- •Затверджено
- •На засіданні кафедри економіки підприємств
- •Протокол № __1____ від _29.08.2011________
- •Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі
- •Тема 5. Бібліотека академії і правила користування її фондами
- •Тема 6. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи
- •Події напередодні Болонського процесу
- •Велика Хартія університетів - засіб об'єднання академічних внз
- •Сорбоннська декларація 1998 р.
- •Болонська декларація від 19 червня 1999 р.
- •2. Вища освіта в минулому
- •3. Система освіти і вища освіта в Україні.
- •Структура і характеристики системи освіти України
- •4. Стандарти вищої освіти.
- •5. Болонський процес і перспективи законодавчого врегулювання розвитку вищої освіти в Україні
- •Тема: Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освіти
- •2. Індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освіти
- •1. Студент і викладач в рамках Болонської системи освіти
- •2. Індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освіти
- •3. Наука у навчальних закладах III—IV рівнів акредитації
- •Види навчальної роботи та контрольні заходи.
- •Лабораторне заняття
- •Практичне заняття
- •Семінарське заняття
- •Індивідуальне заняття
- •Консультація
- •Індивідуальні завдання
- •3. Факультатив, спецкурс, спецсемінар.
- •5. Переведення, відрахування, поновлення студентів, надання повторного навчання, академічної відпустки.
- •6. Стипендіальне забезпечення студентів.
- •1. Професійне й моральне становлення молоді. Єдність прав та обов'язків українського студентства
- •2. Система професійної освіти в Україні
- •Структура бібліотечних фондів.
- •2. Функції бібліотечних фондів.
- •3. Бібліотека доннаса.
- •4. Роль бібліотеки у організації навчальної діяльності студента.
- •1. Правове регулювання інституту студентського самоврядування в Україні
- •Студентське самоврядування у внз створюється та функціонує на основі стаття 38. „Студентське самоврядування” Закону України „Про вищу освіту”.
- •Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.
- •Основними завданнями органів студентського самоврядування є:
- •2. Органи студентського самоврядування у внз
- •3. Рада Студентського самоврядування ДонНаба
- •Велика хартія університетів преамбула
- •Фундаментальні принципи
- •Способи
- •Європейський простір вищої освіти Болонська декларація від 19 червня 1999 р.
-
Види навчальної роботи та контрольні заходи.
Навчальний процес у вищих навчальних закладах (надалі - навчальний процес) - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.
Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.
Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:
-
денна (очна);
-
вечірня;
-
заочна, дистанційна;
-
екстернатна.
Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Екстернатна форма навчання — особлива форма навчання, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.
Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:
-
аудиторні навчальні заняття;
-
самостійна робота;
-
практична підготовка;
-
контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:
-
лекція;
-
лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
-
консультація.
Вищим навчальним закладом може бути встановлено інші види навчальних занять.
Тривалість навчального процесу становить 17– 18 тижнів.
Аудиторні навчальні заняття проводяться за затвердженим в установленому порядку розкладом. До основних видів аудиторних навчальних занять відносяться:
- лекція;
- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
- консультація.
Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.
Лекція
Навчальна лекція (лат. Іеkсіо — читання) — логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчального предмета, ілюстрований за необхідності наочністю та демонструванням дослідів.
Функції лекції:
-
інформаційна (передбачає передавання адаптованої для студентів інформації);
-
орієнтовна (розкриває генезис теорій, ідей: коли, ким вони вивчалися, якими причинами спонукали; список рекомендованої до лекції літератури);
-
пояснювальна, роз'яснювальна (передбачає розкриття сутності наукових понять, їх визначень, тлумачення кожного слова, що належать до структури визначення);
-
переконувальна (полягає у використанні аргументації, логічної доказовості, на основі чого усвідомлюється наукова інформація, що стає базою для формування у студентів наукових поглядів і переконань);
-
систематизуюча (передбачає структурування всього масиву знань з певної дисципліни);
-
стимулююча (спрямована на пробудження інтересу до навчальної інформації з певної науки);
-
виховна і розвивальна (передбачає оцінювання явищ, фактів, процесів, які розглядаються на лекції, розвиток мислення,' уваги, уяви, пам'яті та інших пізнавальних здібностей).
Лекція - основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.
Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час.
Лекції проводяться лекторами - професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.
Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях — аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.
Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру (предметну або циклову комісію) складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.
Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов’язаний завідувачем кафедри (головою предметної або циклової комісії) до проведення пробних лекцій з участю викладачів та наукових співробітників кафедри.
Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.