73. Перспективи розвитку науки про мову

Нове тисячоліття висуває нові завдання перед лінгвістикою. Сьогодні спостерігаємо значні зміни у прикладних можливостях лінгвістики з використанням комп’ютерних технологій, відео- та аудіотехніки, інтернету, іншого електронного зв’язку. Один із розділів лінгвістики, що з’явився внаслідок пріоритетних тенденцій розвитку, які проходять у багатьох мовах – це соціолінгвістика. Вона грунтується як на мовних, так і на соціальних законах, на існуючому мовно-інтелектуальному поділі відповідно до існуючого природнього суспільного поділу людей, їх бачення, трактування та оцінки духовних та матеріальних цінностей. Соціолінгвістика тісно пов’язана з етнолінгвістикою, яка також з погляду на розвиток національних мов вже сьогодні та у майбутньому буде об’єктом дослідницького зацікавлення принаймні на історичному та функціонально-словотворчому (термінотворчому) рівнях. Особливо перспективним завданням, можна сподіватися, буде у майбутньому спрямування наукових зусиль на формування “електронного інтелекту”. Є всі підстави стверджувати, що лінгвістичний аналіз тексту буде спрямовуватися на такі форми дослідження: а) опосередковане удосконалення мови загалом та її окремих розділів, б) удосконалення лексики в естетичному розумінні, а через лексику – удосконалення мови для можливості її кращого використання в різних комунікативних аспектах, передовсім у мовленнєвому, письмовому та електронному вираженні. Отже, сучасні досягнення в лінгвістиці ставлять вже сьогодні принаймні дві важливі проблеми: прикладення наукових зусиль для синтезу досягнень минулого і створення наукової системи, побудованої на багатогранній лінгвістичній стратегії; узагальнення нагромадженого матеріалу

74. Значення лінгвістики для точних наук, інтегрованих наук на сучасному етапі.

Лінгвістика є тією гуманітарною наукою, яка першою стала використовувати математичні методи для дослідження свого об'єкта -- і для одержання, і для оформлення (запису) своїх результатів. Особливого поширення в мовознавчих дослідженнях набула статистика та побудова моделей і графіків. Помітним явищем у лексикографії стали частотні словники.

Оскільки розвиток і функціонування мови, структура різноманітних мовленнєвих ланцюжків, використання мовних одиниць і категорій підпорядковуються не жорстким, а ймовірнісним закономірностям, то для їх вивчення стали застосовувати математичну теорію ймовірностей. Такі поширені в лінгвістиці поняття, як частота, коливання частот, вибірка, середня вибіркова частота запозичені з математики. Для формального опису мов ефективно використовують поняття і методи математичної логіки. Усе це свідчить про виокремлення в мовознавстві такої стикової дисципліни, як математична лінгвістика.

Комп'ютеризація інформаційної сфери стимулювала розвиток нового напрямку прикладної лінгвістики - комп'ютерного, до компетенції якого входить лінгвістичне забезпечення функціонування інформації в автоматизованих системах різних типів. У мовознавців з'явився новий адресат — комп'ютер, якого треба навчати мов не за "людськими", а за спеціальними словниками і граматиками, максимально формалізованими, написаними у вигляді алгоритмів. Тільки сформувавши в штучному інтелекті комп'ютера знання природних мов, можна зробити з нього інтелектуального, набагато енергійнішого за людину партнера-помічника..

Важливою проблемою нейролінгвістики є з'ясування механізмів того, як людина відображає дійсність за допомогою органів почуттів і пов'язаних з ними аналізаторів мозку - зорового, слухового і тактильно-кінестетичного. Мовне відображення дійсності, зокрема і розпізнавання мови, здійснюється в напрямку від периферії нервової системи (тобто від рецепторів органів чуття) до її центральним відділам.