Тема 6. Культурно-національне відродження України у хіх ст.

Світоглядні засади та головні напрями розвитку європейської культури ХІХ ст. Поява позитивізму і прагматизму, вплив цих теорій на розвиток теорії культури. Досягнення в галузі науки і техніки .

Класицизм, романтизм, реалізм – провідні течії в культурі ХІХ ст. Світоглядні засади, характерні риси мистецьких стилів та їх представники .

Етнонаціональні умови формування класичної української культури. Роль інтелігенції в національно-культурному відродженні України першої половини ХІХ ст. Створення навчальних закладів. Зростання інтересу до української мови, історії, фольклору, етнографії. “Історія Русів” – “вічна книга української незалежності”. Створення нової української літератури. І. Котляревський “Енеїда”. Формування українського театру. Г. Квітка-Основ’яненко, І. Котляревський. Розвиток мистецтва. В. Штернберг – оспівувач української природи.

Т. Шевченко – найвизначніша постать українського мистецтва, його художнє вираження національної самосвідомості, творець загальнонаціональної української мови, зв’язок з народним баченням національної історії. Місце Т. Шевченка в українській і світовій культурах. Світове значення творчості Кобзаря. Культуротворча діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

Національно-культурне відродження в Західній Україні. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. Літературне угруповання “Руська трійця” та його діяльність. Літературний альманах “Русалка Дністрова”. Українське національне відродження в Галичині та Закарпатті.

Криза в культурі у другій половині ХІХ ст. та шляхи виходу з неї. Філософське осмислення кризових явищ. Декаданс – ознака кризового стану культури у другій половині ХІХ ст. Поява нових засобів і методів художнього вираження: символізм, натуралізм, імпресіонізм. Напрямки в архітектурі: еклектика, стилізація, модерн.

Українська культура другої половини ХІХ ст. Трансформація культурницького руху в національно-визвольний. Тиск цензури та обмеження національно-культурного руху. Валуєвський циркуляр (1863) та Емський акт (1876). Заснування в Петербурзі журналу “Основа” (1861-1862). Культурно-просвітницька діяльність громадівського руху. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства” – перший науковий українознавчий осередок. Західноукраїнські землі – П’ємонт національно-культурного відродження. А. Вахнянин і заснування “Просвіт” (1868). Заснування Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка (1892).

Розвиток української літератури. Напрям критичного реалізму в українській літературі. Марко Вовчок, С.Руданський, Ю.Федькович. Поява історичного роману. Соціально-побутовий та соціально-психологічний напрям в українській літературі. Панас Мирний, О.Кобилянська, І.Карпенко-Карий, Леся Українка, М.Коцюбинський, М.Старицький. Імпресіонізм та неоромантизм в українській літературі. І.Франко – визначна постать української класичної літератури.

Створення українського професійного театру: визначні представники та історія розвитку. Театральне життя Західної України. Музичне життя України ХІХ ст. М. Лисенко – засновник української класичної музики. Створення хорової капели О. Кошиця. Творчість С.Гулака-Артемовського, М.Аркаса.

Наука і освіта другої половини ХІХ ст. Визначні українські вчені та наукові центри. Розвиток гуманітарних наук. Історико-етнографічні дослідження. Мистецтво та архітектура: еклектика, віденський ренесанс, псевдовізантійський стиль. Створення художніх навчальних закладів. Розгортання музейної справи. Меценати української культури.