- •Предмет цивільного права.
- •Метод цивільно-правового регулювання.
- •Поняття цивільного права.
- •Система цивільного права України.
- •Поняття та види джерел цивільного права України, їх характеристика.
- •Дія цивільних законів.
- •Аналогія закону і аналогія права.
- •Види суб'єктів цивільного права України.
- •Поняття цивільної правоздатності.
- •Зміст правоздатності громадян.
- •Обмеження правоздатності громадян.
- •Визнання громадянина безвісно відсутнім.
- •Оголошення громадянина померлим.
- •Поняття дієздатності громадян.
- •Обсяг дієздатності неповнолітніх.
- •Обмеження дієздатності громадян.
- •Визнання громадянина недієздатним.
- •Поняття місця проживання.
- •Порядок здійснення цивільних прав і обов'язків недієздатних і обмежено дієздатних громадян.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Порядок створення юридичних осіб.
- •Правоздатність юридичних осіб.
- •Відповідальність юридичних осіб за невиконання чи неналежне виконання договорів та спричинення позадоговірної шкоди.
- •Порядок припинення юридичних осіб.
- •Види юридичних осіб.
- •Поняття об'єктів цивільних прав.
- •Види об'єктів цивільних прав.
- •Поняття речей та їх класифікація.
- •Продукти творчої діяльності як об'єкти цивільних прав.
- •Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав.
- •Дії як об'єкти цивільних прав.
- •Поняття представництва.
- •Види представництва.
- •Поняття повноважень представника.
- •Представництво без повноважень.
- •Поняття угоди.
- •Види угод.
- •Умовні угоди. Відкладальні та скасувальні умови.
- •Форма угоди.
- •Умови дійсності угоди.
- •Види недійних угод.
- •Нікчемні та заперечні угоди.
- •Мнимі та удавані угоди.
- •Угоди, укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.
- •Угоди юридичної особи, що суперечать її цілям.
- •Угоди, укладені з порушенням тих вимог, які законодавець висуває до осіб, що їх здійснюють.
- •Угоди, при укладенні яких мали місце "пороки волі" учасників цих угод.
- •Поняття та значення позовної давності.
- •Строки позовної давності.
- •Початок перебігу строків позовної давності.
- •Призупинення перебігу строку позовної давності.
- •Перебування перебігу строку позовної давності.
- •Наслідки закінчення строку позовної давності.
- •Вимоги, на які позовна давність не розповсюджується.
- •Власність як економічна категорія.
- •Поняття права власності.
- •Право власності в об'єктивному і суб'єктивному розумінні.
- •Форми власності та їх класифікація за законодавством України.
- •Підстави виникнення та припинення права власності.
- •Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •Право виключної власності народу України.
- •Право приватної власності громадян.
- •Право колективної власності.
- •Право державної власності.
- •Право спільної власності.
- •Спільна часткова та спільна сумісна власність.
- •Цивільно-правові способи захисту права власності та інших речових прав.
- •Позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
- •Захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов).
- •Поняття та значення договору як підстави виникнення зобов'язань.
- •Інші підстави виникнення зобов'язань.
- •Позадоговірні зобов'язання та зобов'язального права.
- •Елементи зобов'язання.
- •Відмінність зобов'язальних відносин від речових.
- •Види договорів.
- •Зміст договору (істотні та інші умови).
- •Стадії укладення договору.
- •Переддоговірні спори.
- •Поняття та принципи належного виконання зобов'язань.
- •Суб’єкти, місце та строк виконання зобов’язань.
- •Дострокове виконання зобов'язань.
- •Способи виконання зобов'язань.
- •Виконання дольового та солідарного зобов'язання.
- •Виконання альтернативного зобов'язання.
- •Поняття забезпечення виконання зобов'язання.
- •Види забезпечення виконання зобов'язань.
- •Поняття неустойки та її значення.
- •Види неустойки.
- •Поняття та види застави.
- •Поняття поруки.
- •Гарантія. Відмінність гарантії від поруки.
- •Завдаток. Відмінність завдатку від авансу.
- •Поняття цивільно-правової відповідальності.
- •Умови цивільно-правової відповідальності.
- •Невиконання та неналежне виконання зобов'язань.
- •Поняття шкоди та збитків. Види збитків.
- •Поняття та форми вини в цивільному праві.
- •Підстави звільнення боржника від відповідальності.
- •Склад цивільного правопорушення.
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •Договірна та позадоговірна відповідальність.
- •Дольова, солідарна та субсидіарна відповідальність.
- •Розмір цивільно-правової відповідальності.
- •Випадки зменшення розміру цивільно-правової відповідальності.
- •Прострочка боржника та її наслідки.
- •Прострочка кредитора та її наслідки.
- •Способи припинення зобов’язання.
- •Купівля-продаж.
- •Дарування.
- •Поставка.
- •Оренда (майновий найм). Безоплатне користування майном.
- •Найм житлового приміщення.
- •Підряд.
- •Перевозка.
- •Зобов’язання по страхуванню.
- •Розрахункові й кредитні відносини.
- •Договір доручення.
- •Договір комісії.
- •Договір схову.
- •Договір довічного утримання.
- •Спільна діяльність.
- •Поняття та види позадоговірних зобов’язань.
- •Зобов’язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу).
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування чужого майна.
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
- •Поняття і джерела авторського права.
- •Об’єкти і суб’єкти авторського права.
- •Суміжні права.
- •Використання творів науки, літератури і мистецтва. Авторський договір.
- •Захист авторських прав.
- •Поняття та джерела патентного права.
- •Об’єкти і суб’єкти патентного права.
- •Право на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та його захист.
- •Право на промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та його захист.
- •Поняття спадкового правонаступництва.
- •Спадкування за законом.
- •Прийняття спадщини та відмова від спадщини.
Умовні угоди. Відкладальні та скасувальні умови.
Умова - це така обставина, про яку в момент укладання угоди сторонам невідомо, наступить воно в майбутньому (після здійснення угоди) чи не наступить. На відміну від терміну, що завжди настає, щодо умови мається лише імовірність його здійснення. Однак загальним у них є те, що вони спричиняють правові наслідки.
Відповідно умовними називаються угоди, згідно з якими виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків поставлено в залежність від настання чи ненастання в майбутньому події, щодо якої сторонам невідомо, наступить чи не наступить. Умовною угодою, наприклад, буде договір наймання, відповідно до якого власник здає житлове приміщення наймачу з умовою, що у випадку приїзду його дітей наймач повинний звільнити займане приміщення.
Умови в угодах також підрозділяються на відкладальні й скасувальні. Угода визнається укладеною за відкладальною умовою, якщо права й обов'язки, передбачені угодою, повинні виникнути з настанням умови, щодо якої невідомо наступить вона чи ні. Наприклад, власник передасть у користування майно, якщо його син закінчить вуз. Угода визнається укладеною за скасувальною умовою, якщо сторони поставили припинення прав і обов'язків у залежність від настання умови. Так, наймач житлового приміщення зобов'язується негайно звільнити його у випадку приїзду родичів наймодавця.
При скасувальній умові угода відразу ж породжує правові наслідки. Але з настанням умови дія угоди припиняється, а права й обов'язки, що виникли раніше припиняються на майбутній час. Наслідки, породжені угодою до настання умови, зберігаються (наприклад, отримана до настання умови квартплата, винагорода за підрядну роботу не підлягають поверненню).
Форма угоди.
Форма угоди – спосіб, за допомогою якого виражається воля сторін при здійсненні угоди. Угоди можуть укладатися усно чи в письмовій формі (простій чи нотаріальній).
Можливість укладання угод в усній формі передбачена законом для тих них, що відбуваються на невелику суму чи з приводу яких рідко виникають суперечки. Це угоди громадян між собою на суму, яка не перевищує, триразовий розмір мінімальної заробітної плати, угоди з будь-яким суб'єктним складом і незалежно від суми, але виконуються при самім їхньому здійсненні, як, наприклад, договір купівлі-продажу за готівку. У цьому випадку будь-якій фізичній чи юридичній особі, що оплатило товари чи послуги на підставі усної угоди з іншими юридичними чи фізичними особами, за його бажанням повинний бути виданий документ, що підтверджує підставу і суму отриманих грошей.
Угода вважається укладеною в писемній формі, якщо її зміст зафіксований в одному документі, листах, телеграмах чи за допомогою використання інших технічних способів зв'язку. Угода повинна бути власноручно підписана сторонами, що здійснюють угоду, чи належним чином уповноваженими ними особами. Угода, чинена юридичними особами, підписується уповноваженими на те особами і скріплюється печаткою.
Для угод, що виходять за межі звичайних і торкаються істотних інтересів громадян, закон передбачає кваліфіковану письмову форму - форму письмового документа, нотаріально засвідченого. Саме така форма передбачена законом для угод, на основі яких відбувається передача права власності на житловий будинок, заповітів, деяких доручень, застави нерухомості, договору довічного змісту й інших угод, передбачених у законі. За бажанням сторін будь-яка угода може бути убрана в нотаріальну форму. На практиці сторони найбільш часто засвідчують у нотаріальному порядку такі договори як договір займу, договір найму житлового приміщення, договір зберігання і т. і.
Угода, для якої визначена форма строго обов'язкова, вважається укладеною лише з часу втілення її в цю форму. Але якщо сторони домовилися укласти договір у визначеній формі, то він також вважається укладеним лише з моменту надання йому домовленої форми, хоча б за законом вона і не була потрібна для даного роду договорів.
У випадку недотримання запропонованої законом нотаріальної форми однобічної угоди, така угода визнається недійсної, а особа, що одержала майно по такій угоді, зобов'язана його повернути. У виняткових випадках суд може визнати таку угоду дійсною, якщо буде встановлена її відповідність дійсній волі особи, що її укладала, а нотаріальному посвідченню такої угоди перешкоджала обставина, що не залежала від волі особи.