Вправи і методичні прийоми для формування фонетичних навичок Зразки вправ на артикуляційну гімнастику

1. Широко відкрийте рот і тримайте нижню щелепу нерухомою. Поперемінно упирайте кінчик язика в альвеоли верхніх і нижніх зубів. Губи вільні, не напружені.

2. Впирайте кінчик язика поперемінно, з витримкою. У внутрішню поверхню правої і лівої щоки.

3. Виконайте обидві вправи. На чотири рахунки язик упирається в альвеоли верхніх і нижніх зубів, а потім – в обидві щоки.

4. Максимально відведіть кути губ назад.

5. Загніть кінчик язика донизу.

Зразки вправ на розвиток мовленнєвого (фонематичного й інтонаційного) слуху

1. Із сприйнятого на слух ряду звуків вичленіть і запишіть вказані вчителем звуки, спершу спостерігаючи артикуляцію вчителя, а потім не спостерігаючи її.

2. Усно розділіть почуте слово на звуки і назвіть їх.

3. Установіть кількість коротких голосних у почутих словах.

4. Визначте кількість слів у почутих реченнях.

5. Визначте на слух омоніми і пароніми.

6. Складіть слово із почутих ізольованих звуків і запишіть його в орфографії.

Зразки вправ на формування артикуляційних навичок

1. Назвіть слова, які містять певний звук.

2. Прочитайте речення у стверджувальній формі, а потім трансформуйте його у питальне і заперечне речення.

3. Вимовте слова по складах, звертаючи увагу на вимову голосних ( приголосних) у початковій (кінцевій) позиції.

4. Проговоріть по пам’яті приказку (скоромовку, вірш, текст) спочатку поволі, потім швидко.

5. Назвіть предмети, зображені на картині, звертаючи увагу на вимову заданого звука.

6. Опишіть класну кімнату, звертаючи увагу на правильну вимову слів тематичної групи ‘Меблі’.

15. Особливості навчання лексики у початковій школі

Формування лексичних навичок передбачає оволодіння учнями:

• правилами співвіднесення конкретної лексичної одиниці з іншими лексемами в тематичній і семантичній групах, з синонімами і антонімами;

• чітким визначенням значення лексичної одиниці;

• співвіднесеністю лексичного значення з подібними чи контрастними значеннями порівнюваних лексем;

• правилами конкретного словоутворення і словосполучення;

• правилами вибору і вживання лексичної одиниці у граматичній і стилістичній структурі тексту висловлювання та в смисловому сприйманні лексичної одиниці в тексті.

Усі компоненти лексичної навички повинні враховуватися як під час уведення (семантизації) лексичних одиниць, так і під час формування відповідної навички в процесі роботи зі словником, з текстом, лексичними вправами, під час активізації лексики в іншомовному мовленні.

Активний лексичний мінімум – лексичні одиниці, які учні повинні використовувати в процесі говоріння та письмового мовлення.

Семантизація лексичних одиниць – встановлення взаємозв’язку між формою слова, його значенням та вираженим ним поняттям.

Мовленнєва лексична навичка – навичка інтуїтивно правильного слововживання і словотворення відповідно до цілей і ситуації спілкування.

Функціонально-змістова таблиця - дидактична опора, яка вміщує комунікативне завдання, моделі речень і лексичні одиниці для допомоги учням виразити думки (В.С. Коростелев).

Рецептивний (пасивний) лексичний мінімум – лексичні одиниці, які учні повинні розуміти в рецептивних видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання).

Потенційний словник – слова, які ще не зустрічались у мовленнєвому досвіді учнів, але можуть бути зрозумілі на основі мовної здогадки.

Рецептивна лексична навичка – навичка впізнавання і розуміння лексичних одиниць у писемному та усному тексті.

Алгоритм методики формування лексичних навичок говоріння::

1. Аналіз лексичної одиниці з точки зору труднощів її засвоєння.

2. Вибір способу семантизації лексичної одиниці.

3. Підбір мовленнєвих ситуацій для пред’явлення лексичної одиниці.

4. Контроль розуміння значення лексичної одиниці з допомогою екстралінгвістичних і лінгвістичних засобів.

5. Оволодіння навичкою вибору адекватної лексичної одиниці.

6. Вживання лексичної одиниці в усному мовленні.