- •1.Зовнішня політика найбільших країн світу в другій половині і917- на початку 1918.
- •2. Спроби укладення „Східного пакту" в Європі на початку 30-х рр. XX ст.
- •3.Жовтнева революція 1917 р. В Росії та перші зовнішньополітичні акти Радянського Уряду
- •4. Створення Німеччиною вогнища війни в Європі..
- •5. Етапи мирних переговорів у Брест-Литовську і підписання миру між Радянською Росією та державами Четверного Союзу.
- •6. Політика «невтручання»: бажання та реалії.
- •7.Міжнародні відносини у світі після закінчення 1 світової війни(листопад 1918-січень 1919)
- •8. Ставлення провідних країн світу до агресивних дій Японії на Далекому Сході в другій половині 20-х - на початку 30-х рр.
- •10. Англо-франко-американське потурання зовнішній політиці Німеччини в 30-х рр.Хх.Ст.
- •11. Перший декрет Радянської влади: причини та характер.
- •12. Антирадянські авантюри Японії на Далекому Сході в кінці 30-х рр. ХХст.
- •13. Позиція країн Антанти на завершальному етапі війни
- •14. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
- •15. Дії радянської дипломатії на початку громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції.
- •16. Початок становлення фашистського блоку країн.
- •17.Зовнішня політика країни Рад 1919рр.
- •18. Мюнхенська змова західних держав 1938 р. Та її наслідки для Європи стосовно цього.
- •19. Початок іноземної воєнної інтервенції проти Радянської Росії та створення антирадянської коаліції держав.
- •20. Мв на Далекому Сході в період політичної кризи 1939 р.
- •22. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
- •23. Паризька конференція 1919 р. Та її рішення.
- •25.Вашингтонська конференція та її рішення
- •26.Радянсько-фінська війна.
- •27. Крах Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин та його причини.
- •28. Завершення формування та утворення антигітлерівської коаліції.
- •29. Вашингтонська конференція: договір „9".
- •30. Іранська проблема під час II світової війни.
- •31. Створення Ліги Націй.
- •32. Міжнародні відносини в світі напередодні нападу Німеччини на срср.
- •33. Генуезька та Гаазька конференції.Їх міжнародне значення
- •34. Проблеми відкриття другого фронту в 1941-1943 рр.
- •35. Лозаннська конференція та спроба вирішення близькосхідного питання.
- •36.Розгром німців під Москвою. Вступ у війну сша.
- •37.Репараційна система переможців після 1 світової війни.План «Дауеса».
- •38. Напад Німеччини на срср. Початок створення антигітлерівської коаліції.
- •39. Локарнські угоди та їх міжнародні наслідки.
- •40. Початок II світової війни. „Дивна війна" у Європі. Ставлення країн світу до цих подій.
- •41. Пакт Бріана-Келлога та його міжнародне значення
- •42. Дії союзних військ проти країн фашистського блоку 1942-43
- •43. Рапальський мирний договір та його міжнародне значення.
- •44. Визвольна місія Червоної армії під час 2 св.Війни та відкриття 2 фронту.
- •45.Мандатна система Ліги Націй щодо колоній
- •46. Ялтинська конференція, її основні рішення.
- •47. Світова економічна криза (1929-1933 рр.) і репараційна система. План „Юнга”.
- •48. Капітуляція Японії та закінчення 2 св.Війни.
- •49. Загострення міждержавних суперечностей між країнами в світі (1929-1933рр.). Конфронтація країн Заходу з срср.
- •50. Міжнародні наслідки перемог Червоної Армії під Сталінградом і Курськом
- •51. Зовнішньополітичні ініціативи срср у 1929-1933рр.
- •52. Московська і Тегеранська конференції 1943 р. Та їх вплив на мв.
- •53. Радянський Союз та країни „малої Антанти" у 20-х-з0-х рр.
- •54. Міжсоюзницькі конференції 1944р та їх вплив на мв
- •55. Друга смуга визнання срср
- •56. Повний розвал фашистської коаліції та його міжнар.Наслідки.
- •57.Політика «умиротворення» в Європі
- •58. Конференція у Сан-Франциско з питань створення оон
- •9. Зовнішня політика країн Четверного союзу у другій половині 1917- на початку 1918рр.
- •21. Міжнародні відносини і політика Радянської держави на Далекому Сході (1917-1920 рр.).
- •24. Зовнішня політика країн світу під час захоплення Німеччиною більшості країн світу.
16. Початок становлення фашистського блоку країн.
У 1922р. в Італії до влади прийшли фашисти. У січні 1933 р. до державного керма Німеччини стала очолювана Гітлером фашистська націонал-соціалістична робітнича партія. Встановленню фашистських режимів сприяло те, що фашизм найбільше відповідав зовнішньополітичним амбіціям певних політичних кіл, які не погоджувались з реаліями, що склалися у світі після війни. На початку 30х рр. позиція Франції погіршилась. Стала відчутнішою загроза її безпеці з боку Німеччини. Вона починає переговори з СРСР щодо укладення франко-радянського пакту про ненапад, який укладено у 1932р. У 1935р. до складу Німеччини в результаті плебісциту увійшла Саарська область. У березні 1936р. німецькі війська вступили в Рейнську область. Німеччина переозброїлась й була готова до агресивних дій. До середини 30х років Італія стала висувати вимоги щодо перегляду колоніальних володінь в Африці. У жовтні 1935р. вона напала на Ефіопію. Навесні 1936р. ця війна завершилася: Ефіопія стала італійською колонією.
Це була перша фашистська агресія. Влітку 1936р. генерал Франко вчинив заколот проти уряду Народного фронту Іспанії. В країні почалась громадянська війна. Франко підтримали Італія й Німеччина. Протягом 1936-1939рр було здійснено спільну італо-німецьку інтервенцію в Іспанії. Італо-німецька інтервенція й політика невтручання західних держав. Події в Іспанії через те, що в них брали участь кілька держав, перетворилися на затяжинй регіональний конфлікт на європейському континенті. Він згубно позначився на усій системі МВ того часу.
Спільна інтервенція Німеччини та Італії в Іспанії ще більше зблизила обидві фашистські держави й сприяла оформленню їх воєнно-політичного блоку. 25 жовтня 1936 р. в Берліні була підписана угода про німецько-італійський союз. Німеччина та Італія домовилися про розмежування сфер своєї експансії на Балканах і в Дунайському басейні, а також про тактику у війні проти Іспанської республіки. Німеччина офіційно визнала загарбання Італією Ефіопії. Так була створена вісь «Берлін — Рим».
А рівно через місяць - 25 листопада 1936 р. - в Берліні був підписаний договір між Німеччиною і Японією, відомий як «Антикомінтернівський пакт». Цим пактом обидві сторони зобов'язувалися вести спільну боротьбу проти Комуністичного Інтернаціоналу, рекомендували те ж саме будь-якій третій державі, котрій «загрожує підривна робота Комінтерну». Термін дії пакту визначався в 5 років. У додатковому протоколі сторони зобов'язувалися вживати необхідних заходів щодо «агентів Комінтерну». А в секретному додатку зазначалося, що у випадку війни з СРСР сторони не будуть полегшувати його становище. Протягом строку дії договору вони зобов'язувалися «без взаємної згоди не укладати з СРСР ніяких політичних договорів, які б суперечили духові даної угоди». Вже наступного дня (26 листопада) японська вояччина влаштувала провокацію проти СРСР. У районі озера Ханко батальйон японських солдатів зі зброєю вдерся на радянську територію. Радянські прикордонники розгромили провокаторів. «Антикомінтернівський пакт» викликав бурхливу реакцію протесту в СРСР. 6 листопада 1937 р. до «Антикомінтернівського пакту» приєдналася Італія. Через місяць вона теж вийшла з Ліги Націй. Таким чином, фашистські держави - Німеччина та Італія разом із мілітаристською Японією досягли політичної єдності (вісь Рим-Берлін-Токіо), яка пізніше була закріплена укладенням тристороннього воєнного союзу, котрий відіграв вирішальну роль у розв'язанні другої світової війни. Хоча офіційно цей блок був спрямований проти СРСР і лівих сил усередині країн-учасниць, насправді він становив серйозну небезпеку й для західних держав — США, Великої Британії та Франції. Спільними зусиллями гітлерівської Німеччини, фашистської Італії, Англії, Франції та США Іспанська республіка була потоплена в крові. Це стало ще одним кроком до розв'язання Німеччиною другої світової війни через якихось 5 місяців.
22 травня 1939 р. у Берліні був підписаній італо-німецький договір про військовий союз, так званий «сталевий пакт». Згідно з його умовами, якщо одна зі сторін вступить у війну, друга зобов'язана також розпочати її і підтримати союзницю «на суші, на морі і в повітрі».
Таким чином, було остаточно сформовано військовий союз трьох агресивних держав, які стали ініціаторами розв'язання Другої світової війни.