- •Світова л. 20ст. І нац. Школи.
- •4. Домінантні лінгвістичні теорії кінця 20 ст.
- •5. Еволюція лінгвістичних ідей у 2 пол. 20 ст.
- •8.Актуальні проблеми психолінгвістики, етнопсихолінгвістики
- •9. Когнітологічний напрям сучасної лінгвістики.
- •10. Функціональний напрям сучасної лінгвістики.
- •11. Сучасна теорія тексту.
- •12. Сучасна комунікативна лінгвістика
- •20. Історія
- •26. Порівняльний метод
- •27. Зіставний метод
- •28. Математичні методи і прийоми аналізу мови.
- •29. Функціональний метод
- •30. Структурний метод.
- •36. Методи дослідження фонетики і фонології
- •37. Методи дослідження лексикології.
- •38. Методи дослідження синтаксису.
- •39. Методи дослідження словотвору.
- •40. Методи дослідження топоніміки.
- •47.Розв’язання проблеми походження мови(здобутки, стан, перспективи)
- •48.Взаємозв’язок лінгвістики з іншими науками
- •49.Сучасні напрями дослідження тексту
- •50. Поняття про лінгвосинергетику
- •51. Поняття про мовні універсалії
- •52. Проблеми сучасної лінгвосеміотики. Лінгвосеміотика у взаємозв’язках з іншими галузями семіотики.
- •53. Дослідження вітчизняної та зарубіжної лексикографії.
- •54. Термінознавство на сучасному етапі. Проблеми, стан, перспективи.
- •55. Перекладознавство як наукова галузь
- •56. Розділи мовознавчої науки (аналітико-синтетичний огляд).
- •57. Сучасні українські вчені в різних галузях лінгвістики
- •59. Філософія мови у парадигмі наукових знань
- •60. Філософія мови о. Потебні
- •61. Філософія мови г. С. Сковороди
- •62. Сучасні зарубіжні вчені лінгвісти.
- •63. Поняття мовної картини світу. Аспекти дослідження мовної картини світу.
- •64. Поняття про дискурс.
- •65. Галузі дослідження тексту.
- •73. Перспективи розвитку науки про мову
- •74. Значення лінгвістики для точних наук, інтегрованих наук на сучасному етапі.
- •75. Філософія мови як напрямок у сучасній нації.
- •80. Значення мовознавчих надбань давньогрецьких учених.
- •82.Різновиди мов
- •83. Поняття концепта.
- •85. Лінгвістична герменевтика.
38. Методи дослідження синтаксису.
Синтаксис — розділ граматики, що вивчає словосполучення та речення, їх будову, типи й об'єднання в надфразні одиниці, роль і значення частин мови та граматичних форм у реченні в синхронному й діахронному (історичному) перекрої.
Основні методи дослідження:
Порівняльно-історичний метод (компаративний, лінгвогенетич-ний) — сукупність прийомів і процедур історико-генетичного дослідження мовних сімей і груп, а також окремих мов для встановлення закономірностей їх розвитку.Цей метод ґрунтується на наукових прийомах відтворення (реконструкції) не зафіксованих писемністю наявних у минулому мовних фактів шляхом планомірного порівняння відповідних пізніших фактів двох чи більше конкретних мов, відомих за писемними пам'ятками або безпосередньо за їх уживанням у мовленні.
Зіставний метод (контрастивний, типологічний) — сукупність прийомів дослідження й опису мови через її системне порівняння з іншою мовою з метою виявлення її специфіки. Цей метод застосовується до вивчення будь-яких мов — споріднених і неспоріднених. Подібно до описового методу він спрямований на сучасний (певний) стан мови. Головним його предметом є дослідження структури мови в її подібностях і відмінностях. Ілюстрацією до використання зіставного методу служать такі теми: «Граматичні категорії дієслова в українській і англійській мовах», «Специфіка частин мови в українській та російській мовах» тощо.
Дистрибутивний аналіз — методика дослідження мови на основі оточення (дистрибуції, розподілу) окремих одиниць у тексті. Це своєрідний дешифрувальний підхід за принципом сентенції «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти» (назвіть мені оточення елемента, і я скажу, про який елемент ідеться). Можливість використання дистрибутивної методики при аналізі мовних явищ виходить із розуміння, що кожна мовна одиниця має своє особливе оточення, тобто в дистрибутивних властивостях мовної одиниці реалізуються її внутрішні властивості, які відображають її функціональну роль.
Трансформаційний аналіз ґрунтується на уявленні, що в основі будь-якої складної синтаксичної структури лежить проста, через що за допомогою невеликого набору правил перетворень можна з простих структур вивести складні. Отже, синтаксична система мови має кілька підсистем, з яких одна є вихідною (ядерною), а всі інші — похідними. У ядерну підсистему входять елементарні речення, які позначають найпростіші ситуації. Складні типи речень утворюються з ядерного шляхом різних трансформацій. Представити синтаксичну структуру речення — означає визначити ядерні типи, що лежать у його основі, і показати, внаслідок яких трансформацій воно виникло.
39. Методи дослідження словотвору.
Словотвір - розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів i способи їх творення.
Основні методи дослідження:
Компонентний аналіз — система прийомів лінгвістичного вивчення значень слів, суть якої полягає в розщепленні значення слова на складові компоненти, які називають семами, семантичними множниками і, зрідка, маркерами.За цими ознаками (компонентами) лексичні одиниці різняться між собою або об'єднуються. Виділення в лексичній одиниці складових елементів здійснюється шляхом зіставлення її з іншими одиницями, які мають з нею семантичну спільність.
Структурний метод — метод синхронного аналізу мовних явищ лише на основі зв'язків і відношень між мовними елементами.
Порівняльно-історичний метод (компаративний, лінгвогенетичний) — сукупність прийомів і процедур історико-генетичного дослідження мовних сімей і груп, а також окремих мов для встановлення закономірностей їх розвитку. На основі порівняльно-історичного методу створені порівняльно-історичні, порівняльні та історичні описи мов (традиційно вони називаються порівняльними та історичними граматиками) й етимологічні словники.