- •Тема 1 12
- •Тема 2 23
- •Тема 4 50
- •Тема 5 суб'єкти кримінального процесу 57
- •Тема 6 95
- •Тема 7 137
- •Тема 8 151
- •Тема 9 162
- •Тема 10 слідчі дії 170
- •Тема 11 206
- •Тема 12 212
- •Тема 13 підсудність 230
- •Тема 14 233
- •Тема 15 судовий розгляд 243
- •Тема 16 280
- •Тема 17 293
- •Тема 18 297
- •Тема 19 307
- •Тема 20 313
- •Тема 21 316
- •Тема 22 323
- •Тема 23 329
- •Тема 1 поняття, завдання, суть і система кримінального процесу
- •1.1. Поняття кримінального процесу
- •1.2. Завдання кримінального судочинства
- •1.3. Система кримінального процесу
- •1.4. Загальна характеристика стадій кримінального процесу
- •1.5. Типи кримінального процесу
- •1.6. Кримінально-процесуальні відносини та юридичні факти
- •1.7. Крнмінально-процесуальні функції
- •1.8. Кримінально-процесуальна форма
- •Тема 2 кримінально-процесуальне право україни. Джерела кримінально- процесуального права
- •2.1. Кримінально-процесуальне право як галузь сучасного права
- •2.2. Джерела кримінально-процесуального права
- •2.3. Кримінально-процесуальні норми
- •2.4. Дія норм кримінально-процесуального права у просторі, у часі та по колу осіб
- •2.5. Прогалини у кримінально-процесуальному праві та застосування норм кримінально-процесуального права за аналогією
- •Тема з принципи кримінального процесу
- •3.1. Поняття та система принципів кримінального процесу
- •3.2. Загальноправові принципи кримінального процесу
- •3.3. Міжгалузеві принципи кримінального процесу
- •3.4. Кримінально-процесуальні (галузеві) принципи
- •3.5. Принципи досудового провадження
- •Тема 4 цивільний позов у кримінальному судочинстві
- •4.1. Поняття, природа та значення цивільного позову у кримінальному судочинстві
- •4.3. Загальна характеристика провадження за цивільним позовом у досудових і судових стадіях кримінального процесу
- •4.4. Обов'язки держави щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином
- •Тема 5 суб'єкти кримінального процесу
- •5.1. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- •5.2. Процесуальна правоздатність і дієздатність суб'єктів кримінального процесу
- •5.3.1. Суд як орган правосуддя у кримінальних справах. Завдання і загальна характеристика повноважень суду при здійсненні правосуддя. Форми здійснення правосуддя
- •5.3.2. Прокурор у кримінальному судочинстві. Процесуальне положення прокурора на різних стадіях процесу
- •5.3.3. Слідчий та начальник слідчого відділу у кримінальному процесі. Взаємодія слідчого з органами дізнання
- •5.3.4. Органи дізнання, їх завдання і повноваження. Особа, що проводить дізнання, їі процесуальне положення
- •5.5. Учасники процесу, загальна характеристика їх процесуального положення
- •5.5.1. Обвинувачений (підсудний, засуджений, виправданий), його процесуальне положення в різних стадіях процесу
- •5.5.2. Підозрюваний у скоєнні злочину, термін перебування особи в статусі підозрюваного, його права і обов'язки
- •5.5.3. Процесуальне положення неповнолітньої особи, що не досягла віку кримінальної відповідальності, відносно якої ведеться кримінальне судочинство
- •5.5.4. Законний представник неповнолітнього обвинуваченого і підозрюваного
- •5.5.5. Захисник у кримінальному судочинстві
- •5.5.6. Заявник про злочин, його права і обов'язки
- •5.5.7. Потерпілий у кримінальному судочинстві, його права і обов'язки на різних стадіях процесу
- •5.5.8. Цивільний позивач, його права і обов'язки у кримінальному процесі
- •5.5.9. Цивільний відповідач, його права і обов'язки
- •5.5.10. Представники потерпілого, цивільного позивача і відповідача, їх процесуальне положення
- •5.6. Інші суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності, загальна характеристика їх процесуального положення
- •5.7. Обов'язок суду, прокурора, слідчого і особи, що проводить дізнання щодо роз'яснення і забезпечення прав учасників процесу і інших суб'єктів кримінального судочинства
- •5.8. Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві
- •5.9. Імунітети суб'єктів кримінального процесу
- •6.2. Поняття, види, особливості доказування в кримінальному процесі
- •6.3. Предмет доказування в кримінальній справі
- •6.4. Предмет доказування в окремих категоріях кримінальних справ та в окремих стадіях кримінального процесу
- •6.5. Зміст обставин, які складають предмет доказування
- •6.6. Локальний предмет доказування
- •6.7. Поняття доказів та джерел доказів у кримінальному процесі
- •6.8. Властивості доказів
- •6.9. Процесуальні порушення та допустимість доказів
- •6.10. Класифікація доказів
- •6.11. Процес доказування, його елементи
- •6.12. Межі доказування
- •6.13. Мета доказування
- •6.14. Суб'єкти процесу доказування
- •6.15. Джерела доказів
- •Заходи процесуального примусу, за допомогою яких забезпечується законний порядок у ході провадження в справі. Такими заходами є наступні.
- •7.2. Поняття, значення та види запобіжних заходів
- •7.3. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- •7.4. Запобіжні заходи, що не пов'язані з позбавленням волі
- •7.5. Запобіжні заходи, що пов'язані з позбавленням волі
- •7.6. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу
- •Провадження на досудових стадіях кримінального процесу Тема 8 порушення кримінальної справи
- •8.1. Поняття, значення, завдання стадії порушення кримінальної справи
- •8.2. Органи і посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу
- •8.3. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи
- •8.4. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи
- •8.5. Підстави і порядок прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи
- •8.6. Нагляд прокурора і судовий контроль у стадії порушення кримінальної справи
- •Тема 9 загальні положення стадії досудового розслідування
- •9.1. Поняття, значення, завдання стадії досудового розслідування
- •9.2. Форми досудового розслідування
- •9.3. Характеристика основних положень досудового слідства
- •4. Об'єднання і виділення кримінальних справ (ст. 26 кпк). Об'єднання і виділення кримінальних справ є правом, а не обов'язком слідчого.
- •Достатні дані, які свідчать про те, що якийсь злочин або особа не мають зв'язку з основною кримінальною справою;
- •Виконання органом дізнання постанови слідчого про розшук обвинуваченого (ст. 139 кпк).
- •Тема 10 слідчі дії
- •10.1. Поняття, система та класифікація слідчих дій
- •10.2. Загальні умови провадження слідчих дій
- •10.3. Процесуальні особливості провадження вербальних слідчих дій
- •10.3.1. Допит
- •Члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновлені підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;
- •Особа, яка б своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого у вчиненні злочину.
- •10.3.2. Очна ставка
- •10.3.3. Пред'явлення для впізнання
- •10.3.4. Відтворення обстановки і обставин події
- •10.4. Процесуальні особливості провадження нонвербальних слідчих дій
- •10.4.1. Слідчий огляд
- •10.4.2. Освідування
- •10.4.3. Ексгумація трупа
- •10.4.4. Обшук
- •10.4.6. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку
- •10.4.7. Підготовка і призначення судової експертизи
- •Тема 11 пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого
- •11.1. Суть, значення та підстави притягнення особи як обвинуваченого
- •11.2. Процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого
- •11.3. Допит обвинуваченого
- •11.4. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві
- •Тема 12 зупинення і закінчення досудового слідства
- •12.1. Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового слідства
- •12.2. Форми закінчення досудового слідства
- •12.3. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- •12.4. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи
- •12.5. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру
- •12.6. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру
- •12.7. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •12.8. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства
- •12.9. Контроль суду за законністю дій органів дізнання та досудового слідства
- •Тема 13 підсудність
- •13.1. Поняття і значення підсудності
- •13.2. Види підсудності
- •13.3. Направлення справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність
- •Тема 14 попередній розгляд справи суддею
- •14.1. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею
- •14.2. Порядок, строки попереднього розгляду справи
- •14.3. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи
- •14.4. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення
- •Тема 15 судовий розгляд
- •15.1. Поняття, значення, завдання стадії судового розгляду
- •15.2. Загальні умови судового розгляду
- •15.3. Суд і сторони в судовому розгляді
- •15.4. Межі судового розгляду
- •15.6. Судове слідство
- •15.7. Судові дебати і останнє слово підсудного
- •15.8. Рішення, якими закінчується судовий розгляд
- •15.9. Поняття, види, зміст вироків
- •15.10. Порядок постановления та проголошення вироку
- •Тема 16 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які не набрали законної сили
- •16.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.2. Суб'єкти права оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.3. Строки оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.4. Вимоги до апеляції, касаційної скарги чи подання
- •16.5. Порядок оскарження судових рішень, які не набрали законної сили. Дії суду у зв'язку з оскарженням судового рішення
- •16.6. Попередній розгляд справи апеляційним судом
- •16.7. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
- •16.8. Підстави для скасування чи зміни судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.9. Результати розгляду справи апеляційним судом
- •Тема 17 виконання вироку, ухвали і постанови суду
- •17.1. Поняття та ознаки стадії виконання вироку
- •17.2. Звернення вироку до виконання
- •17.3. Виконання ухвали та постанови суду
- •Тема 18 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які набрали законної сили
- •18.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які набрали законної сили
- •18.2. Особливості розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, які набрали законної сили
- •18.3. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
- •18.4. Строки та підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
- •18.5. Процесуальний порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •Тема 19 застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.1. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру
- •19.2. Підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.3. Особливості досудового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.4. Особливості судового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.5. Рішення суду у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.6. Зміна і скасування примусових заходів медичного характеру
- •19.7. Відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру
- •Тема 20 протокольна форма досудової підготовки матеріалів
- •20.1. Поняття, сутність і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •20.2. Підстави та умови застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •20.3. Особливості протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •21.2. Обставини, що підлягають встановленню в справах неповнолітніх
- •21.3. Досудове слідство в справах неповнолітніх
- •21.4 . Особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх
- •21.5. Участь у провадженні в справах неповнолітніх осіб, залучених з метою представництва та охорони прав та інтересів неповнолітніх
- •21.6. Провадження в справах неповнолітніх у судових стадіях кримінального процесу
- •22.2. Особливості правової регламентації та принципи транснаціонального кримінального процесу
- •22.3. Суб'єкти транснаціонального кримінального процесу та характер правовідносин між ними
- •22.4. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах
- •22.5. Видача гаданих злочинців
- •22.6. Передача провадження у кримінальних справах
- •22.7. Передача засуджених осіб
- •22.8. Виконання іноземних вироків та інших остаточних рішень у кримінальних справах
- •22.9. Основи міжнародного кримінального процесу
- •Тема 23 основи кримінально-процесуального права іноземних держав
- •23.1. Основи кримінально-процесуального права Франції
- •23.2. Основи кримінально-процесуального права Німеччини
- •23.3. Основи кримінально-процесуального права Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії
- •23.4. Основи кримінально-процесуального права сша
Тема з принципи кримінального процесу
Поняття та система принципів кримінального процесу.
Загальноправові принципи кримінального процесу.
Міжгалузеві принципи кримінального процесу.
Кримінально-процесуальні (галузеві) принципи.
Принципи досудового провадження.
3.1. Поняття та система принципів кримінального процесу
Кримінальний процес, як і державна правозастосовна діяльність в інших галузях права, ґрунтується на системі певних принципів — загальнообов'язкових вихідних нормативно-юридичних положеннях, що відрізняються універсальністю, загальною значимістю, вищою імперативністю та визначають зміст правового регулювання і виступають критерієм правомірності поводження і діяльності учасників регульованих відносин. А тому важливим є встановлення кола принципів кримінального процесу та змісту кожного з них.
Одним з недоліків законотворчої техніки в галузі кримінально- процесуального права (в чинному КПК) є те, що принципи, як основні його положення, не зосереджені в певному розділі (або главі) Кодексу, а закріплені не лише в різних частинах цього кодифікованого акта, але й в різних нормативно-правових актах без належної конкретизації в КПК України (наприклад, принцип презумпції невинуватості лише в Конституції України).
Проект КПК України, що знаходиться на розгляді в Верховній Раді України, долає певним чином цей недолік, об'єднавши в главі 2 засади кримінального судочинства, проте бачиться, що зміст деяких принципів процесу та їх вплив на окремі інститути кримінального судочинства є не досить повним та чітким.
У юридичній літературі дотепер не досягнуто єдиної думки з таких важливих питань як визначення поняття принципу кримінального процесу, відмежування його від інших кримінально-процесуальних інститутів і створення універсальної системи принципів правосуддя. Саме слово «принцип» від лат. «principium» означає основу, основні засади, що містять найбільш загальні й істотні властивості кримінального процесу, втілені у форму правових норм, порушення яких тягне незаконність процесуальних рішень і дій. В тлумачних та енциклопедичних словниках існує декілька визначень поняття «принципу»: «Принцип — [нім. prinsip, франц. principe, лат. principium — засада, основа]: 1) основне, вихідне положення якої-небудь теорії, навчання, науки, тощо; 2) переконання, погляд на речі; 3) основні особливості в пристрої чого-небудь».
У юриспруденції сформульовані багатоманітні визначення поняття принципу кримінального процесу.
Одні автори під принципами кримінального процесу розуміють юридично оформлені керівні положення, що закріплюють найбільш загальні й істотні властивості кримінального процесу, які виражають його природу і сутність (Н.С. Алексєєв, В.З. Лукашевич).
Інші автори трактують принципи кримінального процесу як закріплені в правових нормах положення, що визначають найбільш важливі сторони і напрямки діяльності органів розслідування, прокуратури і суду, а також зміст всіх інших норм кримінально-процесуального права (М.І. Бажанов, Ю.М. Грошевий).
Треті стверджують, що принципи кримінального процесу — це основні правові положення загального і керівного значення, що виражають природу і сутність процесу (Л. М. Карнеєва, П.А. Лупінська, І.В. Тирічев).
Четверті принципами кримінального процесу називають закріплені в конституційному і процесуальному законодавстві основні правові ідеї, що визначають побудову кримінального процесу, його сутність і демократизм (В.П. Божьєв, К.Ф. Гуценко).
Найбільш обґрунтованим здається визначення поняття принципу кримінального процесу в роботах М. М. Михеєнка. До критеріїв визначення принципів кримінального процесу він відносить таку сукупність ознак: 1) це найбільш значимі, загальні вихідні положення й ідеї, що мають фундаментальне значення для кримінального процесу, що визначають його цілеспрямованість, побудову в цілому, форму і зміст його стадій і інститутів; 2) вони виражають у даній державі правові і політичні ідеї, що стосуються завдань, способів формування і здійснення правосуддя в кримінальних справах; 3) вони мають бути закріплені в нормах права; 4) вони повинні діяти у всіх або декількох стадіях кримінального процесу й обов'язково в центральній його стадії — стадії судового розгляду; 5) порушення якого-небудь з них тягне незаконність процесуальних рішень і дій та обов'язкове їхнє скасування.
Даний підхід найбільш повно відображає сучасний стан розвитку кримінально-процесуального права в нашій країні.
Порушення норм права, в яких містяться положення того або іншого принципу, є однозначним порушенням і самого принципу. У зв'язку з цим зміст п'ятого критерію співзвучний з положенням ч. З ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Призначення принципів права полягає в тому, що вони забезпечують однакове формулювання норм права, а також їх вплив на суспільні відносини у формі правового регулювання й інших форм правового впливу (інформаційного, психологічного, тощо). Дія принципів прана не обмежується тільки через правову систему або механізм правового регулювання, вони, крім того, безпосередньо впливають на виникнення і стабільне існування конкретних правовідносин, природних прав людини.
Серед процесуалістів існують різні позиції з приводу структури принципів кримінального процесу. Так, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор і В.П. Шибіко розділяють принципи кримінального процесу на конституційні й інші. І.В. Тирічев визнав за необхідне більш детально підійти до розгляду принципів, що виходять з норм Конституції, ймовірно, визначаючи їм більш високе положення, представляв систему принципів кримінального процесу, у свою чергу, у такий спосіб: 1) принципи кримінального процесу, джерелом яких є права та свобода людини і громадянина, закріплені в Конституції; 2) принципи кримінального процесу, джерелом яких є норми Конституції про судову владу; 3) власне процесуальні принципи, закріплені в нормах Кримінально-процесуального кодексу.
У юридичній літературі висловлюються різні думки щодо того, які саме принципи входять у систему принципів кримінального процесу. Ю.М. Грошевий і І.Є. Марочкін до них відносять тільки ті, що закріплені у ст. 129 Конституції України. Існують і більш широкі системи принципів. В.М. Тертишник до них відносить: 1) рівність всіх учасників судового розгляду перед законом і судом; 2) здійснення правосуддя тільки судом; 3) публічність; 4) державна мова судочинства; 5) дотримання конституційних прав і свобод громадян; 6) встановлення об'єктивної істини; 7) презумпція невинуватості обвинувачуваного і добропорядності громадянина; 8) забезпечення обвинувачуваному права на захист; 9) ознайомлення обвинувачуваного з обвинуваченням і матеріалами справи; 10) гласність судового проце- су; 11) незалежність і недоторканність суддів, їхнє підпорядкування тільки законові; 12) змагальність; 13) підтримка обвинувачення в суді прокурором; 14) свобода від самовикриття, викриття членів родини і близьких родичів; 15) безпосередність і усність судового процесу; 16) таємниця наради суддів; 17) обов'язковість рішень суду; 18) забезпечення оскарження рішень суду першої інстанції; 19) забезпечення повної реабілітації осіб, що були незаконно і необгрунтовано притягнуті до відповідальності; 20) законність.
За визначенням М.М. Михеєнка, до системи принципів кримінального процесу входять конституційні принципи; 1) законність; 2) державна мова судочинства; 3) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 4) повага до достоїнства особи, невтручання в її особисте і сімейне життя; 5) право людини на свободу і особисту недоторканність; 6) недоторканність житла; 7) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної й іншої кореспонденції; 8) встановлення істини; 9) забезпечення підозрюваному, обвинувачуваному, підсудному права на захист; 10) презумпція невинуватості; 11) свобода від самовикриття, викриття членів родини і близьких родичів; 12) здійснення правосуддя винятково судами; 13) участь народу у здійсненні правосуддя; 14) незалежність і недоторканність суддів, їх підпорядкування тільки закону; 15) змагальність судового розгляду; 16) гласність судового процесу; 17) забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень; 18) обов'язковість рішень суду.
До інших принципів кримінального процесу М.М. Михеєнко відніс: 1) публічність; 2) забезпечення всім особам, що беруть участь у справі, права на захист їхніх інтересів; 3) вільна оцінка доказів; 4) усність процесу.
У юридичній літературі називаються й інші принципи кримінального процесу: науковість, достатність основ для процесуальних рішень, обов'язковість органів судочинства поважати і дотримувати права, законні інтереси3 і достоїнство громадян, справедливість і інші.
Уявляється, що в кримінальному процесі знаходять своє закріплення принципи різного рівня узагальненості: загальноправові принципи — принципи, характерні для всіх галузей права (наприклад, законність, справедливість, рівність людей перед законом і судом); міжгалузеві — принципи, характерні для деяких галузей права (наприклад, властиві як цивільному, так і кримінальному процесові принципи гласності судового процесу, об'єктивної істини, незалежності суддів); галузеві принципи — принципи, характерні тільки для окремої галузі права (наприклад, що стосується кримінального процесу, то це презумпція невинуватості обвинувачуваного, публічність, свобода від самовикриття, викриття членів родини і близьких родичів т. ін.).
Поділ принципів кримінального процесу на конституційні й інші можливий тільки з позиції умовності, що вказує винятково тільки на їхнє джерело, місце їхнього нормативного закріплення. Воно неповинно розцінюватися як їхній поділ на конституційні і неконституційні, тому що в такому випадку відразу ж виникає питання про правомірність існування останніх. Віднесення тих або інших принципів до неконституційних є можливим при розгляді допустимості їх існування в змісті відповідності вимогам і положенням Конституції України.