10. Урок як основна форма організації навчального процесу з інформатики. Структура уроку з використанням пк.

Як і при вивченні інших предметів на уроках інформатики початкової школи урок являє собою основну форму організації навчального процесу.

Структура уроку з використанням ПК.

1. Організація класу

2. М отивація навчальної діяльності

3. Оголошення теми і мети уроку можуть змінювати

4. Актуалізація опорних знань послідовність

5. Вивчення нового матеріалу

6. Закріплення вивченого

7. Практична робота з ПК

   1. З найомство з правилами гри

   2. Демонстрація роботи з грою часто об’єюдуються

   3. Повторення основних положень техніки безпеки і гігієнічних норм

   4. Робота з ПК (до 15 хв)

(під час роботи дітей з персональними комп’ютерами необхідно проводити індивідуальну роботу з дітьми як по навчальних завданнях, так і з дотримання техніки безпеки та гігієнічних правил.

! Якщо більшість дітей допускають однотипну помилку, чи виникає схожа ситуація, що потребує втручання вчителя, необхідно дати загальну команду і пояснити потрібне питання, а не старатися індивідуально все вирішити (з метою економії часу).

5. Вправи для очей

(проводиться комплекс, призначений для зняття втоми, профілактики косоокості і інших захворювань очей)

8. Підсумок уроку.

(задавайте конкретні питання, які вимагають певного узагальнення знань, умовисновку і т.ін.)

Комп’ютер на уроці можна використовувати практично на будь – якому етапі, основне, щоб матеріал комп’ютерної програми відповідав меті і завданням даного етапу уроку.

Пам’ятайте: комп’ютер – сильний подразник і якщо його використати на початку уроку, буде важко керувати дітьми в подальшому.

11. Поняття про операційну систему комп`ютера та її призначення. Операційна система Windows. Складові частини операційної системи.

Операційна система – це комплекс програм, які призначені для керування роботою ЕОМ і організації взаємодії користувача з ПК.

Ф-ції операційної системи

1. забезпечення взаємодії програм з апаратурою

2. забезпечення взаємодії програм одна з одною

3. розподіл оперативної пам’яті

4. виявлення помилкових та нестандартних ситуацій

а також:

5. форматування дискет

6. виведення на екран дисплея каталогу

7. копіювання файлів

8. встановлення режимів роботи дисплея та принтера

9. запуск програм та ін.

Склад ОС ПЕОМ

Командна мова Файлова система Драйвери

зовнішніх

пристроїв

+ Розповідаємо про особливості роботи з файлами і папками в ОС Віндовс

12. Методика формування уявлень учнів про знак, інформацію, модель, код, кодування.

Найзагальнішим поняттям, що розглядається в експе­риментальному курсі інформатики, є поняття «знак». За програмою воно вводиться у 1 класі Наприклад, так: на набірному полотні вчитель виставляв позначення го­лосних та приголосних, цифру 1, літеру А, дорожній знак «Обережно, діти», «Значок-символ рідного міста» і запи­тує, що позначає кожний з них? Після чого він узагальнює: «Це все знаки». Термін знак довготривало належить пасивному словнику учнів. У їх мовлення він входить просто і природньо, але через багаторазове вживання його вчителем у процесі виконання різноманітних вправ.

Фундаментальним поняттям, яке проходять наскріз­ною лінією вивчення, є поняття інформації. У 1 класі воно розглядається без введення терміну. Вчитель і учні вживають такі мовленеві вирази: «Комп'ютер може малювати, писати, обчислювати» (не що інше, як переробляти інформацію); «Комп'ютер запам'ятовує малюнки, казки, мультфільми» (запам'ятовує інформа­цію); «Комп'ютер може передати іншому комп'ютеру ігри, малюнки, числа»; «Ми можемо передати комп'юте­ру цифри, слова, казки» (передає інформацію). «Напи­шемо лист комп'ютеру», «Комп'ютер написав нам лист» — такі формулювання актуалізують у свідомості школярів можливості збереження, переробки та передання інформації.

У 2 класі до слова інформація вводяться синоніми — «Повідомлення» (повідомляти), «відомості», вживання яких часто поєднуються із словом знак. «Як козаки повідомляли про наближення ворога?», «Як можна передати повідомлення?», «Які знаки використовуються при написанні телеграми?», «Як можна зробити пові­домлення іншій людині (яка поруч тебе, яка знаходиться в іншому місті)? Які знаки при цьому використовува­ли?», «Якими приладами користуються для передачі інформації» Відповідаючи на подібні запитання учні поступово усвідомлюють, що повідомлення можна здійснювати за допомогою текстів. малюнків, звуків.

Принципове значення мають завдання на кодування (шифрування) інформації. Різними видами побутових кодів є пароль, умовні стуки, посвисти, звуки духових інструментів і т. ін.

Серед навчально-розвивальних завдань, що широко застосовуються у початковій школі, є мовленеві ребуси,

кодування букв цифрами, кодування зорових образів буквами та цифрами (найпростіший приклад - морський бій), кодування прислів’їв, речень, відповідями заданих прикладів і т. ін.

Використовуючи такі вправа, а зразки їх можна знайти в дидактико-методичних комплектах з різних навчальних дисциплін, необхідно виконувати не лише прямі, а й обернені завдання (розшифуй-зашифруй), а також дешифрувальні (здогадайся, яким чином зашифрована та чи інша ситуація), завдання на передавання інформації з застосуванням кодів.

У 3 класі внадиться термія інформації, як синонім слів повідомленим, відомості. Продовжується робота по розкриттю змісту поняття «інформація» на основі виконання практичних вправ, що спрямовані на закріплення видів інформації (знакових систем, за допомогою яких вона зберігається, переробляється та передається). . Термін модель у початкових класах не вживається. Замість нього користуються близькими до життєвого досвіду синонімами, наприклад, схема, таблиця, вираз.

Перший вид моделювання, з яким зустрічаються першокласники - предметне моделювання. На уроках трудового навчання вирізають з паперу кораблик, човен, голуба. Опановуючи елементи графічної грамоти, вони вчаться розпізнавати площинні та об'ємні предмети за схематичним зображенням. Тут відбувається поступовий перехід від іконічних до схематичних моделей. Здійснюючи звуковий аналіз слів, учні будують їх предметно-схематичні моделі.

Вже на рівні предметного і предметмо-схематичного моделювання необхідно порівнювати (протиставляти і співставляти) структури одержаних моделей.

Найбільші можливості для формування вміння моделювати має математика. Фактично завдання розв'язати математичну задачу реалізується через побудову ланцюжка моделей задачі (текст — скорочений запис — .динамічна або структурна схема (за необхідності) таблиця — розв'язуюча модель задачі).

Для здійснення цих модельних переходів школярам необхідно навчитися виділяти основні змістовні частини задачі; виявляти зв'язки між ними; складати розв'язуючу модель задачі.

Комплект програмово-педагогічиого забезпечення має значну кількість завдань на вироблення в учнів уміння моделювати, здійснювати модельні переходи, на формування структурного мислення молодших школя­рів.