- •Предмет завдання та цілі економічної діагностики.
- •Становлення економічної діагностики як науки її відмінності від економічного аналізу.
- •Загальний порядок організації проведення економічної діагностики
- •Інструментарій економічної діагностики. Експертні методи.
- •Загальна характеристика зовнішнього середовища та формування інформаційної бази для його вивчення.
- •Методичні особливості проведення діагностики зовнішьнього середовища (загальний огляд методів).
- •Матриця Бостонської консалтингової групи та критика її м.Портером.
- •Концепції аналізу конкурентного середовища м.Портера. 5 основних конкурентних сил.
- •Концепції аналізу конкурентного середовища м.Портера. Ланцюжок цінностей.
- •Недоліки концепцій м.Портера та сучасне застосування його методу.
- •Pest аналіз непрямого зовнішнього оточення.
- •Основіні чинники впливу на рівень конкуренції та оцінка ступеню концетрації ринку.
- •Конкурентоспроможність підприємства її сутність та складові.
- •16. Swot— аналіз підприємств. Загальна харектиристика методу та основні етапи.
- •17. Swot аналіз підприємства. Матриці оцінки впливу факторів та вибору стратегії конкурентної боротьби.
- •18. Оцінка конкурентоспроможності підприємства методом заснованим на теорії ефективної конкуренції.
- •19. Алгоритм визначення конкурентного рейтингу підприємства шляхом порівняльної діагностики.
- •20. Оцінка конкурентних переваг підприємства за кількісним та вартісним показниками частки ринку.
- •21. Поняття сутність і особливості оцінки конкурентоспромлжності продукції виробничого призначення.
- •22. Процедура оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства (одиничні, групові, інтегральні, зведені показники).
- •23. Матриця профілю підприємства.
- •24. Визначення конкурентоспроможності продукції експертним методом та методом побудови матриці "якість-ціна"
- •25. Процес управління підприємством як послідовність окремих фаз організаційна структура системи управлінняпідприємством, фактори, що визначають необхідність здійснення управлінської діагностики.
- •26. Поняття управлінської діагностики, мета і напрямки управлінської діагностики.
- •47.Сутність ліквідності, основні показники ліквідності підприємства і їх оцінка.
- •48.Показники фінансової стійкості (платоспроможності) та їх значення для оцінки фінансового стану підприємства.
- •49.Сутність ділової активності (оборотності), основні показники та їх значення для діагностування результатів та ефективності діяльності підприємства.
- •50.Діагностика необоротних активів підприємства
- •51. Сутність та основні функціональні складові економічної безпеки підприємства
- •52.Методи організації внутрішньої економічної безпеки на підприємстві та оцінка її рівня.
- •53.Діагностування ризику банкрутства з використанням моделі Альтмана і Спрінгейта.
- •54.Діагностування ризику банкрутства з використанням універсальної дискримінантної моделі та r – моделі економічної академії Іркутська.
- •55. Комплексний підхід до діагностування ризику банкрутства.
- •57. Передумови становлення корпоративної культури на підприємстві
- •58. Аналіз факторів впливу на формування корпоративної культури.
- •59. Діагностика рівня корпортивної культури підприємства.
- •60. Значення національної складової корпоративної культури.
- •56. Методи організації зовнішньої економічної безпеки підприємства.
-
Загальна характеристика зовнішнього середовища та формування інформаційної бази для його вивчення.
Об’єктивно зовнішнє середовище в якому функціонує підприємство можна розглядати як к багаторівневу розгалуджену систему.
модель зовнінього середовища що використовується найчастіше, складається з середовища беспосереднього (прямого) оточення - інфраструктура, споживачі, постачальники, підприємства конкуренти. Інша частина зовнішнього середовища має назву непрямого оточення, тому що суб’єкти цьго рівня опосередкувано впливають на підприємство. Фактори непрямого впливу генерують такі суб’єкти зовнішньго середовища як державні виконавчі та законодавчі органи, обласні, місцеві адміністрації, адміністрації СЕЗ, галузеві об’єднання (асоціації). Ця частина факторів непрямого впливу є суб’єктивною і має можливість швидко змінюватись (закони, норми, обмеження). Серед факторів непрямого впливу є і об’єктивні. Це в першу чергу, природні умови, демографічні. Ці фактори є незмінними та постійно діючими.
Головним завданням діагностики зовнішнього середовища є вивчення місця підприємства на ринках серед конкурентів. Раніше це завдання зводилось до внутрішньогалузевого аналізу.
Під галуззю, традиційно, розуміється група підприємств, що випускають однорідну продукцію та конкурують на одному ринку.
Сьогодні такого аналізу зовнішнього середовища недостатньо. Можна навести приклади, коли підприємства, що за часів планової економіки складали певну галузь, зараз втратили ознаку спільного ринку, а діють кожне в межах своїх регіональних ринків. Це стосується деяких гірничовидобувних підприємств (вапняк, пісок), вторинних відходів. Одною з причин розвалу деяких галузей стала висока вартість перевезень продукції у порівнянні з її собівартістю.
В залежності від того, які стратегічні цілі переслідує підприємство, для успішного досягнення мети, необхідно оцінити можливості як галузевих так і регіональних, загальнодержавних, глобальних конкурентів.
Слід зауважити, не завжди конкурент, що має значну частку на загальнодержавному або глобальному ринку буде мати вирішальні переваги для просування своїх товарів та послуг на деяких регіональних ринках або в певних галузях. Інколи на регіональних ринках мають перевагу місцеві підприємства, що приймають участь у виконанні соціальних замовлень або у виконанні програм регіонального розвитку.
Для вивчення можливості позіционування в певних галузях, слід діагностувати ступінь горизонтальної та вертикальної інтеграції в цих та суміжних галузях. Часто незалежні, з точки зору антимонопольного законодавства, підприємства фактично знаходяться в одній і тій же корпоративній системі, що дає їм вирішальні переваги на ринку, незалежно від якості та інших конкурентних переваг їх продукції.
При діагностуванні непрямого зовнішнього середовища, не слід забувати про можливість недобросовісної конкуренції, коли для боротьби з конкурентами залучаються державні контролюючі органи. В сучасній Україні, недобросовісна конкуренція часто є наслідком лобіювання інтересів окремих підприємств та бізнес груп елітами, в руках яких зосереджений вплив на відповідні державні виконавчі органи.
Рекомендується при діагностиці зовнішнього конкурентного середовища розділити його на частки(сегменти) відповідно до власних цілей і вивчити поведінку конкурентів на кожному з сегментів. Це дасть змогу детальніше ідентифікувати переваги конкурентів і уникнути прикрих помилок при виборі стратегії конкурентної боротьби та посилення власних позицій на ринку. Сьогодні це буде більш еффективний підхід ніж внутрішньогалузевий аналіз.
Слід взяти до уваги, що і в плані інформаційного забезпечення діагностики зовнішнього середовища, поважні експертні організації досліджуть певні сегменти ринків збуту, а не галузі. Але це не означає, що не потрібно слідкувати за колишніми або потенціальними галузевими конкурентами. На рівні галузі, тільки за ознакою однорідності виробів, організовується аналіз науково-технологічних інновацій, нових організаційних принципів управління у потенційних конкурентів, що завжди в змінених умовах можуть забрати частку ринку підприємства.
Основними опосередкуваними факторами зовнішнього середовища підприємства є:
-
політично правові;
-
економічні;
-
еколого-геологічні;
-
науково-технічні;
-
демографічні;
-
соціально-культурні.
Багаторівнева структура зовнішнього конкурентного середовища, множинні зв’язки між окремими його елементами, складність ідентифікації факторів, що впливають на перебіг конкурентної боротьби потребують значних сил, ресурсів та часу для проведення діагностики. Надскладною ця проблема виявилась для диверсіфікованих підприємств та компаній з широким спектром видів діяльності. Це стало чинником та каталізатором пошуку рішень спрощення вибору стратегії просування підприємств на ринки з урахуванням галузевих та регіональних аспектів.
Таким рішенням стала добре відома з курсу “Основи менеджменту” концепція стратегічних зон господарювання (СЗГ).
Стратегічна зона господарювання (СЗГ) - це окремий сегмент ринку, на якому підприємство діє або на який прагне вийти. Головними чинниками, що визначають СЗГ, є потреби та продукти, які задовольняють ці потреби. Крім того, стратегічна зона господарювання має певні кількісні та якісні характеристики:
-
місткість СЗГ, що обмежується обсягами поточного попиту;
-
динамічні характеристики ринку (стабільний, зростаючий тощо);
-
конкурентна позиція підприємства в сегменті;
-
очікуваний обсяг продажу в поточному та перспективному періоді;
-
особливості розподілу та продажу;
- фактичні (для діючих) та прогнозні величини прибутків, рентабельності тощо. Для формування бази даних про зовнішнє середовище та про конкурентів використовуються наступні основні джерела інформації:
-
матеріали рекламних інтернет ресурсів конкурентів;
-
звіти спеціалізованих організацій що досліджують ринки;
-
офіційні звіти конкурентів;
-
інформація та відгуки споживачів про продукцію конкурентів;
-
відгуки маркетологів про товари конкурентів;
-
звіти асоціацій та об’єднань підприємств;
-
офіційна інформація державних виконавчих, контролюючих та законодавчих органів;
-
інформація проектних та наукових організацій що виконували проекти або дослідження для конкурентів.
Сьогодні є багато спеціалізованих організацій, що досліджують певні сегменти ринку як в Україні так і за її межами. В Україні ці організації користуються, як офіційною інформацією (органи статистики, митниця), так і отриманою не законно (контролюючі органи, промислове шпигунство). При офіційному використанні такої інформації для конкурентних досліджень, слід ретельно вивчати її походження.