3. Вимоги то технічних засобів навчання

Основні вимоги можна розділити на п'ять груп:

I Функціональні. Здатність апаратури забезпечувати необхідні режими роботи. II. Педагогічні. Відповідність можливостей технічних засобів тих форм і методів навчально-виховного процесу, які узгоджуються з сучасними вимогами до навчання і виховання учнів.

III. Ергономічні. Зручності і безпеку експлуатації ТСО, рівень шуму, зручності транспортування, ремонту, мінімальна кількість операцій при підготовці їх до роботи.

IV. Естетичні. Товарний вигляд, гармонія форми, масштаб, домірність, цілісність композиції.

V. Економічні. Відносно невисока вартість при високій якості і довговічності.

4. Функції технічних засобів навчання

Виділимо основні чотири:

а). Комунікативна - функція передачі інформації. Вона дає можливість сприймати аналізаторами навчальний матеріал.

б). Науково-дослідна - функція, яка дає можливість отримувану інформацію використовувати з дослідницькою метою, а також з метою пошуку варіантів використання навчального матеріалу для різних форм пізнавальної діяльності, а також моделювання змісту та форм подачі інформації.

в). Управлінська - функція, що передбачає підготовку учнів до виконання завдань і саму організацію їх виконання, а також отримання зворотного зв'язку в процесі сприйняття та засвоєння інформації та корекцію цих процесів.

г). Комунікативна - функція об'єднання, систематизації, зберігання документалізованої навчальної та навчально-методичної інформації в технічних комплексах і пристроях. Це здійснюється через комплектування та створення фоно-та відеотек, через накопичення, збереження ним передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій.

5. Основні види тзн

Існують такі види ТЗН: інформаційні, програмованого навчання, контролю знань, тренажери і комбіновані. До них відносяться: кінопроектори, діапроектори, епіпроектори, графопроектори, відеомагнітофони, телевізійні комплекси, персональні комп'ютери й комп'ютерні системи (класи). Вони постійно вдосконалюються; в школи систематично надходять нові, апробовані і рекомендовані ТЗН як загального призначення, так і спеціалізовані: лінгафонні кабінети для вивчення іноземних мов, комплекси для вивчення фізики, математики та інших предметів.

6. Поняття проекції та види проекції

7. Діапроектори та кодопроектор, будова та принцип роботи

Проекційні апарати - це оптичні пристрої, що утворять на екрані збільшені зображення різних об’єктів.

Джерелом світла в проекційних апаратах служить спеціальна електрична лампа накалювання - проекційна лампа.

Дзеркальний відбивач, або рефлектор (від лат. reflccto - загинаю назад, повертаю) - увігнуте сферичне дзеркало для відображення світлових променів.

Конденсор (від лат. condense - ущільнюю, згущаю) - оптична система, що збирає розбіжні промені, що випускаються проекційною лампою, і забезпечує рівномірне висвітлення об'єкта проекції. У проекційних апаратах зустрічаються конденсори, що складаються з двох або трьох лінз різного діаметра і кривизни поверхні.

Проекційний об'єктив (від лат. objectus - предмет) - лінзова оптична система для одержання на екрані збільшеного чіткого зображення предмета. Основні характеристики об'єктивів: фокусна відстань, відносний отвір. Об'єктиви для проекційних апаратів поділяють на короткофокусні, нормальні і довгофокусні.

Проекційна лампа, дзеркальні відбивачі, конденсор і об'єктив утворять освітлювально-проекційну систему проекційного апарата. Механічна частина апарата служить для фіксації об'єктів проекції відносно освітлювально-проекційної системи, забезпечення зміни об’єктів проектування і необхідної тривалості їхнього перебування на екрані.

Якість одержуваного на екрані зображення при використанні проекційних апаратів будь-якого типу залежить від величини створюваного проектором світлового потоку, якості оптики, розмірів кадрового вікна, відстані до екрана, кута нахилу осі проектування, кольоровості статичності використання носіїв інформації

Світловій потік - основна характеристика проектора будь-якого типу. Світловий потік оцінює потужність оптичною випромінювання 110

викликуваному їм світловому відчуттю і вимірюється в люменах (лм).

Фокусними відстанями оптичної системи проектора називають відстані від його головних крапок до відповідних їм фокусів.

Обмежене визначеними розмірами зображення об’єкта на носії інформації називається кадром (від франц. cadre, буквально - рама).

У більшості шкільних проекційних апаратів (графопроекторах, діапроекторах, епіпроекторах, кінопроекторах і т.д. ) встановлюють кварцові галогенні малогабаритні (КГМ) лампи наколювання (наприклад, КГМ 12-100, КГМ 24-150,

КГМ 220-500 і ін ). Ці лампи володіють перевагами перед звичайними лампами накалювання: у них практично постійні протягом усього терміну служби світловий потік і помірна температура; більш висока світлова віддача (при однаковій потужності й однаковій колірній температурі); більший термін служби і значно менші розміри; велика механічна міцність.

Основна частина лампи - вольфрамова нитка розжарення укладена в кварцовій колбі невеликих розмірів. Колба наповнена газом і невеликим додаванням йоду або іншого галогену. Як ввід у галогенній лампі використовують молібденову фольгу або дріт, що впаюють у кварц. Максимальна температура молібденових вводів у цих лампах не повинна перевищувати 350°С, тому що при більш високій температурі молібден окисляється, кварц може лопнути і лампа вийде і ладу. Цю особливість кварцових галогенних лами варто враховувати при експлуатації: їх не рекомендується застосовувати без примусової вентиляції, яку найчастіше здійснюють електричним вентилятором.

У роботі з цими лампами варто дотримувати ще одну вимогу безпеки: балон лампи не можна брати незахищеними руками, тому що відбитки пальців забруднюють поверхня лампи, викликають її затемнення, а отже, зменшення корисного світлового потоку і передчасний вихід лампи з ладу.

Маркування проекційних ламп наноситься на цоколь балона. Вона складається з букв і двох груп цифр, що позначають тип лампи, напругу розжарення і споживану потужність Наприклад: ДО-30-400 - це кінопроекційна лампа з напругою розжарення 30 В и потужністю 400 Вт; ПЖ-220-500 - це прожекторна лампа (для епіпроекторів) з напругою розжарення 220 В и потужністю 500 Вт; КГМ-12-150 - це кварцова галогенна малогабаритна лампа з напругою розжарення 12 В і потужністю 150 Вт.

Якість проекційного апарата залежить не тільки від джерела світла, але і від використання випромінюваного їм світла, і метою кращого використання світла збільшують кут захоплення, тобто домагаються, щоб освітлювальна система апарату захоплювала велику частину світлового потоку, створюваного джерелом світла.

Освітлювально-проекційна система всіх типів діапроекторів (крім коноскопів) розташована горизонтально, а об'єкт проекції (діапозитив) розташований вертикально. Світловій потік проекційної лампи, відбитий рефлектором, проходить через конденсатор, кадрове вікно з діапозитивом і об’єктив , утворює на екрані збільшене зображення об’єкта.

Особливу схему діапроекцій мають код оскопи (графрпроектори). Проекційна система кодопроектора розташована вертикально, а об’єкт проекції – горизонтально. Світловий потік від проекційної лампи відбиває рефлектором вертикально, проходить через конденсатор (лінза Френеля) і предметний столик з кодопозитивом, падає в об’єктив з поворотним дзеркалом і формує на екрані збільшене зображення об’єкта.

Перший проектор, як уже згадувалося, з’явився в 1640 р. Його винайшов німецький фізик і математик, чернець Панас Кірхер (1601-1680). У латинському трактаті "Велике мистецтво світла і тіни" А. Кірхер назвав свій апарат "чарівний ліхтар". Апарат дозволяв створювати тіньові проекції зображень людей, тварин або предметів, вирізаних з картону. Джерелом світла служила свіча.

У 1839 р. французький художник Л. Дагер винайшов фотографію. Це дозволило демонструвати зображення на скляних діапозитивах. У проекторах кінця XI в. як джерело світла уже використовувалися електричні лампи двох типів: вугільна лампа накалювання (винахідник - російський електротехнік А.Н. Лодигін (1847-1923) і дугова лампа, або "свіча Яблочкова" (винахідник - російський електротехнік Г. Н. Яблочков (1847-1894). Лампа накалювання була винайдена в 1872 р., а дугова - у 1875 р. У 1879 р. лампа накалювання була значно удосконалена Т. Єдісоном, що замінив вугілля в лампі на вольфрамову нитка; лампа майже без змін застосовується в сучасних проекторах.

Проекційну апаратуру розрізняють.

1-а група. Апарати для демонстрації діапозитивів. Кадропроектори - тільки для демонстрації діапозитивів (слайдів). Універсальні діапроектори - дня діапозитивів і діафільмів. Епідіаскопи - для діапозитивів.

2-а група. Апарати для демонстрації діафільму. Фільмоскопи й універсальні діапроектори.

3-я група. Апарати для проекції эпипособий: єпипроектори й епідіаскопи, спеціальні відеокамери.

4-а група. Апаратура для демонстрації кодопособий - кодоскопи (графопроектори).

По ступені автоматизації процесів фокусування і зміни кадрів розрізняють проектори з цілком автоматичним пристроєм, з напівавтоматичним і неавтоматичним керуванням

Апарати з цілком автоматичний пристроєм працюють без оператора по заданій програмі (від реле часу, програмного пристрою або магнітофона)

Першими вітчизняними апаратами такого типу стали діапроектори "Диана - 207", "Пеленг-700АФ". Останній має світловий потік до 700 лм, дистанційне керування, змінні об'єктиви, приставку для діафільмів, автоматичний привід, таймер, автофокус, систему вибору діапозитивів. В автоматичному режимі слайди демонструються з інтервалом 30 с. Після показу останнього слайда касета повертається у вихідне положення. Затемнення приміщення не потрібно.

Автоматичними називають апарати, у яких відпрацьовування процесу зміни кадрів, фокусування виробляються механізмами з власними приводними пристроями при подачі відповідних команд. До них відносять діапроектор «Світязь-авто», модифікації "Протона», "Пеленг-500А". -Пелеиг-500АФ-. «Пеленг 700АД- ”Пеленг-700ИК" і "Пеленг-8ОО”. Технічні характеристики: охолодження примусове, світловий потік від 350 до 500 дм. дистанційне керування фокусуванням і зміною кадрів, таймер, прямий і зворотний рух кадрів. Діапроектор "Протон - дозволяє демонструвати слайди по заданій програмі, синхронізованої з фонограмою магнітофона. Діапроектор "Діана-205" має пульт дистанційного керування і механізм зміни потужності світлового потоку в межах від 0 до 500 лм.

Напівавтоматичними називають апарати, у яких відпрацьовування процесів зміни кадрів здійснюються механізмами при керуванні або при контролі оператора. До напівавтоматичного відносяться діапроектори Світязь", "Світять-М". "Пелснг-500ДО". Такий діапроектор мас світловий потік до 350 лм, ручний привід і примусове охолодження. При демонстрації діапозитивів потрібне часткове затемнення приміщення. Діапроектор "Світязь-М" оснащений приставкою для демонстрації діафільмів.

Неавтоматичні апарати ті, у яких учитель керує сам усіма процесами. До цих апаратів відносяться діапроектор ’"Екран", різні модифікації діапроектора «Світло» і ін . а також графопроектори "Лектор-2000". "Пеленг-2400" і ін.

Серед традиційних і дотепер досить розповсюджених по освітніх установах діапроекторів можна назвати різні модифікації "Світязя" і "Протона".