розвитком людства. З точки зору ноосферного підходу по-іншому вбачаються і сучасні больові точки розвитку світової цивілізації (варварське ставлення до біосфери, загроза світової екологічної катастрофи, виробництво засобів масового знищення).
Корінний перехід до витоків життя, до організованості біосфери і діяльності в планетарному вимірі в сучасних умовах повинен звучати як заклик до того, щоб мислити та діяти в біосферному - планетному вимірі. При цьому Вернадський розглядав науку як силу, що змінює біосферу та життя людства, яка є тим основним ланцюгом, через який поглиблюється єдність біосфери та людства.
Таким чином, вчення про ноосферу В. Вернадського стало стимулом у формуванні нової картини світу, що спрямована перш за все на знання як істину у пізнанні, а не підкоренні законів природи (екологічного імперативу), перегляду усієї сукупності традиційних світоглядних уявлень про місце і роль людини у природі і суспільстві, виявленні нових цінностей, пріоритетів і норм буття суспільства.