- •Тема 1. Концепції психосоматики
- •Література
- •Малкина-Пых и.Г. Психосоматика: Новейший справочник.- м., сПб., 2003
- •Тісний взаємозв'язок психічного і соматичного помічений і вивчається протягом багатьох віків, з часів Платона, Гіпократа і Аристотеля.
- •Тема 2 Психосоматичні теорії і моделі. План
- •Література
- •Малкина-Пых и.Г. Психосоматика: Новейший справочник.- м., сПб., 2003
- •Теорія специфічного психодинамічного конфлікту.
- •Діагностика в психосоматиці.
- •Малкина-Пых и.Г. Психосоматика: Новейший справочник.- м., сПб., 2003
- •Класифікація
- •Загальні принципи терапії психосоматичних розладів. План
- •Малкина-Пых и.Г. Психосоматика: Новейший справочник.- м., сПб., 2003
- •Психосоматичні захворювання органів дихання, емоційні фактори розвитку, картина особистості та методи психокорекції.
- •Малкина-Пых и.Г. Психосоматика: Новейший справочник.- м., сПб., 2003
- •Малкина-Пых и.Г. Психосоматика: Новейший справочник.- м., сПб., 2003
- •Функціональні серцеві симптоми (неврози серця)
- •Розлади харчової поведінки. Психосоматичні захворювання шлунково-кишкового тракту, емоційні фактори розвитку, картина особистості та методи психокорекції.
- •Малкина-Пых и.Г. Психосоматика: Новейший справочник.- м., сПб., 2003
- •Малкина-Пых и.Г. Психосоматика: Новейший справочник.- м., сПб., 2003
Психосоматичні захворювання органів дихання, емоційні фактори розвитку, картина особистості та методи психокорекції.
План
Бронхіальна астма.
Синдром гіпервентиляції.
Невротичний дихальний синдром.
Туберкульоз легень.
Література
Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение.- М., 2002
Вітенко І.С. Загальна та медична психологія.- Київ, 1994
Кондрашенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия.- Мн., 1997
Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф. Психосоматические расстройства в общей медицинской практике.- СПб., 2000
Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф., Ледерах-Гофманн К. Психосоматичний хворий на прийомі у лікаря.- К., 1997.
Малкина-Пых и.Г. Психосоматика: Новейший справочник.- м., сПб., 2003
Психосоматика: Взаимосвязь психики и здоровья. Хрестоматия . Сост. К.В.Сельченок.- Мн., 1999
Фон Шліппе А., Швайцер Й. Системна психотерапія та консультування. Пер. з нім. - Львів, 2004
Хайгл-Эверс А., Хайгл Ф., Отт Ю., Рюгер У..Базисное руководство по психотерапии.- СПб., 2002
Эйдемиллер Э.Г., Добряков И.В., Никольская И.М. Семейный диагноз и семейная психотерапия. Учебное пособие для врачей и психологов. – СПб., 2003
Кулаков С.А. Основы психосоматики. – СПб.,2003
Михайлов Б.В., Сердюк А.И., Федосеев В.А. Психотерапия в общесоматической медицине (клиническое руководство)/ Под общ. Ред. Б.В.Михайлова. Харьков: Прапор, 2002.
Психосоматика: Взаимосвязь психики и здоровья. Хрестоматия . Сост. К.В.Сельченок.- Мн., 1999
Смулевич А.Б. Психосоматические расстройства (клиника, терапия, организация медицинской помощи)/ Психиатрия и психофармакотерапия.- 2000.- т.2.
Тополянский В.Д., Струковская М.В. Психосоматические расстройства. М., Медицина, 1986.
Фільц О.О. Тілесно-невротичні та психосоматичні розлади. Форум психіатрії,Львів,2003.
Значення дихання відомо ще з часів створення світу. Господь, вдихнувши в створеного з землі людини життя, дав йому душу і дух. Індивідуальне життя починається з вдиху, з першого лементу новонародженої дитини і закінчуються з останнім видихом, коли умираючий «видихає із себе життя».
Полярність життя, безупинна зміна напруги і розслаблення, становлення і завершення, віддача і прийняття — усе це в процесі подиху можна побачити ясніше, ніж у будь-якій іншій функції людського організму. Ми бачимо це безпосередньо: при активному втягуванні повітря -як напруга і при (звичайно пасивному) випусканні його — як розслаблення.
Процес дихання відбувається мимовільно, автоматично, під впливом імпульсів нервової системи. Дихання може також здійснюватися довільно під впливом свідомості. Глибина, частота і тип дихання можуть регулюватися свідомо: ми можемо, якщо захочемо, дихати швидше чи повільніше, глибше чи більш поверхнево. Ми можемо також на якийсь час затримувати подих і за бажанням дихати грудьми чи животом.
І нарешті, на дихання несвідомо впливають наші емоції. Будь-які рухи душі більш-менш помітно відбиваються на диханні. «Подих перехоплює» від жаху, «легко дихається» при радості. Якщо порушені відносини з навколишніми, то говорять про «погану атмосферу», про «важке» чи «задушливе» повітря, що утрудняють нам подих і життя. Забруднення повітря, насамперед у великих містах, це важливий фактор ризику захворювань дихальної системи.
Дихання — це не тільки фізіологічна функція, що здійснюється і регулюється потребами людини. Воно є фундаментальною властивістю стану власного «Я», це спосіб обміну і встановлення рівноваги між індивідуумом і середовищем. При відділенні немовляти від материнського організму немовля повинно насамперед дихати. Перший лемент — це перший прояв самостійного життя. Прирівнювання дихання до автономного існування нерозривним образом запам'ятовується в організмі.
Бронхіальна астма є порушенням видиху, що може з'явитися в будь-якому віці. Особливо часто уражаються цим захворюванням діти в перші 10 років життя. Ми розрізняємо алергічну («extrinsic») і неалергічну («intrinsic») бронхіальну астму. При цьому «intrinsic» форма включає інфекційну, рефлекторну і навантажувальну астму. У силу множинності форм астми часто говорять не про єдину картину хвороби, а бронхіальна астма розуміється як «соматичний тупик» різних соматичних і психічних факторів. Характерним для бронхіальної астми є рефлекторне обумовлювання.
Бронхіальна астма (БА) являє класичний приклад багатофакторно обумовленої хвороби, при якій взаємодіють численні компоненти, в основному психосоматичні, інфекційні й алергійні.
Загальноприйнятим вважається значення агресії. Агресія в астматиків не витісняється. Тому що вона переживається як небезпечна, хворий не може неї виразити, він не може «випустити свій гнів на повітря». Це виявляється в приступах ядухи.
Синдром гіпервентиляції характеризується часто непомітним для хворого прискоренням і поглибленням подиху, зв'язаним з почуттям недостачі повітря, стиснення в груди і компульсивно глибоким диханням. Судорожним зведенням кінцівок відзначається рідко, частіше відзначаються парестезії в області рота і кінцівок. Приступ розвивається при відсутності органічного чи ендокринного захворювання; хоча в більш 90% випадків синдром гіпервентиляції має психічну обумовленість, необхідне проведення диференціального діагнозу з органічними поразками (напр., правець, енцефаліт, пухлини і т.д.). Хворі, як правило, відрізняються анксиозно-депресивним основним фоном характеру з іпохондричними і фобічними рисами.
Туберкульоз легень
Клінічно занедужує лише незначна частина інфікованих потенційним патогенним збудником. Це відноситься до туберкульозу, що переноситься повітряно-краплинним шляхом чи з пилом, а також до інших хвороб, що можуть, але не повинні викликатися цілим поруч інших збудників (напр., менінгококів). Що стосується опірності організму, то є тісний зв'язок між параметрами особистості і стресом, з однієї, і реакцією імунної системи — з іншої сторони. Психоиммунология, молода, але швидко зростаюча область наукових досліджень, зможе в найближчі роки повідомити про безумовно цікаві результати щодо опірності чи схильності інфекціям.
При туберкульозі існує невідповідність, що кидається в очі, між інфекцією і маніфестом захворюванням. Особистість хворого туберкульозом не відповідає якомусь єдиному типу, однак вона має одну загальну ознаку: велику ранимість до усякого відібрання любові, потребу залишитися поблизу матері, у вузькій зоні безпеки, у центрі якої знаходиться мати.
На додаток до соматичного лікування з успіхом можуть бути використані різні психотерапевтичні методи лікування. Велике значення має подолання в ході терапії конфлікту між вираженими тенденціями залежності і захисту щодо лікаря. Хворого не потрібно перенапружувати в його здатності звертатися з почуттями, що виникають у міжособистісній близькості і розмові з терапевтом.
Тема 6
Психосоматичні захворювання серцево-судинної системи, емоційні фактори розвитку, картина особистості та методи психокорекції.
План
Гіпертонічна хвороба.
Розлади серцевого ритму (тахікардія, аритмія).
Ішемічна хвороба серця.
Функціональні серцеві симптоми.
Література