Матеріальна відповідальність сторін трудового договору.

1. Поняття матеріальної відповідальності, відмежування матеріальної відповідальності від майнової відповідальності в цивільному праві.

2. Підстави та умови матеріальної відповідальності.

3. Види матеріальної відповідальності працівників.

4. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

5. Визначення розміру шкоди і порядок її покриття.

6. Матеріальна відповідальність роботодавця.

Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин. Київ. 2002 р.

Хуторян Н.М. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору. Київ. 1999 р.

Скобелкін. Матрериальнаяответственность робочих и служащих.

Стабицкий. Проблемыправовойответственности в материальном праве. 1982 г.

Сировацкая Л.О. , Венедиктова В.С. Відповідальність в трудовому праві.

Постанова Пленуму ВСУ № 14 від 29 грудня 1992 р. Про судову практику в справах про відшкодування шкоди заподіяної підприємства,установам,організаціям їх працівниками.

1. Поняття матеріальної відповідальності, відмежування матеріальної відповідальності від майнової відповідальності в цивільному праві.

Матеріальна відповідальність - обов’язок однієї зі сторін відшкодувати іншій стороні збитки завдані винними, не правомірними, протиправними діями або бездіяльністю, які полягали в невиконані або неналежному виконані своїх обов’язків визначених законодавством або трудовим договором порядку і в розмірах визначених Законами України.

Хто є заподіював шкоди:

• Матеріальна відповідальність працівника

• Матеріальна відповідальність роботодавця

Матеріальна відповідальність самостійний вид відповідальності.

Критерії відмежування матеріальної відповідальності від майнової відповідальності в ЦП:

• Матеріальна відповідальність настає тільки при наявності трудо- правового зв’язку. Несуть тільки сторно трудового договору. Майнова – настає за наявності цивільно- правового зв’язку в зв’язку з заподіянням шкоди – деліктне.

• За трудовим законодаством відшкодуванню підлягає лише пряма,дійсна шкода. (ст. 130 КЗпП), а не отримані прибутки,упущена вигода не відшкодовуються. Працівник за трудовим законодавством звільняється від відповідальності, відшкодування шкоди,яка відносить до нормального виробничого ризику.

• Основним видом відповідальності є обмежена матеріальна відповідальність – обмежується середньомісячний заробітком і не перевищує і не перевищує повного розміру заподіюваної шкоди, крім випадків визначених законодавством. В ЦП – відшкодування шкоди в повному обсязі + упущена вигода, прибутки – тобто понад розмір заподіюваної шкоди.

• За трудовим законодавством діє принцип призумції невинуватості працівника в заподіянні шкоди. В цивільному законодавстві придумується принцип вини заподіювача шкоди.

• В трудовому законодавстві – вина є обов’язковою складовою для настання матеріальної відповідальності працівника. В цивільному законодавстві – без наявності вини буває, отже вина є не обов’язковим елементом відповідальності.

Матеріальна створена спеціально для трудових відносин.