4. Роль бібліотеки у організації навчальної діяльності студента.

Ефективність самостійної роботи студента значною мірою залежить від рівня його інформаційної культури. Базові основи інформаційної культури закладаються ще в школі і покликані забезпечити кожному випускникові комфортне користування можливостями інформаційного суспільства.

Від уміння орієнтуватися в інформаційному просторі сучасної бібліотеки з її значними інформаційними ресурсами, представленими як в традиційному вигляді, так і на сучасних електронних носіях, за­лежить ефективність його самостійної роботи, а також кількість часу, що витрачається на пошук необхідної інформації.

Самостійна робота студентів вимагає від них знання простих методик роботи з джерелами інформації. Особливо це стосується студентів першого курсу. Раціональна організація СРС найбільш ефективно сприяє скороченню періоду адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у ВНЗ. Певні труднощі в адаптації студентів до навчання становить незнання ними раціональних прийомів розумової діяльності, умов їх найкращого застосування, невміння працювати з книгою, правильно планувати та використову­вати час навчальної праці і відпочинку. Особлива увага приділяється студентам молодших курсів. Бібліотеці університету може прищепи­ти першокурсникам навички самостійної робота з книгою через усвідомлене і цілеспрямоване використання книжних фондів бібліотеки і читальних залів, застосування науково-інформаційних рекомендаційних списків, уміння користуватися бібліографічними посібниками і каталогами, довідковими виданнями. Для студентів молодших курсів бібліотека проводить заняття з бібліографії, організовує виставки методики роботи з книгою, конференції, диспути та інші заходи.

Головним результатом у проведенні подібних занять є не тільки те, що студенти навчаються на практиці застосовувати комп'ютер для пошуку інформації, а те, що студенти звикають до інформаційного простору сучасної бібліотеки з вільним і безкоштовним доступом до будь-яких інформаційних ресурсів. Отримавши навички інформаційного пошуку ще в студентські роки, майбутній фахівець і в подальшій своїй діяльності зможе швидко та ефективно знаходити будь-яку інформацію.

Увагу в багатьох країнах світу приділяють створенню і розвитку електронних бібліотек. Так, у США вони стали з'являтися у 80-х роках XX століття, у 1995 був зроблений Інтернет-сервер Американської бібліотечної асоціації (Американська бібліотечна асоціація (American Librari Assotiation): http://www.ala.org), у Великобританії - на початку 90-х років XX століття (Асоціація бібліотек Великобританії (The Library Assotiation of UK): http://www.la-hq.org.uk/index.html). У Японії реалізується проект "Електронні бібліотеки XXI століття", а в Німеччині створюється електронна бібліотека «Global-Info».

У даний час більше півтори тисячі великих і середніх бібліотек у різних країнах світу надають доступ до своїх електронних каталогів і до наукових публікацій, наприклад, електронні ресурси Columbia University Libraries за адресою http://www.Columbia .Edu/cu/lweb/ index.html.

Лише у США близько 96% публічних і 85% університетських бібліотек підключені до Інтернату .

Використання електронних бібліотек дає можливості скорочення часу надходження необхідної інформації, збільшення ємності сховищ, які потребують додаткової необхідної площі і відповідного обладнання, розширення доступу до рідкісних джерел. Завдяки електронним бібліотекам створюється можливість безкоштовно працювати з каталогами державних, регіональних і університетських бібліотек і відстежувати необхідні дані щодо сучасних публікацій. Слід зазначити, що розвитку інновацій сприяють також електронні видання книг, енциклопедій, журналів, газет або електронних версій друкованих видань.

Важливу роль відіграє і те, що користувачі можуть працювати в електронних бібліотеках, незалежно від фізичного місця розташу­вання джерел інформації, у будь-який зручний час доби і в будь-якому зручному для читача місці. Підбір електронної інформації має бути критичним.

Окрім вузівських бібліотек студенти можуть користуватися бі­бліотеками міськими, районними, обласними.

В Україні 45 тис. бібліотек з книжковим фондом 700 млн. примірників. Бібліотеками загальнодержавного значення в Україні є Державна бібліотека України для юнацтва (Київ), Державна наукова сільськогосподарська бібліотека (Київ), Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського (Київ), Державна науково-технічна бібліотека України (Київ), Львівська на­укова бібліотека ім. В. Стефаника, Національна бібліотека України для дітей (Київ), Національна бібліотека України імені ВЛ. Вернадсь-кого (Київ), Національна наукова медична бібліотека України (Київ), Національна парламентська бібліотека України (Київ), Одеська дер­жавна наукова бібліотека ім. М. Горького, Харківська державна нау­кова бібліотека ім. В.Г. Короленка, Центральная державна науково-технічна бібліотека горно-металургійного комплексу України (Дніпропетровськ), Закарпатська обласна бібліотека.

ЛЕКЦІЯ 6 (2 години)

Тема: Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи

План.

1. Правове регулювання інституту студентського самоврядування в Україні.

2. Органи студентського самоврядування у ВНЗ

3. Рада Студентського самоврядування ДонНАБА