- •1.Зовнішня політика найбільших країн світу в другій половині і917- на початку 1918.
- •2. Спроби укладення „Східного пакту" в Європі на початку 30-х рр. XX ст.
- •3.Жовтнева революція 1917 р. В Росії та перші зовнішньополітичні акти Радянського Уряду
- •4. Створення Німеччиною вогнища війни в Європі..
- •5. Етапи мирних переговорів у Брест-Литовську і підписання миру між Радянською Росією та державами Четверного Союзу.
- •6. Політика «невтручання»: бажання та реалії.
- •7.Міжнародні відносини у світі після закінчення 1 світової війни(листопад 1918-січень 1919)
- •8. Ставлення провідних країн світу до агресивних дій Японії на Далекому Сході в другій половині 20-х - на початку 30-х рр.
- •10. Англо-франко-американське потурання зовнішній політиці Німеччини в 30-х рр.Хх.Ст.
- •11. Перший декрет Радянської влади: причини та характер.
- •12. Антирадянські авантюри Японії на Далекому Сході в кінці 30-х рр. ХХст.
- •13. Позиція країн Антанти на завершальному етапі війни
- •14. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
- •15. Дії радянської дипломатії на початку громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції.
- •16. Початок становлення фашистського блоку країн.
- •17.Зовнішня політика країни Рад 1919рр.
- •18. Мюнхенська змова західних держав 1938 р. Та її наслідки для Європи стосовно цього.
- •19. Початок іноземної воєнної інтервенції проти Радянської Росії та створення антирадянської коаліції держав.
- •20. Мв на Далекому Сході в період політичної кризи 1939 р.
- •22. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
- •23. Паризька конференція 1919 р. Та її рішення.
- •25.Вашингтонська конференція та її рішення
- •26.Радянсько-фінська війна.
- •27. Крах Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин та його причини.
- •28. Завершення формування та утворення антигітлерівської коаліції.
- •29. Вашингтонська конференція: договір „9".
- •30. Іранська проблема під час II світової війни.
- •31. Створення Ліги Націй.
- •32. Міжнародні відносини в світі напередодні нападу Німеччини на срср.
- •33. Генуезька та Гаазька конференції.Їх міжнародне значення
- •34. Проблеми відкриття другого фронту в 1941-1943 рр.
- •35. Лозаннська конференція та спроба вирішення близькосхідного питання.
- •36.Розгром німців під Москвою. Вступ у війну сша.
- •37.Репараційна система переможців після 1 світової війни.План «Дауеса».
- •38. Напад Німеччини на срср. Початок створення антигітлерівської коаліції.
- •39. Локарнські угоди та їх міжнародні наслідки.
- •40. Початок II світової війни. „Дивна війна" у Європі. Ставлення країн світу до цих подій.
- •41. Пакт Бріана-Келлога та його міжнародне значення
- •42. Дії союзних військ проти країн фашистського блоку 1942-43
- •43. Рапальський мирний договір та його міжнародне значення.
- •44. Визвольна місія Червоної армії під час 2 св.Війни та відкриття 2 фронту.
- •45.Мандатна система Ліги Націй щодо колоній
- •46. Ялтинська конференція, її основні рішення.
- •47. Світова економічна криза (1929-1933 рр.) і репараційна система. План „Юнга”.
- •48. Капітуляція Японії та закінчення 2 св.Війни.
- •49. Загострення міждержавних суперечностей між країнами в світі (1929-1933рр.). Конфронтація країн Заходу з срср.
- •50. Міжнародні наслідки перемог Червоної Армії під Сталінградом і Курськом
- •51. Зовнішньополітичні ініціативи срср у 1929-1933рр.
- •52. Московська і Тегеранська конференції 1943 р. Та їх вплив на мв.
- •53. Радянський Союз та країни „малої Антанти" у 20-х-з0-х рр.
- •54. Міжсоюзницькі конференції 1944р та їх вплив на мв
- •55. Друга смуга визнання срср
- •56. Повний розвал фашистської коаліції та його міжнар.Наслідки.
- •57.Політика «умиротворення» в Європі
- •58. Конференція у Сан-Франциско з питань створення оон
- •9. Зовнішня політика країн Четверного союзу у другій половині 1917- на початку 1918рр.
- •21. Міжнародні відносини і політика Радянської держави на Далекому Сході (1917-1920 рр.).
- •24. Зовнішня політика країн світу під час захоплення Німеччиною більшості країн світу.
34. Проблеми відкриття другого фронту в 1941-1943 рр.
З початком докорінного перелому у війні ще більшого значення набула проблема відкриття в Європі другого фронту проти Німеччини. Це була одна з найважливіших і принципових проблем другої світової війни.
18 липня 1941 р. радянський уряд у листі до Черчілля вперше порушив питання про відкриття другого фронту проти гітлерівців у Північній Франції. З вересня Сталій вдруге перепитав Черчілля про можливості Англії, яка вже підготовила 33 дивізії для висадки на континент. Черчілль у листуванні зі Сталіним висловлював захоплення мужністю Червоної Армії і відповідав, що Англія ще не готова. В самій Англії говорили, що «Черчілль готовий воювати до останнього російського солдата».
Ряд подій і заяв 1942 р. були безпосередньо пов'язані з проблемою другого фронту.
1. У квітні Рузвельт писав Черчіллю: «Ваш народ і мій вимагають створення другого фронту. Росіяни сьогодні вбивають більше німців і знищують більше їхнього спорядження, ніж ми з вами, разом узяті». Тепер він частіше звертається до цього питання, наполягаючи на більш рішучих воєнних акціях союзників проти Німеччини. В травні Рузвельт у листі генералу Макартуру повторює свої думки про різну роль СРСР і союзників у війні проти Німеччини. «Російські армії, — писав Рузвельт, — убивають більше солдатів «Осі» й знищують більше спорядження ворога, ніж усі інші 25 Об'єднаних націй, разом узяті».
2. У квітні начальник генерального штабу США генерал Дж. Маршалл і представник Ф. Рузвельта, його особистий друг Г. Гопкінс виїхали в Лондон з конкретним планом вторгнення союзних військ у Францію не пізніше за 1 квітня 1943 р. Цей план передбачав, що в операції братимуть участь 30 американських і 18 англійських дивізій, а також 5000 англійських і спочатку 700 американських літаків. Головний тягар лягав на Англію з подальшим збільшенням внеску Сполучених Штатів.
Черчілль гаряче схвалював американський план, захоплено погоджувався з його основними положеннями, але, посилаючись на те, що Англія не готова для такої операції, запропонував перенести її на 1943 р.
3. 12 червня Рузвельт повідомив наркома Молотова, який перебував у США, що союзники відкриють другий фронт у Європі в 1942 р. Це навіть було відображено в офіційному комюніке. Рузвельт запевнив Молотова й повпреда СРСР Литвинова, що він «тисне на англійців» у цьому питанні й готовий послати американські війська в Англію для наступного десантування на континент.
4. У липні в листі Сталіну й під час перебування в Москві 12—14 серпня Черчілль остаточно відмовився від негайного відкриття другого фронту в Європі. Він запевняв Сталіна, що «широке вторгнення на Європейський континент відбудеться весною 1943 р.» Сталій же, виходячи з того, що «майже всі сили німецьких військ, і при тому кращі сили, відвернені на Східний фронт», під час бесіди 13 серпня підкреслив, що «саме в 1942 р., можливо, і слід створити другий фронт в Європі». Коли Черчілля запитували, для чого ж він виїжджав у Москву, він звичайно відповідав: «Тільки щоб подати їм надію». Іншими словами, щоб за рахунок нових жертв СРСР зберегти сили своєї країни й використати їх на заключному етапі війни.
Загалом у червні 1942 р. 237 дивізіям Німеччини та її союзників (з них 3/4 були на Сході) Англія й США могли протиставити 172 дивізії (99 — Англія й 73 — США), але тільки 23 з них (15 англійських і 8 американських) фактично брали участь у бойових діях.
5. Висадження союзних військ 8 листопада 1942 р. в Північній Африці Сталін вітав, але висловив жаль, що це зроблено не в Європі. Характерно, що німецьке командування особливого значення цьому не надало, з Німеччини й Франції в той час терміново були перекинуті 27 дивізій під Харків, де точилися найзапекліші бої.