25. Функції, види і форми контролю у навчанні іноземної мови

Контроль є компонентом системи навчання.

Мета контролю – управління процесом навчання.

Завдання контролю - визначення та оцінювання рівня сформованості мовленнєвих навичок і вмінь.

Функції контролю – зворотного зв’язку, оціночна, навчальна, розвиваюча, коригуюча.

Якості контролю – цілеспрямованість, репрезентативність, об’єктивність, систематичність.

Види контролю - поточний, рубіжний, підсумковий.

Форми організації контролю - індивідуальна, фронтальна / групова.

Характер оформлення відповіді під час контролю - усний, письмовий.

Контролюючі завдання за характером використання рідної мови – одномовні, двомовні.

Контроль за контролюючим суб’єктом – з боку вчителя, взаємоконтроль, самоконтроль.

Засоби контролю - контрольні завдання, які включають інструкцію, мовний і мовленнєвий матеріал.

Об’єкти контролю - слухо-вимовні, лексичні, граматичні, орфографічні навички (мовна компетенція) та вміння здійснювати мовленнєву діяльність в аудіюванні, говорінні, читанні, письмі з урахуванням соціокультурних особливостей цих видів мовленнєвої діяльності (комунікативна компетенція).

Критерії оцінки відповідей учнів під час контролю - якісні і кількісні показники володіння учнями іншомовним спілкуванням у чотирьох видах мовленнєвої діяльності.

Якісні показники продуктивних видів мовленнєвої діяльності –

• ступінь узгодженості висловлювань із заданою темою, ситуацією;

• повнота відображення теми, ситуації;

• рівень і характеристика імпровізації у формулюванні висловлювань;

• правильність використання мовних засобів для оформлення висловлювання;

• різноманітність використання мовних засобів.

Кількісні показники продуктивних видів мовленнєвої діяльності –

• обсяг (кількість слів, речень);

• швидкість (наявність пауз, повторень).

Якісний показники в рецептивних видах мовленнєвої діяльності – ступінь розуміння (загальне, повне, детальне).

Кількісний показник в рецептивних видах мовленнєвої діяльності –

• тривалість звучання тексту і темп мовлення (в аудіюванні);

• обсяг тексту (в читанні).

Показники лінгводидактичного тесту – валідність, надійність, диференційна здатність, практичність, економічність.

26. Вимоги до сучасного уроку іноземної мови

Сучасний урок іноземної мови відзначається комунікативною спрямованістю, що передбачає мовленнєву спрямованість навчання, функціональність, ситуативність, новизну, особистісну орієнтацію, колективну взаємодія у процесі навчання, моделювання.

Першозначущою вимогою сучасного уроку є особливість формулювання його мети. У сучасній дидактиці виділяють три групи завдань, які вирішуються у навчальному процесі:

• завдання формування пізнавальної компетентності школярів;

• завдання формування досвіду діяльності;

• завдання виховання емоційно-ціннісного ставлення до життя.

Ці завдання визначають формулювання триєдиної мети уроку. Триєдина мета дає відповідь на питання: що повинно бути засвоєно на уроці? які індивідуальні можливості учня можна розвинути на уроці? на які життєві цінності повинен бути орієнтований зміст навчального матеріалу й особистісні ставлення учителя й учня?

Наступною ознакою сучасного уроку іноземної мови є функції учителя. Співробітництво учителя й учнів є ознакою уроків іноземної мови. Зв’язок “учитель – учні” переходить від традиційної вертикальної моделі до горизонтальної – інтерактивної. Учитель організовує пізнавальну самостійну діяльність учнів і керує нею, допомагаючи учням вибрати прийоми і форми навчання, які відповідають їхнім особливостям й інтересам. Для цього активізується парна і групова робота.

Основним на уроці є застосування знань у мовленні, що досягається комплексністю уроку. Кожна доза мовного матеріалу - граматика, лексика, фонетика – повинні опрацьовуватися у всіх видах мовленнєвої діяльності у комунікативних контекстах, щоб учні одержували безпосереднє розуміння, як ці аспекти вживаються у мовленні. Іноземна мова таким чином постає метою і засобом навчання. Застосування знань свідчить про ефективність навчання, є основою для самоперевірки. Взаємоперевірки, самокорекції і взаємокорекції. У процесі зворотного зв’язку відбувається осмислення, запам’ятовування нового навчального матеріалу, усвідомлення способів його застосування. Таким чином, основний час уроку повинен бути відданий активній продуктивній розумово-мовленнєвій діяльності учнів під керівництвом учителя.

Однією із основних ознак сучасного уроку є формування особистості учня в умовах диференційованого навчання, що передбачає організацію навчальної діяльності учнів з урахуванням їхніх реальних можливостей.

Основною ознакою сучасного уроку є не передача готових знань від учителя до учнів, а розвиток особистісних якостей учня засобами творчої самостійної роботи, розвиток індивідуального стилю пізнавальної самостійної діяльності школярів.

Зазвичай урок іноземної мови розпочинається із мовленнєвої зарядки, яка може перерости у бесіду чи дискусію. У центральній частині уроку комунікативно орієнтовано пред’являється і закріплюється новий навчальний матеріал. Перед кожним завданням дається установка, яка стимулює висловлювання учнів. Учні тренуються у всіх видах мовленнєвої діяльності. Домашнє завдання задається посильне, успішність його виконання забезпечується відповідною навчальною роботою на уроці. Мовлення учителя повинне бути на іноземній мові, автентичне. Використання рідної мови повинно бути виправдане, наприклад, при поясненні граматики тощо.