1. Структура бібліотечних фондів.

Бібліотечний фонд - впорядкована сукупність документів, яка формується бібліотекою відповідно до її типу і виду, функцій і потреб читачів, призначена для суспільного використання і постійного або тимчасового зберігання.

Бібліотечний фонд має складну структуру і класифікацію по різним ознакам, характерним для документів, які його утворюють.

По періодичності видання діляться на:

1. Неперіодичні (книги, буклети та ін.).

2. Періодичні (журнали, газети, бюлетені, листки і т. д.).

3. Серіальні.

Періодичні видання виходять через визначений термін часу окремими нумерованими випусками, мають, як правило, загальну|спільна| назву і однакове оформлення.

Серіальні видання випускаються протягом часу, тривалість якого наперед не встановлена|установлена|. Як правило, вони виходять| нумерованими і (або) датованими випусками (тома­ми|), що мають однаковий заголовок.

По структурі серед видань можна виділити серії, які включають сукупність томів, об'єднаних тематикою, цільовим або читацьким призначенням. Серія може бути неперіодичною, періодичною і такою, що продовжується, причому дві останні складаються з нумерованих або датованих випусків, а неперіодичні видання утворюють відкриту серію, якщо тривалість її виходу і кількість випусків наперед невідомі (наприклад, „Життя чудових людей”), і закриту, тобто наперед позначеною кількістю видань (наприклад, „Бібліотека усесвітньої літератури”).

По матеріальній конструкції видання розподіляються на книжні, журнальні, листівки.

За об'ємом виділяють такі видання, як книги (їх об'єм завжди понад 48 сторінок), брошури - видання об'ємом понад 4, але не більше 48 сторінок, і листівки - видання, що містять від 1 до 4 сторінок.

По складу основного тексту видання, що містить один твір, називається моновиданням, а що включає ряд творів — збірником. Збірники можуть бути неперіодичними, періодичними і такими, що продовжуються.

За цільовим призначенням розрізняють:

• офіційні видання, які публікуються від імені державних, громадських організацій, установ і відомств, що носять законодавчий, нормативний або директивний харак­тер;

• наукові видання, які призначені для наукової роботи, що містять теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

• науково-популярні видання, які містять|утримують| відомості про теоре­тичні| і (або) експериментальні дослідження в області науки, культури і прикладної діяльності;

• масово-політичні видання – це твори|добутки| суспільно – політичної тематики агітаційно-пропагандистського характеру|вдачі|, доступні широкому кругу|колу| читачів;

• навчальні видання (навчальні програми, підручники|посібники| і навчальні посібники| та ін.);

• нормативно-виробничі видання, норми, правила|, які містять|утримують| вимоги в різних сферах виробничої діяльності (наприклад, Державні стандарти та ін.);

• виробничі видання — практичне керівництво (допомога|посібник|), які містять|утримує| відомості за технологією, технікою і організації| виробництва, а також інших областей суспільної|громадської| прак­тики|, розраховані на фахівців|спеціалістів| різної кваліфіка­ції|;

• довідкові видання, які містять|утримують| короткі відомості наукового або| прикладного характеру|вдачі| (енциклопедії, словники, довідники| загального|спільного| та спеціального призначення);

• видання для дозвілля;

• рекламні видання про вироби, послуги, заходи з метою створення попиту на них;

• літературно-художні видання.

По ступеню аналітико-синтетичної переробки інформації розрізняють:

• інформаційні видання, які містять|утримують| систематизовані| відомості про документи;

• бібліографічні видання;

• реферативні видання;

• оглядові видання.