Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tsivilne_pravo_Ukrayini_shpora.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
12.07.2019
Размер:
611.33 Кб
Скачать
  1. Порядок створення юридичних осіб.

Юридична особа в цивільному праві вважається створеною з моменту її державної реєстрації в органах юстиції.

Виникнення юр. особи неможливе без певних установчих документів, якими можуть бути: розпорядчий акт або статут, або установчий договір і статут, або протокол зборів, тощо. Прийнято виділяти такі основні способи утворення юр. осіб: розпорядчий, нормативно-явовий, дозвільний і договірний. Суть розпорядчого порядку полягає в тому, що власник майна або уповноважений ним орган приймає рішення про створення організації та затверджує її статут або положення про неї. Нормативно-явовий порядок полягає в тому, що умови створення юр. особи зафіксовано у законі у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібен вияв ініціативи її організаторів і реєстрація у відповідному органі. Юридичні особи можуть утворюватися на договірній основі, тобто шляхом укладення установчого договору громадянами чи організаціями, що добровільно об’єднуються для досягнення певних цілей. Дозвільний порядок утворення юр. особи означає, що однією з необхідних умов її виникнення є дозвіл відповідного органу чи підприємства.

  1. Правоздатність юридичних осіб.

Як суб’єкт майнових та особистих немайнових відносин ЮО наділяється цивільною правоздатністю і цивільною дієздатністю . Правоздатність юридичних осіб називається спеціальною, оскільки встановлюється відповідно до цілей кожної юридич­ної особи, тоді як громадяни мають однакову для всіх право­здатність. У юридичних осіб цивільна право-дієздатність виникають водночас. Правоздатність юридичних осіб виникає з моменту її державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, - з моменту реєстрації статуту. В цей момент виникає й цивільна дієздатність юридичних осіб. Правоздатність юридичних осіб є спеціальною, тобто вона має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей ї діяльності. Юридична особа має право займатися будь-яким видом діяльності, не забороненою законодавством, яка відповідає цілям у статуті. Деякими видами діяльності юридична особа має право займатися лише на основі спеціального дозволу (ліцензії). Цивільні права та обов’язки юридичної особи виникають з різних підстав: угод (договорів), односторонні угоди (заповіт), неправомірних дій (заподіяння шкоди). У зміст цивільної правоздатності юридичної особи входить також здатність її мати особисті немайнові права та обв’язки. До них належить право на найменування, виробничу марку, знаки для товарів і послуг, право на честь, гідність і ділову репутацію. Найменування присвоюється юридичній особі в момент її створення і виступає засобом індивідуалізації цього утворення в цивільному обороті. Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обв’язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або за статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом. Органи ЮО можуть бути єдиноначальними та колегіальними. Вищим органом господарських товариств (АТ, ТОВ, ТДВ) є загальні збори акціонерів (учасників). Виконавчими органами є правління або дирекція, які діють як колегіальні органи ЮО. У кооперативних організаціях вищим органом управління є загальні збори, які обирають голову, а у великих кооперативах – також правління.

Особливості виникнення і змісту праводієздатності юри­дичних осіб зумовлені тим, що юридичні особи — це органі­зації. А щодо організацій питання про вік, стан здоров'я від­падає. Кожна організація має свої завдання і цілі діяльності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]