Питання для самостійного опрацювання

1. Причини краху ренесансного гуманізму.

2. “Реформація”, її роль у становленні світової цивілізації і культури.

3. Світоглядні засади та характерні риси європейського бароко.

4. Європейська барокова література, музика, театр та драматургія.

5. Моральні цінності в епоху бароко.

6. Видатні представники української літератури та музики ХVІІ – ХVІІІ ст.

7. Українська архітектура ХVІІ – ХVІІІ ст. (козацьке бароко).

8. Український портретний живопис ХVІІ – ХVІІІ ст.

Література: 1; 2; 3; 55; 4; 26; 36; 38; 41; 44; 50; 71; 53.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Висвітлюючи перше питання, потрібно відзначити, що XVII – XVIII ст. дослідники української культури називають другою після княжих часів епохою її розвитку. Перебуваючи в спільному захід­ноєвропейському колі культурно-мистецького життя, Україна сприй­має новий європейський напрям у мистецтві – стиль бароко. В чому полягала своєрідність і неповторність українського бароко? Назвіть риси притаманні цьому стилю в Україні, хто був фундатором його?

Слід дати характеристику зовнішніх та внутрішніх чинників, що вплинули на розвиток української культури другої половини XVII – кінця XVIII ст.

Українське бароко мало свої особливості: елітарні мотиви були притаманні лише літературі, всі ж інші види барокового мистецтва – досить демократичні за сюжетом, з використанням традицій народної творчості. Українське бароко утверджувало образи, якими характеризувалися колективні, суспільні, національні риси народу в цілому. До естетичних особливостей можна віднести багатобарвність, контрастність, мальовничість, посилену декоративність, динамізм і головне – небачену вигадливість форм.

Як виявився стиль українського бароко в архітектурі, мистецтві, літературі, музиці? Наведіть приклади, назвіть імена видатних митців.

Розглядаючи друге питання, проаналізуйте сис­тему освіти, яка склалася в Україні в середині XVII ст. і діяла у XVIII ст. Яку освіту давали школи братські, церковні, мона­стирські, січові, при полкових козацьких канцеляріях? В чому полягали їхні демократизм, всестановість? Назвіть школи середньої ланки освіти. Необхідно наголосити, що центром вищої освіти й науки в Україні стала Києво-Могилянська академія. В цілому гетьманська Україна мала досить високий рівень освіти, перебуваючи на про­відному місці в Російській імперії.

Аналізуючи стан науки, слід зазначити, що визвольна війна 1648-1657 рр. і наступні події посилили інтерес до історичних знань. Які були написані перші систематизовані підручники з візантійської історії, що вийшли з друкарні Києво-Печерської Лаври в 1674 р.?

Важливими історичними творами кінця XVII – початку XVIII ст. стали козацькі літописи. Філософська думка найбільшого розкв­іту набула в творах Ф. Прокоповича, Л.Барановича, І. Галятовського, І. Гізеля, Й. Кроковського, С. Яворського тощо. Важливим етапом у розвитку вітчизняної філософської думки стало вчення Г.Сковороди – мислителя, поета, просвітителя-гуманіста.

Потрібно окремо зупинитися на діяльності Києво-Могилянської академії як потужного осередку нової барокової культури в Україні. За змістом навчальних програм і рівнем викладання вона відповідала вимогам європейської вищої освіти. Велика увага приділялася вихованню студентів. На принципи виховання впливали демократичні традиції запорозького козацтва, гуманістичні засади, сформовані у братських школах.

У розгляді третього питання слід підкреслити, що барокові форми української культури найяскравіше відбились в архітектурі та образотворчому мистецтві, розвиваючись під впливом європейського бароко та народних традицій. Назвіть риси, притаманні стилеві бароко, в архітектурі та образотворчому мистецтві України.

Потрібно зауважити, що в автономній Гетьманщині та Слобідській Україні виробився оригінальний варіант барокової арх­ітектури, який дістав назву українського, або козацького бароко. У кам'яному будівництві Правобережжя переважало “загальноєвро­пейське” бароко, але й тут мала місце національна своєрідність (со­бор Святого Юра у Львові, арх. Б. Меретин; Успенський собор Почаївської Лаври).

Яким чином риси барокового стилю виявились у побутовій архітектурі? Зверніть увагу насамперед на дерев'яне будівництво. Його зразками були сільські хати, вітряки та інші споруди у містеч­ках, а також житлові будинки козацької старшини, міської верх­івки.

Слід окремо зупинитись на розвитку барокового стилю у другій половині XVII ст. – періоді його найбільшого розквіту в добу геть­мана І. Мазепи. За його гетьманування було збудовано, після його смерті закінчена 12 храмів, реставровано – 20. Вони змінили архітектурне обличчя Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Батурина, Лубен, Бах­мача, інших міст. Серед них: п’ятибанна церква Всіх Святих у Киє­во-Печерській Лаврі, Спаська церква Мгарського монастиря на Полтавщині, барокове оформлення київського Софійського собо­ру, Успенського собору Києво-Печерської Лаври, Михайлівської церкви Видубицького монастиря тощо.

На західноукраїнських землях в архітектурі поєднувались західноєвропейські і національні, українські риси. Слід звернути ува­гу на спільні риси в забудові Львова, Дрогобича, Кам'янця-Подільського та інших міст, а також на особливості дерев'яної храмової забудови західних областей України.

Варто зазначити, що стиль бароко в українському малярстві позначений національною індивідуальністю, він виявився у виникненні особливих жанрів образотворчого мистецтва, у суто українському відтворенні образів, доборі технічних прийомів.

Характеризуючи живопис доби бароко, треба звернути увагу на те, що основним його видом залишався іконопис. Найвизначніші здобутки барокового живопису пов'язані з Жовківським художнім осередком. Поряд з іконописом розвивались такі суто світські види живопису, як парсунний (портретний) та історичний, активного розвитку набуває монументальний настінний розпис.