- •Тема 1 12
- •Тема 2 23
- •Тема 4 50
- •Тема 5 суб'єкти кримінального процесу 57
- •Тема 6 95
- •Тема 7 137
- •Тема 8 151
- •Тема 9 162
- •Тема 10 слідчі дії 170
- •Тема 11 206
- •Тема 12 212
- •Тема 13 підсудність 230
- •Тема 14 233
- •Тема 15 судовий розгляд 243
- •Тема 16 280
- •Тема 17 293
- •Тема 18 297
- •Тема 19 307
- •Тема 20 313
- •Тема 21 316
- •Тема 22 323
- •Тема 23 329
- •Тема 1 поняття, завдання, суть і система кримінального процесу
- •1.1. Поняття кримінального процесу
- •1.2. Завдання кримінального судочинства
- •1.3. Система кримінального процесу
- •1.4. Загальна характеристика стадій кримінального процесу
- •1.5. Типи кримінального процесу
- •1.6. Кримінально-процесуальні відносини та юридичні факти
- •1.7. Крнмінально-процесуальні функції
- •1.8. Кримінально-процесуальна форма
- •Тема 2 кримінально-процесуальне право україни. Джерела кримінально- процесуального права
- •2.1. Кримінально-процесуальне право як галузь сучасного права
- •2.2. Джерела кримінально-процесуального права
- •2.3. Кримінально-процесуальні норми
- •2.4. Дія норм кримінально-процесуального права у просторі, у часі та по колу осіб
- •2.5. Прогалини у кримінально-процесуальному праві та застосування норм кримінально-процесуального права за аналогією
- •Тема з принципи кримінального процесу
- •3.1. Поняття та система принципів кримінального процесу
- •3.2. Загальноправові принципи кримінального процесу
- •3.3. Міжгалузеві принципи кримінального процесу
- •3.4. Кримінально-процесуальні (галузеві) принципи
- •3.5. Принципи досудового провадження
- •Тема 4 цивільний позов у кримінальному судочинстві
- •4.1. Поняття, природа та значення цивільного позову у кримінальному судочинстві
- •4.3. Загальна характеристика провадження за цивільним позовом у досудових і судових стадіях кримінального процесу
- •4.4. Обов'язки держави щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином
- •Тема 5 суб'єкти кримінального процесу
- •5.1. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- •5.2. Процесуальна правоздатність і дієздатність суб'єктів кримінального процесу
- •5.3.1. Суд як орган правосуддя у кримінальних справах. Завдання і загальна характеристика повноважень суду при здійсненні правосуддя. Форми здійснення правосуддя
- •5.3.2. Прокурор у кримінальному судочинстві. Процесуальне положення прокурора на різних стадіях процесу
- •5.3.3. Слідчий та начальник слідчого відділу у кримінальному процесі. Взаємодія слідчого з органами дізнання
- •5.3.4. Органи дізнання, їх завдання і повноваження. Особа, що проводить дізнання, їі процесуальне положення
- •5.5. Учасники процесу, загальна характеристика їх процесуального положення
- •5.5.1. Обвинувачений (підсудний, засуджений, виправданий), його процесуальне положення в різних стадіях процесу
- •5.5.2. Підозрюваний у скоєнні злочину, термін перебування особи в статусі підозрюваного, його права і обов'язки
- •5.5.3. Процесуальне положення неповнолітньої особи, що не досягла віку кримінальної відповідальності, відносно якої ведеться кримінальне судочинство
- •5.5.4. Законний представник неповнолітнього обвинуваченого і підозрюваного
- •5.5.5. Захисник у кримінальному судочинстві
- •5.5.6. Заявник про злочин, його права і обов'язки
- •5.5.7. Потерпілий у кримінальному судочинстві, його права і обов'язки на різних стадіях процесу
- •5.5.8. Цивільний позивач, його права і обов'язки у кримінальному процесі
- •5.5.9. Цивільний відповідач, його права і обов'язки
- •5.5.10. Представники потерпілого, цивільного позивача і відповідача, їх процесуальне положення
- •5.6. Інші суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності, загальна характеристика їх процесуального положення
- •5.7. Обов'язок суду, прокурора, слідчого і особи, що проводить дізнання щодо роз'яснення і забезпечення прав учасників процесу і інших суб'єктів кримінального судочинства
- •5.8. Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві
- •5.9. Імунітети суб'єктів кримінального процесу
- •6.2. Поняття, види, особливості доказування в кримінальному процесі
- •6.3. Предмет доказування в кримінальній справі
- •6.4. Предмет доказування в окремих категоріях кримінальних справ та в окремих стадіях кримінального процесу
- •6.5. Зміст обставин, які складають предмет доказування
- •6.6. Локальний предмет доказування
- •6.7. Поняття доказів та джерел доказів у кримінальному процесі
- •6.8. Властивості доказів
- •6.9. Процесуальні порушення та допустимість доказів
- •6.10. Класифікація доказів
- •6.11. Процес доказування, його елементи
- •6.12. Межі доказування
- •6.13. Мета доказування
- •6.14. Суб'єкти процесу доказування
- •6.15. Джерела доказів
- •Заходи процесуального примусу, за допомогою яких забезпечується законний порядок у ході провадження в справі. Такими заходами є наступні.
- •7.2. Поняття, значення та види запобіжних заходів
- •7.3. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- •7.4. Запобіжні заходи, що не пов'язані з позбавленням волі
- •7.5. Запобіжні заходи, що пов'язані з позбавленням волі
- •7.6. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу
- •Провадження на досудових стадіях кримінального процесу Тема 8 порушення кримінальної справи
- •8.1. Поняття, значення, завдання стадії порушення кримінальної справи
- •8.2. Органи і посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу
- •8.3. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи
- •8.4. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи
- •8.5. Підстави і порядок прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи
- •8.6. Нагляд прокурора і судовий контроль у стадії порушення кримінальної справи
- •Тема 9 загальні положення стадії досудового розслідування
- •9.1. Поняття, значення, завдання стадії досудового розслідування
- •9.2. Форми досудового розслідування
- •9.3. Характеристика основних положень досудового слідства
- •4. Об'єднання і виділення кримінальних справ (ст. 26 кпк). Об'єднання і виділення кримінальних справ є правом, а не обов'язком слідчого.
- •Достатні дані, які свідчать про те, що якийсь злочин або особа не мають зв'язку з основною кримінальною справою;
- •Виконання органом дізнання постанови слідчого про розшук обвинуваченого (ст. 139 кпк).
- •Тема 10 слідчі дії
- •10.1. Поняття, система та класифікація слідчих дій
- •10.2. Загальні умови провадження слідчих дій
- •10.3. Процесуальні особливості провадження вербальних слідчих дій
- •10.3.1. Допит
- •Члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновлені підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;
- •Особа, яка б своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого у вчиненні злочину.
- •10.3.2. Очна ставка
- •10.3.3. Пред'явлення для впізнання
- •10.3.4. Відтворення обстановки і обставин події
- •10.4. Процесуальні особливості провадження нонвербальних слідчих дій
- •10.4.1. Слідчий огляд
- •10.4.2. Освідування
- •10.4.3. Ексгумація трупа
- •10.4.4. Обшук
- •10.4.6. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку
- •10.4.7. Підготовка і призначення судової експертизи
- •Тема 11 пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого
- •11.1. Суть, значення та підстави притягнення особи як обвинуваченого
- •11.2. Процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого
- •11.3. Допит обвинуваченого
- •11.4. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві
- •Тема 12 зупинення і закінчення досудового слідства
- •12.1. Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового слідства
- •12.2. Форми закінчення досудового слідства
- •12.3. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- •12.4. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи
- •12.5. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру
- •12.6. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру
- •12.7. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •12.8. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства
- •12.9. Контроль суду за законністю дій органів дізнання та досудового слідства
- •Тема 13 підсудність
- •13.1. Поняття і значення підсудності
- •13.2. Види підсудності
- •13.3. Направлення справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність
- •Тема 14 попередній розгляд справи суддею
- •14.1. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею
- •14.2. Порядок, строки попереднього розгляду справи
- •14.3. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи
- •14.4. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення
- •Тема 15 судовий розгляд
- •15.1. Поняття, значення, завдання стадії судового розгляду
- •15.2. Загальні умови судового розгляду
- •15.3. Суд і сторони в судовому розгляді
- •15.4. Межі судового розгляду
- •15.6. Судове слідство
- •15.7. Судові дебати і останнє слово підсудного
- •15.8. Рішення, якими закінчується судовий розгляд
- •15.9. Поняття, види, зміст вироків
- •15.10. Порядок постановления та проголошення вироку
- •Тема 16 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які не набрали законної сили
- •16.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.2. Суб'єкти права оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.3. Строки оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.4. Вимоги до апеляції, касаційної скарги чи подання
- •16.5. Порядок оскарження судових рішень, які не набрали законної сили. Дії суду у зв'язку з оскарженням судового рішення
- •16.6. Попередній розгляд справи апеляційним судом
- •16.7. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
- •16.8. Підстави для скасування чи зміни судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.9. Результати розгляду справи апеляційним судом
- •Тема 17 виконання вироку, ухвали і постанови суду
- •17.1. Поняття та ознаки стадії виконання вироку
- •17.2. Звернення вироку до виконання
- •17.3. Виконання ухвали та постанови суду
- •Тема 18 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які набрали законної сили
- •18.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які набрали законної сили
- •18.2. Особливості розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, які набрали законної сили
- •18.3. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
- •18.4. Строки та підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
- •18.5. Процесуальний порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •Тема 19 застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.1. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру
- •19.2. Підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.3. Особливості досудового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.4. Особливості судового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.5. Рішення суду у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.6. Зміна і скасування примусових заходів медичного характеру
- •19.7. Відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру
- •Тема 20 протокольна форма досудової підготовки матеріалів
- •20.1. Поняття, сутність і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •20.2. Підстави та умови застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •20.3. Особливості протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •21.2. Обставини, що підлягають встановленню в справах неповнолітніх
- •21.3. Досудове слідство в справах неповнолітніх
- •21.4 . Особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх
- •21.5. Участь у провадженні в справах неповнолітніх осіб, залучених з метою представництва та охорони прав та інтересів неповнолітніх
- •21.6. Провадження в справах неповнолітніх у судових стадіях кримінального процесу
- •22.2. Особливості правової регламентації та принципи транснаціонального кримінального процесу
- •22.3. Суб'єкти транснаціонального кримінального процесу та характер правовідносин між ними
- •22.4. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах
- •22.5. Видача гаданих злочинців
- •22.6. Передача провадження у кримінальних справах
- •22.7. Передача засуджених осіб
- •22.8. Виконання іноземних вироків та інших остаточних рішень у кримінальних справах
- •22.9. Основи міжнародного кримінального процесу
- •Тема 23 основи кримінально-процесуального права іноземних держав
- •23.1. Основи кримінально-процесуального права Франції
- •23.2. Основи кримінально-процесуального права Німеччини
- •23.3. Основи кримінально-процесуального права Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії
- •23.4. Основи кримінально-процесуального права сша
Тема 23 329
ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ 329
23.1. Основи кримінально-процесуального права Франції 329
23.2. Основи кримінально-процесуального права Німеччини 330
23.3. Основи кримінально-процесуального права Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 330
23.4. Основи кримінально-процесуального права США 331
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 1 поняття, завдання, суть і система кримінального процесу
Поняття кримінального процесу.
Завдання кримінального судочинства.
Система кримінального процесу.
Загальна характеристика стадій кримінального процесу.
Типи кримінального процесу.
Кримінально-процесуальні відносини та юридичні факти.
Кримінально-процесуальні функції.
Кримінально-процесуальна форма.
1.1. Поняття кримінального процесу
В теорії кримінального процесу склалося декілька підходів до визначення поняття кримінального процесу: як діяльності, та як діяльності і правовідносин.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.05.2001 р. у справі про конституційність ст. 248-3 ЦПК України 1963 р. кримінальний процес (кримінальне судочинство)2 визначено як урегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу — підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захис- ту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів1. З іншого боку кримінальний процес не вичерпується лише діяльністю, оскільки вказана діяльність здійснюється у формі правовідносин. Крім того, кримінальний процес регулюється не лише нормами КПК України, але й іншими джерелами права.
Таким чином, кримінальний процес як правове явище характеризується такими ознаками.
Кримінальний процес є діяльністю, тобто системою упорядкованих дій, про що свідчить і застосовуваний термін « процес », який походить від латинського слова ргосеdеге — йти, просуватися (пізніше це слово трансформувалося у французьке ргосеss — процес).
Як і будь-яка інша усвідомлена діяльність кримінальний процес переслідує певну мету (ціль) — захист прав і законних інтересів осіб (фізичних та юридичних) і інтересів суспільства від суспільно- небезпечних посягань шляхом застосування норм кримінального права, якими визначається кримінальна відповідальність та заходи соціального захисту.
Вказана діяльність урегульована нормами кримінально-процесуального права, а тому є правовою, у зв'язку з чим вона ще іменується кримінально-процесуальною діяльністю. Урегульованість нормами кримінально-процесуального права означає, що підстави, умови, суб'єкти, засоби та форми (тобто порядок) здійснення вказаної діяльності визначаються нормами права, що обумовлює важливість правильної (ефективної та адекватної) правової регламентації.
Кримінально-процесуальна діяльність здійснюється визначеними законом суб'єктами кримінального процесу, серед яких окремо виділяються органи, що ведуть кримінальний процес (у провадженні яких знаходяться кримінальні справи): органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді), а також інші учасники процесу: підозрювані, обвинувачені, підсудні, їх захисники, потерпілі, цивільні позивачі і відповідачі, їх представники, суб'єкти, які сприяють судочинству (свідки, експерти, перекладачі т.ін.). Під особою, яка бере участь у кримінальному судочинстві, розуміється фізична або юридична особа, залучена до кримінально-процесуальної діяльності
на підставі відповідного процесуального рішення або закону, яка наділена процесуальними правами і обов'язками та виконує у зв'язку із цим певну процесуальну функцію.
Вказана діяльність здійснюється у формі кримінально-процесуальних відносин, що складаються між суб'єктами кримінального процесу.
Предметом кримінально-процесуальної діяльності є порушення, розслідування, розгляд і вирішення кримінальних справ, тобто справ про злочини та суспільно-небезпечні діяння, передбачені Кримінальним кодексом України, що обумовлює тісний зв'язок кримінально- процесуального права з кримінальним правом.
Кримінальний процес є формою реалізації норм права органами дізнання, досудового слідства, прокуратури і судом, тобто видом пра- возастосовної діяльності — владно-організуючої діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, як компетентних органів держави, що забезпечує в конкретних життєвих обставинах реалізацію юридичних норм шляхом прийняття відповідного процесуального рішення.
Значення кримінального процесу полягає в тому, що він є єдино можливим у державі способом встановлення обставин вчиненого суспільно небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом, застосування норм кримінального права шляхом притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, або застосування до осіб, які вчинили суспільно-небезпечне діяння, заходів соціального захисту.
З поняттям «кримінальний процес» тісно пов'язані інші види пра- возастосовної діяльності — правосуддя, оперативно-розшукова і розшукова діяльності.
В літературі поняття правосуддя визначається як правозастосовна діяльність суду з розгляду і вирішення у встановленому законом процесуальному порядку віднесених до його компетенції цивільних, господарських, кримінальних і адміністративних справ з метою охорони прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб та інтересів держави. Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя здійснюється виключно судами.
У зв'язку з тим, що кримінальний процес охоплює не лише діяльність судів (суддів), але й органів дізнання, досудового слідства і прокуратури; пов'язаний не лише з розглядом і вирішенням кримінальних справ, але і з їх порушенням та розслідуванням, він за обсягом процесуальної діяльності та суб'єктів, що її здійснюють, не співпадає в повній мірі з поняттям правосуддя, яке, до того ж, крім, власне, діяльності суду у кримінальних справах охоплює також розгляд та вирішення судом цивільних, господарських і адміністративних справ.
Частина кримінального процесу і
правосуддя, що охоплює діяльність суду
у кримінальних справах
Кримінальне правосуддя займає важливе місце у кримінальному процесі, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України особа може бути визнана винною у вчиненні злочину лише обвинувальним вироком суду, який набув чинності.
Слід звернути увагу на те, що в кримінальному процесі суд крім правосудця здійснює ще функцію судового контролю, яка полягає у наданні дозволів у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законом, на вчинення органами дізнання, досудового слідства, прокуратури окремих процесуальних дій, та у розгляді і вирішенні скарг суб'єктів кримінального процесу на дії та рішення органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або нижчестоящого суду.
Кримінально-процесуальна діяльність тісно пов'язана з оперативно-розшуковою діяльністю і що здійснюється спеціально уповноваженими на те підрозділами окремих органів дізнання. До прийняття Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність регулювалася виключно підзаконними нормативно-правовими актами, хоча посилання на неї містилися і в кримінально-процесуальному законі. Так, відповідно до ст. 103 КПК України на органи дізнання покладалося і покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність (ОРД) — це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.
Оперативно-розшукова діяльність відрізняється від кримінально- процесуальної за такими ознаками:
а) за правовою регламентацією: ОРД регулюється в загальних рисах Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та спеціальними законами про особливості здійснення оперативно-розшукової діяльності при боротьбі з окремими видами злочинів (закони України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» , «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»), які не передбачають проведення слідчих і процесуальних дій, спрямованих на збирання, перевірку і оцінку доказів у кримінальній справі. Детально ОРД врегульована підзаконними нормативно-правовими актами — наказами, інструкціями тощо правоохоронних відомств, у структурі яких діють оперативно-розшукові підрозділи;
б) за змістом: ОРД не включає слідчі або інші процесуальні дії та полягає переважно у використанні негласних пошукових і розвідувальних заходів (наприклад, проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки; проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості; зняття інформації з каналів зв'язку; контролювання шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштових відправлень; візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів тощо (п.п. 7-11 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»);
в) за суб'єктним складом: ОРД здійснюється спеціально уповноваженими на те державними органами та посадовими особами;
г) ОРД здійснюється не лише після, але і до порушення кримінальної справи, використовуючи гласні і негласні методи для розкриття злочинів і встановлення осіб, які їх вчинили;
ґ) фактичні дані, отримані в результаті оперативно-розшукової діяльності, можуть використовуватися як докази лише за умови їх оформлення в порядку, передбаченому КПК (ст.ст. 8,10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).
Отже кримінально-процесуальна і оперативно-розшукова діяльності є різними за своєю правовою природою видами правозастосовної діяльності, хоча й мають єдину мету.