71. Поняття та значення договору як підстави виникнення зобов'язань.

Договором визнається угода двох чи більше осіб, яки спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Іноді під поняттям "договір" розуміють саме цивільні правовідносини (зобов'язання), що виникли з договору як юридичного факту, або мають на увазі правовий документ, яким зафіксовано факт виникнення договірного зобов'язання з волі його учасників. Договір виступає засобом регулювання поведінки сторін у цивільних правовідносинах. Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників – підприємств, громадян має свободу господарської діяльності та підприємництва. Результати ж цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини і, отже, розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб організацій та громадян у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна – бартер, постачання енергії тощо).

72. Інші підстави виникнення зобов'язань.

Підставами виник-ня зоб-нь є певні юридичні факти або їх поєднання, з настанням яких закон пов’язує виникнення тих чи інших прав та обов’язків. Виходячи з норм чинного зак-ва, сучасної практики, можна сказати, що серед підстав виникнення зобов’язань є договір та інші підстави. Отже можна навести такий перелік обставин, що є підставами для виникнення зобов’язань: 1) угоди (дог-ри); 2) адмін. акти; 3) заподіяння шкоди, а також інші неправомірні дії; 4) окремі дії громадян та організацій; 5) події, з яким законодавець пов’язує цивільно-правові наслідки; 6) судове рішення. Серед підстав винкнення зоб-нь центральне місце належить дог-ру. Саме дог-р є основною правовою формою зв’язку між володільцями тих чи інших речей. Зобов’язання можуть виникати і з односторонніх угод. Так, публічна обіцянка сплатити винагороду за надання інф-ції щодо особи, яка вчинила тяжкий зл-н, породжує обов’язок сплатити винагороду. Підставою виникнення цивільних правовід-н можуть бути й адмін. акти, якщо вони тягнуть за собою настання цивільно-правових наслідків. Заподіяння шкоди покладає на заподіювача шкоди обов’язок відшкодувати її в повному обсязі. Придбання чи збереження чужого майна без достатніх підстав зобов’язує такого володільця повернути його, а якщо це неможливо – відшкодувати вартість майна. Серед інших дій гром-н та організацій, які можуть бути підставою виникнення зоб-нь, можна назвати дії по рятуванню майна, ведення чужих справ без доручення. Події, з яким законодавець пов’язує цивільно-правові наслідки, самі по собі не породжують зоб-нь, а є підставами виникнення обов’язків в рамках певних вже визначених зоб-нь. Так, пожежа, як страховий випадок, зобов’язує страхову компанію відшкодувати збитки страхувальнику. Підставою виникнення зоб-нь може бути і судове ріш-ня. Так, якщо сторони передадуть на розгляд арбітражного суду урегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні дог-ру, то ріш-ня суду породжує обов’язок сторін укласти дог-р на визначених судом умовах.