Поняття і загальна характеристика дисциплінарної відповідальності працівників.

Ст. 140 КЗпП Дисциплінарна відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності і відрізняється від інших видів за наступними ознаками:

• За органом який накладає стягнення: адміністративна – суд, дисциплінарна – власник чи вищестоящий орган

• За характером правопорушення: дисциплінарна - за порушення трудової дисципліни ч. 1 ст. 147 КЗпП – за вчинення дисциплінарного проступку. Поняття дисциплінарного проступку надається п. 24 Типових правилвнутрішнього трудового розпорядку 1984 р. : невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків,що тягне за собою застосування заходів дисциплінарного чи громадського впливу,а також застосування інших заходів передбачених законодавством.

• За характером санкції: кримінальна – КК, адміністративна – КпАП, дисциплінарна-КЗпП (вди – ст. 147 КЗпП + статути і положення про дисципліну. Наприклад: моральні – догана,пониження в класному чині в посаді тощо, а матеріальні - звільнення)

Склад дисциплінарного проступку: 1. Суб’єкт. Деліктоздатний (вік, вольовий момент). Відповідальність завжди має особистий характер. Особливість субєктого складу: дисциплінарна відповідальність є односторонньою, її несе лише працівник. Є загальні і спеціальні суб’єкти.

Дисциплінарна відповідальність є односторонньою і її несе лише працівник.

Спеціальним суб’єктом є окремі категорії працівників які несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до статутів про дисципліну: судді,прокурори, працівники гірничих підприємств, працівники залізничного транспорту…

2. Об’єкт:

• Загальний – дисципліна праці

• Спеціальний – внутрішній трудовий розпорядок

• Безпосередній – окремий елемент внутрішнього трудового розпорядку,який як правило виявляється в обов’язку певного працівника – раціональне використання робочого часу, правильна експлуатація машин (устаткування)…

3. Об’єктивна сторона . Основна ознака це протиправність: відсутність в нормативних актах конкретних складів дисциплінарних правопорушень і прив’язки їх до відповідних санкцій, виключення – прогул. Ст. 147 – види стягнень, санкції – догана і звільнення. Порушення норм,які закріплюють трудові обов’язки працівників,а не відповідності до конкретного проступку складу норми. Два способи: 1. прямо забороняється 2. Передбачає обов’язок суб’єктів невиконання яких розцінюється як дисциплінарний проступок. – більш поширений для ТП.

Порушення трудових обов’язків можливо в двох формах:

1. Здійснення забороненого діяння

2. Невиконання встановленого обов’язку.

Необхідно визначити,а який саме обов’язок працівник порушив і де закріплено це правило (в нормативних актах, правилах трудового розпорядку, трудовий договір, посадова інструкція)Наприклад запізнення – ст. 139 КЗпП + правила внутрішнього розпорядку. Невиконання моральних обов’язків,які можуть входити в трудову функцію.

Шкідливі наслідки. Виходимо з об’єкту. Матеріальних наслідків може і не бути. Наслідок достає для дисципліни праці взагалі.

Причинний зв'язок.

4. Суб’єктивна сторона – ставлення особи до своїх дій та наслідків. Вина характеризується двома елементами інтелектуальним і вольовим. Форми вини: умисна і необережна.В трудовому праві вина в формі недбалості. Форма вини немає ніякого особливого значення.

Дисциплінарна відповідальність розглядається як підінститут правового інституту «Дисципліна праці». Загальна дисциплінарна відповідальність. Спеціальна дисциплінарна відповідальність. Інші заходи правового впливу.

В законодавстві закордонних країн: догана, зауваження, звільнення.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень.

1. Після вчинення працівником дисциплінарного проступку роботодавець зобов’язаний зажадати від порушника письмові пояснення (ст. 149 КЗпП). Акт про відмову – у разі відмови – в статті 409 ТК.

2. Ст. 148 КЗпП – строки. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

     Ч. 3 ст. 149 КЗпП При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Може бути застосовано лише однин вид відповідальності (1 порушення – 1 відповідальність може бути + матеріальна відповідальність).

3.      Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Строк повідомлення не визначений – в типових правилах трудового розпорядку – триденний строк.

4. Може бути оскаржене до КТС або до суду

5. Діє 1 рік.  Стаття 151. Зняття дисциплінарного стягнення  Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Стаття 152. Передача питання про порушення трудової сдисципліни на розгляд трудового колективус або його органу

     Власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

Закон СРСР Про трудові колективи та підвищення їх ролі… від 17 червня 1983 р.

Громадські стягнення – товариське зауваження і громадська догана – те що можуть застосувати трудові колективи. Товариські суди. Ставлять питання притягнення до відповідальності – переведення на нижче оплачувану роботу – суперечить законодавству України.

Види дисциплінарної відповідальності: загальна і спеціальна.

Вид стягнення: догана і звільнення.

Спеціальна дисциплінарна відповідальність – особливий вид. Відрізняється від загальної дисциплінарної відповідальності за такими ознаками:

• коло осіб,на яких розповсюджується в законодавстві ця відповідальність

• коло осіб,як і є носіями дисциплінарно-владних повноважень

• чітко визначене коло обов’язків кожного керівника – роботодавець та вищестоящий орган

• значно ширше поняття дисциплінарного проступку

• Більше коло дисциплінарних проступків. І більш суровіше за своїм характером

• Особливий порядок оскарження дисциплінарного проступку – можна оскаржувати до керівника вищестоящого рівня, КТС, суд.

• Ч. 2 ст. 147 КЗпП може передбачатися законодавством та статутами про дисципліну і положеннями про дисципліну. – суперечить ст. 92 КУ – відповідальність за проступки передбачається лише Законами України – ця ситуація виправлена в проекті Кодексу. ЗУ Про державну службу – порушення присяги, ЗУ Про Вищу Раду Юстиції. Інші заходи правового впливу на працівника - попередження про невідповідність, затримка в наданні класу чи рангу.