24. Склад і джерела фінансування відтворення основних засобів.

.Основні засоби - це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання). Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби. Невиробничі основні засоби - це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.

Джерелами простого і розширеного відтворення основних засобів можуть бути власні, позичкові і залучені кошти та цільові надходження і благодійні внески.

До власних джерел відносять прибуток від основної операційної та іншої операційної діяльності; від фінансово-інвестиційної діяльності та від позареалізаційних операцій; амортизаційні відрахування; надходження від реалізації вибулих основних засобів. Специфічним джерелом фінансування відтворення основних засобів, що не вимагає вкладень, є їх індексація. До позичкових коштів відносять кредити банків та інших фінансово-кредитних установ, а до залучених - випущені підприємством акції й облігації.

Головним джерелом відтворення основних засобів є амортизаційні відрахування і прибуток. Саме завдяки їм підприємство може здійснювати не лише просте, а й розширене відтворення цього ресурсу. Прийнято вважати, що амортизаційні відрахування є джерелом здійснення простого відтворення основних засобів. Проте вони нерідко можуть стати і джерелом розширеного відтворення у випадках, коли підприємству ще немає потреби замінювати працюючі основні засоби, а отримані суми амортизаційних відрахувань завдяки введенню прискореної амортизації є досить значними і можуть бути використані для придбання додаткової кількості основних засобів.

25. Формування фінансових результатів суб'єктів господарювання.

На розмір прибутку впливають усі фактори діяльності підприємств:

" Макроекономічні;

" Мікроекономічні.

До макроекономічних належать ті що характеризують ситуацію на ринку, тобто збалансованість попиту і пропозиції.

Мікроекономічні відображають діяльність самого під-ва

На прибуток впливає:

" Обсяг виробництва товару;

" Ціна за одиницю продукції

" Собівартість продукції.

26. Фінансовий стан підприємства. Система показників оцінки фінансового стану.

Фінансовий стан підприємства - це здатність, спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Вартісні показники використання основних виробничих фондів:

1. Фондовіддача - відбиває відношення вартості продукції до вартості фондів (можна використовувати показник валової, товарної або реалізованої продукції).

2. Фондоємність - відношення вартості фондів до вартості виробленої продукції (валової, товарної, реалізованої).

3. Фондоозброєність - відношення вартості основних фондів до середньосписковї чисельності промислово - виробничого персоналу.

4. Рентабельність - відношення балансового прибутку до вартості ОФ, помноженій на 100%.

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Вплив використання ОФ на фінансово-господарську діяльність підприємства відбувається через:

- собівартість продукції;

- показники фондовіддачі.

27. Суть і функції податків.

У фінансовій науці застосовується 3 терміни що відображають платежі держави:

"плата;"відрахування;"податок.

Плата - відповідає на питання "за що?" і передбачає певну еквівалентність платника з державою. (Нап-лад: плата за воду.) Розмір плати залежить від розміру ресурсів, що використовуються.

Відрахування - відповідає на питання " від чого?", і передбачає цільове призначення платежів.

Податок - це обовязковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляє з платників податку відповідно до податкового кодексу.

Податкова система - це сукупність установлених в країні податків.

Роль системи оподаткування полягає в її функціях, тобто у функціях податків:

1)Фізкальна - суть її полягає в тому, що податкові надходження мають бути постійні, стабільні і рівномірно розподілятися в регіональному розрізі.

2)Регулююча - полягає в впливі податків на різні сторони діяльності їх платників.

Постійність означає, що податки мають надходити до бюджету рівномірно протягом бюджетного року і в чітко встановлені строки.

Стабільність визначає високий рівень гарантій того, що передбачені законами про бюджет на поточний рік доходи, будуть отримані в повному обсязі.

Рівномірність розподілу податків у територіальному розрізі необхідно для забезпечення достатніми доходами всіх ланок бюджетної сфери.