Методичні рекомендації до семінарського заняття

Готуючись до першого питання, докладніше зупиніться на третьому – складному і драматичному періоді українського відродження. Поясніть, чим було зумовлено його суперечливий характер. Наведіть приклади досягнень неокласики, українського футуризму і авангарду, новітнього театру, школи Бойчука, кінематографу О. Довженка тощо.

Досліджуючи таке явище, як “Розстріляне відродження”, проаналізуйте причини його виникнення та наслідки для розвитку української культури, наведіть імена репресованих діячів культури, освіти, науки. Розкрийте сутність тоталітаризму на теренах культурного розвитку, причини ворожого ставлення до національної культури українського народу. Наведіть приклади впровадження нових “культурних” смаків та стереотипів. Особливу увагу зверніть на явище в розвитку культури тоталітарного періоду, відоме як “соцреалізм”. Наведіть приклади архітектурних споруд, образотворчого мистецтва, літератури, музики, театрального мистецтва та кінематографії у стилі соцреалізму. Висловіть своє ставлення до цього стилю. Проаналізуйте розвиток української культури у повоєнний період; розкрийте вплив “хрущовської відлиги”, наведіть приклади творів, назвіть імена діячів української культури. У чому їх значущість, на вашу думку?

Готуючи виступ до другого питання, варто відштовхнутись від культурного зрушення, започаткованого “хрущовською відлигою” на рубежі 50 – 60-х рр. ХХ ст. Назвіть імена діячів культури, які заявили про себе в цей час. Особливу увагу зверніть на творчість Л. Костенко, В. Симоненка,І. Драча, Д. Павличка, М. Вінграновського, А. Горської, кінорежисера С. Параджанова тощо. Наведіть приклади значних культурницьких акцій за участю шістдесятників.

Частина шістдесятників перейшла на позиції дисиденства. Назвіть відомі вам імена діячів культури та причини, які спонукали їх перейти в опозицію до влади. Наведіть приклади акцій протесту за участю дисидентів проти тієї політики, яку проводила влада у сфері національного культурного розвитку.

Необхідно уважно ознайомитись із працею І. Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”.

В заключній частині зробіть висновок про культурницьку місію шістдесятників та дисидентів, їхню роль в історії розвитку новітньої української культури.

При підготовці наступного питання потрібно пам’ятати, що зі здобуттям державної незалежності починається новий етап у розвитку української культури. Студентам потрібно розкрити нові тенденції та якісно нові перспективи у розвитку національної культури. Засвоєння національно-культурної спадщини є фундаментом будівництва сучасної української культури. Доцільно назвати імена та твори велетнів української духовності – М. Костомарова, П. Куліша, М. Максимовича, М. Драгоманова, І. Огієнка, М. Грушевського, С. Єфремова, В. Винниченка тощо. Не слід забувати імена та твори митців радянського часу. Наведіть приклади.

Повертаються з забуття історико-культурні пам’ятки тощо. Аналізуючи проблеми сучасного етапу розвитку української культури, доцільно врахувати труднощі економічного розвитку країни на рубежі ХХІ ст. Висловіть своє ставлення до тенденції різкого зростання комерціалізації частини культури, насадження низьких культурних стереотипів. Що, на вашу думку, може стати протидією такій тенденції? Яка роль інтелігенції у цьому процесі? Розкрийте роль і значення поглиблення міжнародних культурних зв’язків як для розвитку українського, так і світового культурного процесу. Дайте відповідь на питання: які чинники сприятимуть подоланню негативних і закріпленню позитивних тенденцій у розвитку української культури?

Розгляд четвертого питання необхідно розпочати з того, що духовна спадщина народу України включає надбання національної культури, створені як в Україні, так і за її межами, в діаспорі. Назвіть відомі вам країни, де існує українська діаспора, – як ближнього, так далекого зарубіжжя. Наведіть приклади збереження українськими емігрантами своєї національної ідентичності. Назвіть імена літераторів-українців, які зробили свій внесок у розвиток української культури за кордоном.

Розкажіть, що ви знаєте про об’єднання творчих сил літературознавців і письменників усієї діаспори, діячів образотворчого мистецтва, скульпторів, хореографів, Архів української еміграції у Франції, вищі навчальні заклади української еміграції в Німеччині, Чехословаччині, українські культурні центри в державах, що виникли на теренах пострадянського простору.

Підсумовуючи, потрібно зазначити, що головною метою процесу культуротворення в українській діаспорі була духовна консолідація українців усього світу в інтересах відродження, збереження і примноження національно-культурних традицій українського народу.