Етапи роботи з текстом для аудіювання Етапи навчання аудіювання і їх завдання:

1 етап рівня фрази:

• розуміння повідомлень на рівні фраз, побудованих на знайомому мовному матеріалі, невербальна реакція на почуте;

• розуміння повідомлень на рівні фраз, побудованих на незнайомому мовному матеріалі, вербальна реакція за допомогою засвоєних мовленнєвих зразків;

• розпізнавання початку повідомлення і його завершення

2. етап понадфразового рівня:

• розуміння монологічного повідомлення, побудованого на повністю знайомому матеріалі, невербальна або коротка вербальна реакція на почуте;

• розуміння мікродіалогів, уміння співвіднести їх з комунікативними структурно-функціональними типами (діалог-привітання, діалог-обмін думками тощо)

2. етап текстового рівня:

розуміння зв’язного монологічного / діалогічного мовлення, побудованого на повністю знайомому матеріалі або з незнайомими елементами, членування тексту на смислові частини, вербальна і невербальна реакція на почуте.

Робота з аудіотекстом

Етапи роботи з аудіотекстом: передтекстовий, текстовий, післятекстовий.

Основна мета передтекстового етапу – зняття мовних труднощів аудіотексту. Передтекстовий етап включає роботу з фрагментами аудіотексту:

• контроль розуміння найбільш складних речень у тексті;

• аналіз значень окремих слів, фраз;

• тренувальні вправи на базі тексту:

• уведення і первинне закріплення нових слів;

• тлумачення вживаних у тексті складних лексичних одиниць і граматичних структур;

• тематичне групування слів;

• структурне групування слів (кореневі, похідні, складні, фразеологізми);

• формулювання запитань до найбільш складних речень з аудіотексту;

• аудіювання у реченні цифр, імен;

• аудіювання ізольованих фрагментів тексту;

• відпрацювання техніки читання на матеріалі найбільш складних у звуковому пред’явленні речень з аудіотексту (звуко-буквена відповідність, вимова, інтонування, наголос, членування тексту, смислове виділення тощо);

Вправи для передтекстового орієнтування учнів на сприймання мовлення на слух

1. Пошук відповіді на поставлені запитання.

2. Формулювання основної думки тексту.

3. Визначення лінії розгортання сюжету.

4. Підбір заголовків.

5. Визначення тематичної приналежності тексту.

Основна мета текстового етапу визначається змінюється залежно від дидактичної мети (навчити учнів розуміти основний зміст почутого, навчити учнів ігнорувати незрозумілі означення, обставини тощо). Текстовий етап включає прослуховування цілого тексту і окремих абзаців.

В процесі прослуховування учням пропонуються такі види роботи:

• Підбір заголовків до абзаців.

• Відтворення контексту ключових слів.

• Перефразування.

• Відповіді на запитання.

• Заповнення схем, карт, графітів тощо.

• Вичленення окремих фраз за певною ознакою.

Основною метою післятекстового етапу є контроль розуміння почутого, осмислення змісту почутого, розгортання теми тексту, міжтематичний перехід, побудова власних висловлювань учнів у зв’язку із почутим, перенесення аудитивно засвоєного мовного матеріалу у нові ситуації.

На післятекстовому етапі учні виконують такі види робіт:

1. Бесіда у формі запитань / відповідей.

2. Складання плану переказу.

3. Різні форми переказу (близький до тексту, вибірковий, приблизний, стислий тощо).

4. Коментування до змісту і мовного оформлення.

5. Розгортання і продовження тексту учнями.