Відсторонення від роботи.

Необхідно відрізняти припинення від відсторонення.

При відсторонені ТД не припиняється,а працівник тимчасово усувається від виконуваної роботи,посади у випадках передбачених законодавством. За працівником зберігається місце роботи і як правило заробітну плата не нараховується і не виплачується,якщо інше не передбачене законодавством. (органами по нагляду з забезпечення праці, санітарного та епідеміологічного) ст. 26 ЗУ Про санітарне та епідеміологічне благополуччя населення. Ст.47 КПК України. Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення Наказ Мінохорони здоров’я 14 квітня 1995 р. № 66

Стаття 46 КЗпП: Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення має бути затверджено наказом або розпорядженням. До трудової книжки відсторонення не заноситься.

Будь яке звільнення повинно бути оформлено наказом, підписується особою,яка має право приймати і звільняти осіб. Не пізніше дня звільнення має бути виданий. Може бути і до дати звільнення,але дата в наказі повинна бути зазначена.

Днем звільнення вважається останній день перебування працівника в трудових відносинах з роботодавцем.

Копія наказа повинна бути вручення працівникові,якщо звільнення відбулося з ініціативи роботодавця. Зазначення в наказі обставин,які стали підставою для звільнення є також необхідним, оскільки суд не вправі визнати звільнення законним виходячи обставин з якими роботодавець не пов’язував звільнення.

Ч. 2 п. 18 Постанови № 9: Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП ). Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

Якщо звільнення не з ініціативи працівника то копія накази видаєиться за бажанням працівника.

Стаття 47 КЗпП:Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників.

В зв’язку з веденням персоніфіковано обліку піднімається питання потреби в існуванні трудових книжок працівників.

     Стаття 48. Трудові книжки

     Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

     Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

     Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.

     До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

     Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Хронології в інструкції не зазначено.

Стаття 232 КЗпП.

Відповідальність: стаття 116,117 КЗпП. Працівник не зобов’язаний доводити шкідливих наслідків.

В розрахунок при звільнені працівника з роботи входять: виплата належної працівникові заробітної плати, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, інші компенсаційні виплати,доплати,надбавки належні працівникові, премії,які мають виплачуватися працівникам. Обмежує розмір відрахувань стаття 127,128,129 КЗпП.

Ст. 73 ЗУ Про виконавче провадження – відповідні суми з яких забороняється проведення стягнення.