- •Затверджено
- •На засіданні кафедри економіки підприємств
- •Протокол № __1____ від _29.08.2011________
- •Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі
- •Тема 5. Бібліотека академії і правила користування її фондами
- •Тема 6. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи
- •Події напередодні Болонського процесу
- •Велика Хартія університетів - засіб об'єднання академічних внз
- •Сорбоннська декларація 1998 р.
- •Болонська декларація від 19 червня 1999 р.
- •2. Вища освіта в минулому
- •3. Система освіти і вища освіта в Україні.
- •Структура і характеристики системи освіти України
- •4. Стандарти вищої освіти.
- •5. Болонський процес і перспективи законодавчого врегулювання розвитку вищої освіти в Україні
- •Тема: Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освіти
- •2. Індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освіти
- •1. Студент і викладач в рамках Болонської системи освіти
- •2. Індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освіти
- •3. Наука у навчальних закладах III—IV рівнів акредитації
- •Види навчальної роботи та контрольні заходи.
- •Лабораторне заняття
- •Практичне заняття
- •Семінарське заняття
- •Індивідуальне заняття
- •Консультація
- •Індивідуальні завдання
- •3. Факультатив, спецкурс, спецсемінар.
- •5. Переведення, відрахування, поновлення студентів, надання повторного навчання, академічної відпустки.
- •6. Стипендіальне забезпечення студентів.
- •1. Професійне й моральне становлення молоді. Єдність прав та обов'язків українського студентства
- •2. Система професійної освіти в Україні
- •Структура бібліотечних фондів.
- •2. Функції бібліотечних фондів.
- •3. Бібліотека доннаса.
- •4. Роль бібліотеки у організації навчальної діяльності студента.
- •1. Правове регулювання інституту студентського самоврядування в Україні
- •Студентське самоврядування у внз створюється та функціонує на основі стаття 38. „Студентське самоврядування” Закону України „Про вищу освіту”.
- •Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.
- •Основними завданнями органів студентського самоврядування є:
- •2. Органи студентського самоврядування у внз
- •3. Рада Студентського самоврядування ДонНаба
- •Велика хартія університетів преамбула
- •Фундаментальні принципи
- •Способи
- •Європейський простір вищої освіти Болонська декларація від 19 червня 1999 р.
3. Факультатив, спецкурс, спецсемінар.
Факультатив - навчальний предмет, курс, що вивчається студентами вищого навчального закладу за бажанням з метою поглиблення й розширення наукових і прикладних знань. Факультативні заняття сприяють розвитку творчості, здібностей, талантів студентів, оскільки вони обирають факультативи відповідно до своїх бажань, нахилів, інтересів. Склад факультативу формується із студентів однієї групи, паралельних груп, а з гуманітарних дисциплін — із студентів різних курсів та факультетів. Найпоширеніші у вищих навчальних закладах чотири типи факультативних курсів: курси, які поглиблюють програмний матеріал, що вивчається на аудиторних заняттях; позапрограмні факультативні курси; факультативи, зорієнтовані на практичне застосування знань; факультативи, що мають міжпредметний характер.
Спецкурс — курс, який вивчається студентами на старших курсах з метою оволодіння вузькоспеціалізованими, новітніми знаннями з певної науки, формування актуальних для певної спеціалізації умінь і навичок. Під час викладання матеріалу спецкурсу висвітлюються новітні досягнення і актуальні завдання певної науки. Детально і глибоко розкриваються ті розділи і питання, які мають найбільший науковий інтерес і є актуальними або слабо висвітлені в науковій літературі, а також ті, які особливо складні для студентів. Спецкурс висвітлює не лише минуле, а й перспективи розвитку науки, вказує і характеризує її нерозв'язані проблеми. Важливим є зв'язок спецкурсу із загальним курсом, а також із суміжними дисциплінами. Важливою умовою є відповідна теоретична і практична підготовка студентів, оскільки спецкурси проводяться переважно на старших курсах. Науковий рівень спецкурсу повинен бути вищим, ніж загальна і професійна підготовка аудиторії. Високий рівень лекцій зі спецкурсу досягається не лише її теоретичним і методологічним аспектами, а й уважним підбором фактичного матеріалу, а також відповідною структурою, чітким визначенням місця спецкурсу серед інших дисциплін, в т. ч. інших спецкурсів, стилем лекції тощо.
Спецсемінар - курс, що вивчається студентами на старших курсах в межах вузької спеціалізації і передбачає оволодіння спеціальними засобами професійної діяльності в обраній для спеціалізації галузі науки або практики. Беручи участь у роботі спецсемінару, в колективному обговоренні доповідей, студенти під керівництвом викладача розширюють і поглиблюють свої знання з певної наукової проблеми, вчаться робити наукові доповіді, виступати з рецензіями. Спецсемінари проводять на старших курсах вищого навчального закладу. До їх ведення залучають відомих вчених, а також спеціалістів — працівників підприємств, наукових установ, інших організацій. Спецсемінар, яким керує вчений, авторитетний фахівець, набуває ознак наукової школи, розвиває у студентів мислення і творчі здібності.
Готуючись до доповіді, студенти повинні ознайомитися зі списком літератури з досліджуваної проблеми з метою з'ясування, якою мірою вона вивчена і висвітлена в науковій літературі, які джерела існують тощо. Система обговорення доповіді на спецсемінарі може бути різною. Якщо з нею всі ознайомлені, то можна розпочинати зразу ж з обговорення її змісту. Більшість керівників семінарів спершу заслуховують доповідь (цілком або її основний зміст), а відтак пропонують студентам обговорювати її. За таких умов студенти вчаться сприймати матеріал на слух. Слід вибудовувати обговорення так, щоб виступили всі студенти із запитаннями або зауваженнями. Вони можуть не лише вказувати на переваги і недоліки доповіді а й розвивати, розширювати її положення. Окрім того, доцільно призначати одного-двох рецензентів. Ефективною є практика письмових рецензій на доповідь і зачитування їх після виступу доповідачів. Це змушує рецензента серйозно підготувати рецензію. Важливим завданням спецсемінару є вироблення у студентів вміння об'єктивно аналізувати доповіді і рецензії своїх товаришів, індивідуально і колективно обговорювати матеріал, дискутувати.
4. Порядок проведення поточного, модульного та семестрового контролю.
Поточний контроль.
-
Студент, відповідно до затвердженої робочої навчальної програми з дисципліни, виконує певні види навчальної роботи (лабораторні роботи, реферат, розрахунково-графічну роботу тощо), передбачені в кожному навчальному модулі, і захищає їх результати у встановлені терміни. Причому, виконання курсової роботи або проекту здійснюється в межах окремого навчального модуля.
-
Оцінювання виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах за багатобальною та національною шкалою. При цьому можуть бути передбачені як заохочувальні так і “штрафні” бали (наприклад, за додержання встановлених термінів виконання різних видів навчальної роботи тощо).
-
Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав необхідну кількість балів.
-
Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи в межах даного модуля, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.
-
Якщо студент успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.
Модульний контроль.
-
Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин під час аудиторних занять.
-
Модульні контрольні завдання студенти отримують безпосередньо на початку контролю, їх виконання здійснюється кожним студентом індивідуально. Під час їх виконання студенти можуть користуватись допоміжними, довідковими матеріалами та засобами, якщо це передбачено робочою навчальною програмою дисципліни.
-
Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою.
-
Контрольні та підсумкові модульні рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення модульного контролю.
-
Модуль зараховується студенту, якщо він успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи та під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку, а відтак, позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку.
-
У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.
-
При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.
-
Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.
-
У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.
-
Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
-
Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою.
-
Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку то від допускається до семестрового контролю з дисципліни, що здійснюється в формі семестрового екзамену.
Семестровий контроль.
-
Тривалість семестрового контролю під час зимової та літньої екзаменаційних сесій становить в університеті по одному тижню.
-
Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку із зарахуванням йому навчального курсу з дисципліни у даному семестрі, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів, успішно пройшов модульний контроль і набрав кількість балів, яка відповідає позитивній (за національною шкалою) підсумковій семестровій модульній рейтинговій оцінці.
-
У протилежних випадках він повинен обов’язково складати семестровий екзамен.
-
Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів, отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати екзамен, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та відповідної екзаменаційної рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.
-
Семестровий екзамен здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу, з розрахунку не більше одного екзамену з передекзаменаційною консультацією на день, шляхом виконання студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.
-
Якщо студент під час семестрового екзамену отримав позитивну (за національною шкалою) екзаменаційну рейтингову оцінку, то навчальний курс з дисципліни у даному семестрі йому зараховується. У протилежному випадку він повинен повторно складати семестровий екзамен в установленому порядку.
-
Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.
-
Екзаменаційні та підсумкові семестрові рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення семестрового контролю.
-
У випадку відсутності студента на семестровому екзамені, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонках “Екзаменаційна рейтингова оцінка” заліково-екзаменаційної відомості робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова семестрова рейтингова оцінка” – “Не атестований”.
-
При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.
-
Питання подальшого проходження студентом семестрового контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.
Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.
Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.
Планування навантаження науково-педагогічним працівникам з проведення модульного та семестрового контролю здійснюється відповідно до чинного Положення і відображається в індивідуальних планах науково-педагогічних працівників.
Результати виконання письмових та тестових комп’ютерних модульних та семестрових контрольних завдань зберігаються на кафедрі протягом встановленого терміну і знищуються за актом, затвердженим завідувачем кафедри.