118. Розрахункові й кредитні відносини.

Платежі за зобов'язаннями між державними організаціями, підприємствами, об‘єднаннями, установами та організаціями будь-якої форми власності провадяться в порядку безготівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазначені організації відповідно до закону зберігають свої кошти. Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються за: 1) платіжними дорученнями; 2) платіжними вимогами-дорученнями; 3) чеками; 4) акредитивами; 5) векселями. Юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності розпоряджаються коштами, що зберігаються на їх рахунках у банках, згідно з цільовим призначенням цих коштів. Без згоди юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів. Кредитна система України – це мережа кредитних установ на чолі з НБУ та інші організації (кредитні спілки, ломбарди, комерц. банки тощо) Кредитування державних організацій, підприємств, об‘єднань, установ та організацій будь-якої форми власності провадиться згідно з затвердженими планами шляхом видачі цільових строкових позичок. Допускається, у випадках встановлених зак-вом, кредитування однієї організації іншою у натуральній або грошовій формі, в тому числі видача авансів. Позички громадянам видаються банками, кредитними спілками, ломбардами та ін. кредитними установами. Громадяни можуть зберігати кошти в державних ощадних касах та в інших кредитних установах, розпоряджатися вкладами, одержувати по вкладах доход у вигляді процентів або виграшів, провадити безготівкові розрахунки відповідно до статутів кредитних установ та виданих у встановленому порядку правил. Держава гарантує таємницю вкладів, їх збереження і видачу за першою вимогою вкладника. Стягнення на вклади громадян може бути звернено на підставі вироку чи рішення суду, яким задоволено цивільний позов, що випливає з кримінальної справи, рішення суду чи постанови народного судді про стягнення аліментів (при відсутності заробітку або іншого майна, на яке можна звернути стягнення) або рішення суду про поділ вкладу, який є спільним майном подружжя. Конфіскація вкладів громадян у зазначених кредитних установах може бути проведена на підставі вироку, що набрав законної сили, або винесеної відповідно до закону постанови про конфіскацію майна

119. Договір доручення.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Характерним для договору доручення є те, що повірений виконує юридичні дії від імені і за рахунок довірителя. Згідно з цим усі права та обов‘язки, що виникають внаслідок юридичних дій повіреного, - це права та обов‘язки довірителя, а не повіреного. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному винагороду лише в тому разі, коли вона передбачена договором або затвердженими в установленому порядку правилами. Повірений зобов'язаний виконати дане йому доручення відповідно до вказівок довірителя. Повірений вправі відступити від цих вказівок, якщо за обставинами справи це необхідно в інтересах довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав своєчасно відповіді на свій запит. В цьому разі повірений зобов'язаний повідомити довірителя про допущені відступи, як тільки повідомлення стало можливим. Повірений зобов'язаний виконати дане йому доручення особисто. Він вправі передати виконання доручення іншій особі (заступникові) лише у випадках, коли він уповноважений на те за договором або примушений до того силою обставин з метою захисту інтересів довірителя. В цьому разі повірений відповідає тільки за вибір заступника. Довіритель вправі у будь-який час відвести заступника, обраного повіреним. Повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення; 2) по виконанні доручення без зволікання подати довірителеві звіт з доданням виправдувальних документів, якщо це вимагається характером доручення;

3) без зволікання передати довірителеві все одержане в зв'язку з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний без зволікання прийняти все виконане повіреним відповідно до договору. Довіритель зобов'язаний також, якщо інше не передбачено договором: 1) забезпечити повіреного коштами, необхідними для виконання доручення; 2) відшкодувати повіреному фактичні витрати, які були необхідні для виконання доручення; 3) по виконанні доручення сплатити повіреному винагороду, якщо вона належить. Договір доручення припиняється, крім загальних підстав припинення договорів, також внаслідок: 1) скасування його довірителем; 2) відмови повіреного; 3) смерті довірителя або повіреного, визнання будь-кого з них недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім; 4) припинення юридичної особи, що бере участь у договорі. Довіритель вправі скасувати доручення, а повірений відмовитись від нього у всякий час. Угода про відмову від цього права недійсна.