Тема 3. Політичний розвиток Росії в епоху корпоративного капіталізму: від самодержавства до думської монархії (1895-1914). План семінару.

1. Революція 1905-1907 рр. в Росії: причини, характер, цілі, періодизація, основні події й результати.

2. Становлення багатопартійності в Росії. Політичні партії і Державна дума в 1905-1914 рр.

3. Політична ситуація в країні в роки нового економічного підйому (1910-1914).

Джерела.

Вехи. Интеллигенция в России. Сборник статей. – М., 1991. – С. 150-166, 210-249, 250-289.

Витте С.Ю. Избранные воспоминания, 1849-1911 гг. – М., 1991. – С. 444-456, 614-624.

Программные документы политических партий России дооктябрьского периода. – М., 1991.

Савинков Б.В. Воспоминания террориста. – М., 1991.

Навчальна література.

Верт Н. История Советского государства. 1900-1991: Пер. с фр. – М., 2000. – С. 33-66.

История России (Россия в мировой цивилизации) / Под ред. А.А.Радугина. – М., 1997. – С. 187-206.

История России ХІХ – начала ХХ в. Учебник для исторических факультетов университетов / Под ред. В.А.Федорова. – М., 1998. – С. 519-567.

История СССР, 1861-1917: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. «История» / Под ред. В.Г.Тюкавкина. – М., 1989. – С. 246-331.

Наукова література.

Аврех А.Я. Столыпин и Третья Дума. – М., 1968.

Аврех А.Я. Разпад третьеиюньской системы. – М., 1985.

Бердяев Н.А. К психологии революции // Вестник высшей школы. – 1990. - № 1. – С. 73-82.

Ершова Э.Б. Революции, реформы и российская интеллигенция в І половине ХХ века // Вопросы истории. – 2001. - № 6.

Искендеров А.А. Российская монархия, реформы и революция // Вопросы истории. – 1993. - № 3. – С. 87-109.

Кирьянов Ю.И. Численность и состав крайне правых партий в России (1905-1917): тенденции и причины изменений // Отечественная история. – 1999. - № 5. – С. 29-43.

Кризис самодержавия в России. 1895-1917. – Л., 1984.

Леонтьева Т.Г. Вера и бунт: духовенство в революционном обществе России начала ХХ века // Вопросы истории. – 2001. - № 1.

Тютюкин С.В. К 100-летию Первой революции в России // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2005. - № 8. – С. 3-11.

Урилов И.Х. Судьбы российской социал-демократии // Вопросы истории. – 2006. - № 3. – С. 122-149.

Шацилло К.Ф. І Государственная дума // Отечественная история. - № 4. – С. 60-71.

Контрольні питання.

1. Які зміни внутріполітичного курсу проголошувалися у Маніфестах Миколи ІІ 1903-1904 рр.? У чому значення Маніфесту 17 жовтня 1905 р.?

2. Якими були права Державної Думи і царя в Росії після 1906 р.?

3. Як ви гадаєте, чому Микола ІІ лише двічі застосував своє право “вето” за 11 років існування 4-х Державних Дум в Росії?

4. Охарактеризуйте позитивні сторони і недоліки аграрних програм трудовиків, есерів, більшовиків, меншовиків і кадетів у 1905-1907 рр.

5. Назвіть принципові відмінності політичної програми октябристів від кадетської

Модуль І. Російська імперія на початку ХХ століття.

Тема 4. Зовнішня політика Росії на порубіжжі хіх – хх ст. План семінару.

1. Особливості міжнародної ситуації на порубіжжі століть:

а) імперіалізм як фактор зовнішньої політики;

б) Гаазька конференція 1899 р., її роль у розвитку міжнародного права.

2. Політика Росії в Західній Європі, на Балканах, Близькому і Середньому Сході:

а) російсько-французький договір 1891-1893 рр.;

б) близькосхідна криза 1894-1897 рр.;

в) російсько-австрійська угода 1897 р.;

г) російсько-англійські протиріччя в Ірані й Афганістані.

3. Далекосхідна політика царату. Російсько-японська війна 1904-1905 рр.:

а) цілі російської політики; російсько-китайський договір 1896 р., будівництво КВЖД, оренда Порт-Артура;

б) на шляху до російсько-японської війни, сили і плани сторін, початок війни;

в) основні військові операції на суші й морі (оборона Порт-Артура, бої в Маньчжурії, Мукденська катастрофа, Цусімська битва);

г) Портсмутський мир 1905 р., значення війни.

4. Зовнішня політика Росії в 1906-1914 рр.:

а) Росія в системі міжнародних відносин після 1906 р., політика угод;

б) приєднання Росії до Антанти;

в) загострення відносин з австро-німецьким блоком.