- •Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни Донецьк ДонУеп 2008
- •Зміст курсу Зміствий модуль 1
- •Тема 1. Поняття, предмет, система і завдання кримінології
- •Тема 2. Історія кримінології та її сучасний стан в Україні
- •Тема 3. Методика кримінологічних досліджень
- •Тема 4. Злочинність
- •Тема 5. Злочинність закордоном і сучасна зарубіжна кримінологія у боротьбі з нею
- •Тема 6. Особа злочинця
- •Тема 7. Причини та умови конкретного злочину
- •Тема 8. Причини та умови злочинності
- •Тема 9. Попередження злочинності
- •Тема 10. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •Тема 11. Злочинність неповнолітніх і молоді та її попередження
- •Тема 12. Насильницька чи агресивна злочинність і хуліганство, та їх попередження
- •Тема 13. Корислива злочинність (майнова, господарська (посадова) та її попередження
- •Тема 14. Організована злочинність та її попередження
- •Тема 15. Професійна злочинність та її попередження
- •Тема 16. Рецидивна злочинність та її попередження
- •Тема 17. Необережна злочинність та її попередження
- •Тема 18. Злочинність пов’язана незаконним обігом наркотиків та її попередження
- •Конспект лекцій
- •Змістовий модуль 1. Тема 1. Поняття, предмет, система і завдання кримінології
- •1.1. Поняття кримінології
- •1.2. Предмет кримінології
- •1.4. Система кримінології
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Історія кримінології та її сучасний стан в Україні
- •2.1. Джерела ідей кримінологій і зародження кримінології як науки
- •2.2. Антропологічний і соціологічний напрям досліджень в історії кримінології
- •2.3. Становлення і розвиток кримінології в Україні
- •2.4. Роль наукової традиції в розвитку кримінології на сучасному етапі історії
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Методика кримінологічних досліджень
- •3.1. Поняття, межі і рівні досліджень кримінології, їх практична значущість
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Злочинність
- •4.1. Історія вчення про злочинність
- •4.2. Поняття злочинності
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 6. Особа злочинця
- •6.1. Поняття особи злочинця
- •6.2. Структура особи злочинця
- •6.3. Типологія особи злочинця
- •6.4. Основні чинники, що сприяють формуванню особи злочинця
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 7. Причини та умови конкретного злочину
- •7.1 Поняття причин і умов здійснення конкретного злочину
- •7.2. Соціально-психологічний механізм поведінки особи злочинця
- •7.3. Ситуація в механізмі здійснення конкретного злочину
- •7.4. Співвідношення соціального і біологічного в причинах
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 8. Причини та умови злочинності
- •8.1. Поняття причин і умов злочинності. Види детермінації
- •8.2. Класифікація причин і умов злочинності
- •8.3. Причинний комплекс злочинності
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 9. Попередження злочинності
- •9.1. Поняття, цілі і принципи попередження злочинів
- •9.2. Види попередження злочинів
- •9.3. Система попередження злочинів
- •9.4. Правове регулювання попередження злочинів
- •9.5. Інформаційне і організаційне забезпечення попередження злочинів
- •9.6. Зарубіжний досвід попередження злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 10. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби Із злочинністю
- •10.1. Поняття прогнозування в кримінології
- •10.2. Методи прогнозування в кримінології
- •10.3. Види прогнозування в кримінології і прогнозів
- •10.4. Програмування і планування боротьби із злочинністю,
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 11. Злочинність неповнолітніх і молоді та її попередження
- •11.1. Кримінологічні особливості злочинності неповнолітніх
- •11.2. Кримінологічна характеристика особливостей особи
- •11.3. Причини і умови злочинності неповнолітніх
- •11.4. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 12. Насильницька чи агресивна злочинність і хуліганство та її попередження
- •12.1. Поняття і основні кримінологічні характеристики
- •12.2. Характеристика осіб, що скоюють насильницькі злочини
- •12.3. Основні детермінанти насильницьких злочинів і хуліганства
- •12.4. Основні напрями попередження насильницьких злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 13. Корислива злочинність (майнова, господарська, посадова) та її попередження
- •13.1. Поняття корисливої злочинності
- •13.2. Заходи попередження корисливої злочинності
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 14. Організована злочинність та її попередження
- •14.1. Поняття і кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •14.2. Чинники, що обумовлюють існування і розвиток
- •14.3. Основні напрями попередження організованої злочинності
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 15. Професійна злочинність та її попередження
- •15.1. Поняття і характеристика професійної злочинності
- •15.2. Особа професійного злочинця
- •15.3. Причини і умови професійної злочинності та її попередження
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 16. Рецидивна злочинність Та її попередження
- •16.1. Рецидивна злочинність
- •16.2. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної
- •16.3. Особа злочинця-рецидивіста
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 17. Необережна злочинність та її попередження
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 18. Злочинність, пов’язана з незаконним Обігом наркотиків, та її попередження
- •18.1. Суспільна небезпека незаконного обігу наркотиків
- •18.2. Причинний комплекс, що обумовлює злочинність у сфері незаконного обігу наркотиків
- •18.3. Попередження злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків
- •Питання для самоконтролю
- •3. Попередження злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків Питання для самостійного вивчення
- •Тема 19. Злочинність в армії та її попередження
- •19.1. Поняття і кримінологічна характеристика злочинності
- •19.2. Кримінологічна характеристика особи злочинців-військовослужбовців
- •19.3. Причини і умови злочинності військовослужбовців
- •19.4. Попередження злочинності військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 20. Пенітенціарна злочинність Та її попередження
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 21. Екологічна злочинність і її попередження
- •21.1. Поняття екологічної злочинності
- •21.2. Заходи боротьби з екологічною злочинністю
- •21.3. Чинники екологічної злочинності в України
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 22. Жіноча злочинність і її попередження
- •22.2. Причини і умови жіночої злочинності
- •22.3. Попередження жіночої злочинності
- •1. Письмово відповісти на питання:
- •2. Письмово відповісти на тестові завдання:
- •1. Письмово відповісти на питання:
- •2. Письмово відповісти на тестові завдання:
- •Питання для підготовки до екзамену (пмк)
- •Список літератури
19.3. Причини і умови злочинності військовослужбовців
Причини і умови злочинності військовослужбовців багато в чому визначаються загальними детермінантами злочинності. В той же час ці загальні детермінанти стосовно особливостей військового середовища, умов військової служби і побуту виявляються вельми специфічно. Дана обставина пояснюється тим, що Збройні Сили, не будучи ізольованим соціальним організмом, все-таки є відносно самостійним державним інститутом з властивими тільки йому особливостями взаємодії людей між собою і з суспільством. Загальні причини злочинності в країні, впливаючи на злочинність військовослужбовців, неминуче змінюються в умовах армійської дійсності. В результаті всередині військових колективів діють специфічні криміногенні і антикриміногенні чинники.
19.4. Попередження злочинності військовослужбовців
Стосовно військовослужбовців попередження злочинів має певні особливості, оскільки особа злочинця-військовослужбовця істотно відрізняється від особи звичайного злочинця; специфічний і механізм злочинної поведінки військовослужбовців у зв'язку з особливими функціональними задачами, що стоять перед ними, а також з володінням зброєю; незвичайна мотиваційна сфера більшості військовослужбовців, направлена на задоволення в першу чергу елементарних потреб.
Серед заходів загальносоціального попередження злочинів військовослужбовців можна виділити перехід на призов до Збройних Сил один раз на рік з тим, щоб зламати традиційну вікову градацію серед військовослужбовців і перекрити канали попадання в армію кримінально заражених осіб; підвищення призовного віку до 21 року (або хоча б до 20 років). Існуючий досить низький призовний вік породжує масу проблем. Так, від імені держави молодій людині вручається зброя і віддаються накази про виконання бойових задач, пов'язаних останнім часом з участю в озброєних конфліктах, тобто із застосуванням бойової зброї. При цьому ніхто серйозно не замислюється про соціальні і психологічні проблеми, з якими надалі може зіткнутися молода, ще повністю не сформована як особа людина.
Питання для самоконтролю
1. Поняття і кримінологічна характеристика злочинності військовослужбовців.
2. Кримінологічна характеристика особи злочинців-військовослужбовців.
3. Причини та умови злочинності військовослужбовців.
4. Попередження злочинності військовослужбовців.
Питання для самостійного вивчення
1. Ефективна протидія злочинності серед військовослужбовців, одна з основних напрямків діяльності військових керівників.
2. Особа військового злочинця – командира.
Тема 20. Пенітенціарна злочинність Та її попередження
У нашій державі правоохоронні органи застосовують заходи, які спрямовані на удосконалення процесу виконання покарань, приведення його у відповідність до міжнародних стандартів. Але, незважаючи на це, рівень злочинності серед засудженні у місцях позбавлення волі все ще залишається високим.
Пенітенціарну злочинність можна визначити як кримінальні порушення ізольованими від суспільства особами встановлених правил їх утримання та вчинення ними інших злочинів.
Злочинність у місцях позбавлення волі являє собою найнебезпечніші відхилення від правових норм.
Пенітенціарні злочини можна класифікувати за різними підставами:
а) за ступенем тяжкості – на особливо тяжкі, тяжкі, середньої тяжкості та невеликої тяжкості;
б) за формами вини – умисні і необережні;
в) за об'єктом посягання та мотивами – злочини проти порядку відбування покарання, насильницькі злочини, корисливі злочини, статеві злочини;
г) за соціально-демографічними ознаками – злочини чоловіків, жінок, неповнолітніх.
Значна частина злочинів, що вчиняються засудженими, характерна лише для цієї категорії осіб, оскільки їх вчинення можливе тільки під час відбування покарання. До них належать: дії, що дезорганізують роботу виправних установ; втеча з місця позбавлення волі або з під варти; ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча зі спеціалізованого лікувального закладу.
Каталізатором розповсюдження злочинності у виправних установах, є наявність «протиправного бізнесу» в місцях позбавлення волі, який існує завдяки злочинним формуванням, дає змогу втягувати в злочинну діяльність нових засуджених, а також негативно впливати на тих, хто не має змоги дістати підтримку з боку адміністрації виправних установ. Ці структури мають свою ієрархію. Члени таких груп насаджують атмосферу єдиної «сім’ї», ритуали, після виконання яких між «новачком» і «авторитетом» настають відносини «батька» («пахана») та «сина» («пацана»).
У сучасних умовах окремі компоненти субкультури у місцях позбавлення волі поступово змінюються. На перший план виступають такі організаційні форми і принципи, які потрібні для прихованої протиправної
діяльності для матеріальної вигоди. Злочинні групи у виправних установах вибирають з числа засуджених осіб як об'єктів своїх посягань. Частина засуджених: у цьому є співучасниками незаконних дій, а інші – жертвами злочинів. На цій основі раз у раз виникають конфлікти між окремими організаціями.
Злочинність у місцях позбавлення волі має свою специфіку, яка пояснюється особливістю формальних і неформальних стосунків між засудженими, з одного боку, та ними і адміністрацією виправних установ – з іншого.
Важливою ознакою цієї злочинності є те, що вона порушує нормальну роботу установ з виконання покарання, перешкоджає процесу ре-соціалізації засуджених, формує почуття загальної недовіри до кримінально-виконавчої системи та її працівників.
Варто також зазначити, що пенітенціарна злочинність характеризується досить високим рівнем латентності. У латентній пенітенціарній злочинності можна виділити два види: «природну», тобто не виявлену адміністрацією виправної установи в силу самої специфіки злочинів серед засуджених і соціально-правової пасивності певної їх частини; та «штучну» латентність, яка охоплює ті злочини, про які відомо службовим особам виправних установ, але вони не порушують кримінальних справ з різних мотивів, як правило, кар'єристських, і не реєструють злочинні дії.
Наявність латентної злочинності у місцях позбавлення волі є особливо небезпечним явищем, оскільки це завдає непоправної шкоди процесу ресоціалізації засуджених, порушує принцип невідворотності покарання, заохочує вчиняти все нові і більш тяжкі злочини, породжує у засуджених недовіру до працівників виправних установ. Тому боротьба з латентною злочинністю має неабияке значення. Зокрема, потрібно співвідносити кримінальну статистику з даними про адміністративні і дисциплінарні правопорушення серед засуджених. Якщо, наприклад, число кримінально караних тілесних ушкоджень зменшується, а дисциплінарних і адміністративних порушень, пов'язаних з побиттям засуджених, зростає, то є всі підстави вважати, що має місце збільшення латентної злочинності цього виду. Ефективним засобом виявлення латентної злочинності у виправних установах є аналіз скарг, заяв і повідомлень про різні проступки як засуджених, так і адміністрації, прийом з особистих питань засуджених службовими особами виправних установ, прокуратури тощо.
Треба мати на увазі, що пенітенціарна злочинність тісно пов'язана з, негативними явищами – алкоголізмом, наркоманією, незаконним обігом зброї, суїцидом. Тому підхід до боротьби з нею має бути комплексним, охоплювати всі ці явища. Це ж саме стосується кримінологічних досліджень у даній сфері.