Джерела

Голиков Ф.И. Сталинград (воспоминания заместителя командующего фронтом). Предисловие Ю.В.Рубцова // Новая и новейшая история. – 2006. - № 1. – С. 55-64.

Итоги боев под Сталинградом (извлечение) // Хрестоматия по новейшей истории. Т. ІІ. 1939-1945. Документы и материалы. – М., 1960. – С. 37.

Хрестоматия по истории СССС 1917-1945 (Сост.: С.И.Дегтев и др.) // Под ред. Э.М.Щагина. – М.: Просвещение, 1991. – С. 497-506, 510-526.

Література

Волкогонов Д.А. Тріумф і трагедія: Політичний портрет Й.В.Сталіна: У 2 кн. Кн.. 2. – К., 1990. – С. 261-395 (Верховний Головнокомандуючий).

Коваль М.В. Друга світова війна та історична пам'ять // Український історичний журнал. – 2000. - № 3. – С. 3-21; № 4. – С. 3-19.

Коган Л.А. Вспоминая Великую Отечественную… (Война и личность, личная свобода солдата) // Вопросы философии. – 1998. - № 4. – С. 64-74.

Кузьминых А.Л. Немецкие военнопленные в СССР: социально-психологический аспект проблемы // Новая и новейшая история. – 2006. - № 1. – С. 168-180.

Николаев Д.Н. Как создавался самолет-штурмовик ИЛ-2 // Новая и новейшая история. – 2000. - № 2. – С. 225-227.

Попов В.Н. Сталинградская битва: по новейшим исследованиям // Новая и новейшая история. – 2007. - № 2. – С. 3-32.

Ржешевский О.А., Суходеев В.В. Маршал А.М.Василевский и дело всей его жизни // Новая и новейшая история. – 2005. - № 3. – С. 3-15.

Рубцов Ю.В. «Советский Багратион» маршал К.К.Рокоссовский (1896-1968) // Новая и новейшая история. – 2004. - № 6. – С. 148-174.

Шашков В.Я., Козлов С.С. Спецпереселенцы на защите Отечества // Вопросы истории. – 2005. - № 5. – С. 158-163.

Заняття 2

1. Курська битва (5 липня – 23 серпня 1943 р.), її міжнародне значення.

2. Битва за Дніпро (25 серпня – 22 грудня 1943 р.), завершення корінного перелому у ході Вітчизняної війни.

3. Проблема відкриття Другого фронту і Європі. Тегеранська конференція (28 листопада – 1 грудня 1943 р.).

Теми індивідуальних навчально-дослідницьких завдань

1. Україною народжений: генерал армії М.Ф.Ватутін (1901-1944).

2. Визволення столиці України – Києва від німецько-фашистських загарбників.

Завдання для самостійної роботи

1. Законспектуйте наукову статтю: Глантц Д. (США). Прелюдія Курської битви: стратегічні операції радянських військ (лютий – березень 1043 р.) // Український історичний журнал. – 1998. - № 4. – С. 122-136.

2. Опрацюйте наступні поняття і терміни: Курська дуга, операції «Кутузов», «Полководець Румянцев», «Оверлорд», «Цитадель».

3. Дайте відповіді на питання:

а) Користуючись картою, проаналізуйте становище радянських і німецьких військ на літо 1943 р.

б) Охарактеризуйте співвідношення сил на радянсько-німецькому фронті влітку 1943 р.

в) Чим пояснюється рішення німецького командування почати наступ під Курськом при явно несприятливому співвідношенні сил?

г) Чому радянське командування, не дивлячись на перевагу над противником, вирішило віддати ініціативу вермахту і застосувати стратегічну оборону?

д) Чому вважається, що корінний перелом у війні остаточно стався після Курської битви? У чому полягає її значення і наслідки для обох воюючих сторін? Викладіть основні точки зору й дискусії з приводу поняття «корінний перелом» у ході Великої Вітчизняної війни.

е) Які питання стояли у центрі уваги учасників Тегеранської конференції? Чим були викликані розбіжності держав антигітлерівської коаліції? Чи можливо було їх уникнути?

4. Порівняйте і проаналізуйте дані про втрати: по радянським сухопутним військам подаються два порядка: а) загальні втрати: вбиті, полонені, поранені та б) незворотні втрати: вбиті, зниклі безвісти. У німецькій статистиці є графа – вибуло, однак немає розшифровок втрат: загальні чи незворотні

Операції під Сталінградом і на Північному Кавказі
Радянська сторона з липня 1942 по лютий 1943 р. всього: 1 658 069 осіб незворотні втрати 740 574 осіб	німецька сторона з липня по грудень 1942 р. вибуло 489 490 осіб
Курська битва. Орловська. Бєлгородсько-Харківська наступальна операція
Радянська сторона всього: 873 303 осіб незворотні втрати 254 470 осіб	Німецька сторона Вибуло 911 000 осіб

История России. Советское общество. 1917-1991 /

Под общ. Ред. В.Журавлева. – М.: Терра, 1997. – С. 291.

Які висновки Ви можете зробити на основі порівняння? Чим мотивуються Ваші висновки? За своїм розмахом Сталінградська і Курська битви перевищували найкривавіші битви Першої світової війни під Верденом і на Соммі. Битва під Верденом отримала назву «Верденська м’ясорубка». Як би Ви назвали битви 1943 р.? Чим пояснюються такі великі втрати радянських військ?

Тести

1. Яка тактика була покладена в основу Курської операції радянських військ?

а) знесилення противника в оборонних боях з наступним переходом у контрнаступ;

б) випереджальний наступ радянських військ;

в) глуха оборона з огляду на явну перевагу противника.

2. Коли і де відбулася найграндіозніше танкова битва?

а) 18 грудня 1942 р. в районі Котельниково;

б) 12 липня 1943 р. в районі Прохоровки;

в) 17 серпня 1943 р. на Сицилії.

3. Яким було головне значення Курської битви?

а) закріпила остаточний перехід стратегічної ініціативи до рук радянського керівництва;

б) поклала початок формуванню антигітлерівської коаліції;

в) зміцнила міжнародний авторитет СРСР.

4. Курська битва включає епізод:

а) визволення Красною армією Орла і Бєлгорода;

б) визволення Красною армією Курська;

в) Корсунь-Шевченківська операція;

г) форсування Дніпра.

5. За яку операцію 2 3438 воїнів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу?

а) звільнення Орла;

б) форсування Дніпра;

в) звільнення Києва.