97. Поняття шкоди та збитків. Види збитків.

В ЦП шкода – будь-яке зменшення особистого та майнового блага суб’єкта. Збитки – грн. вираження шкоди (витрати потерпілого в результаті П-пор, втрата чи пошкодж майна, неотримані прибутки, які Суб’єкт отримав би в інш. умовах).

98. Поняття та форми вини в цивільному праві.

Вина в ЦП – психічне ставлення (оцінку) особи до вчинюваних нею протиправних дій чи бездіяльності та її можливих наслідків. Вина тісно пов’яз з протиправністю. Форми вини: - умисел (усвідомлення особою можливих негативних наслідків св. діяльності, але свідоме її допущення). - необережність (особа, що вчинила П-пор, передбачала можливість настання негативних наслідків, але розраховувала на їх відвернення, або не передбачала, хоча повинна була передбачити. Буває проста (ПротиП-ність діяння полягає в порушенні складних правил поведінки – ступінь передбачення наслідків малий) і груба (особа порушує елементарні правила поведінки, а ступінь шкідливих наслідків дуже великий). В ЦП – презумпція вини.

99. Підстави звільнення боржника від відповідальності.

В ЦП Бр може бути звільнений від відповідальності за неналежне або невиконання зобов’язання, коли невиконання або неналежне виконання зобов'язання обумовлено умислом або необережністю кредитора, якщо інше не встановлене ЗУ.

100. Склад цивільного правопорушення.

Склад цивільного правопорушення – сукупність типових умов, характерних для нього: 1) протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) наявність шкоди або збитків; 3) причинний зв’язок між протиправною поведінкою правопорушника та наслідками, що наступили; 4) вина правопорушника. Перші три складові є об’єктивними, а четверта – суб’єктивною підставою цивільно-правової відповідальності. Протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акту, або виявилася у невиконанні або неналежному виконанні договірного зобов’язання. Шкода є другою неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об’єкта правопорушення розрізняють майнову та немайнову (наприклад, моральну) шкоду. Грошовий вираз майнової шкоди називають збитками. Наступною умовою є наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи і збитками потерпілої сторони, тобто протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи – наслідком протиправної поведінки заподіювача. Для покладення відповідальності за цивільне правопорушення необхідна ще одна умова – вина, тобто психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що вона може настати і без вини, якщо це передбачено законом або договором. Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібен або повний склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів, або у випадках, зазначених у законі або договорі, - неповний, усічений склад – протиправність та вина (при стягненні неустойки тощо).За відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Але у випадках, прямо передбачених законом, навіть за наявності всіх ознак вчиненого правопорушення особа не несе відповідальності. Випадок (казус) має місце тоді, коли психічний стан особи, що порушила зобов’язання, характеризується відсутністю її вини, тоді відповідальність не настає, якщо тільки законом або договором не передбачено відповідальність без вини. Непереборна сила (форс-мажорні обставини) – надзвичайна і невідворотна за даних умов подія, тому при дії непереборної сили теж нема вини боржника. Цивільне право виходить з презумпції вини правопорушника, це означає, що потерпілий не зобов’язаний доводити вину порушника, оскільки вона і так передбачається законом, а правопорушник повинен довести відсутність вини.