- •1. Господарського облік та його види.
- •3.Нормативно правове регулювання бухгалтерського обліку в україні
- •4.Види бухгалтерського обліку
- •5.Функції бухгалтерського обліку
- •6.Принципи бо
- •7. Користувачі бухгалтерської інформації
- •8.Предмет і об*єкти бо
- •9.Господарські засоби як об*єкти обліку та їх класифікація
- •10.Джерела утворення господарських засобів та їх класифікація
- •11.Господарські процеси і операції як об*єкти бо
- •12.Елементи методу бо.
- •13.Вимірники в бо.
- •14.Бухгалтерський баланс його призначення та структура
- •15.Значення та структура активу балансу
- •16.Значення та структура пасиву балансу
- •17.Зміни в балансі зумовлені господарськими операціями
- •18.Бухгалтерські рахунки як елементи бо
- •19.Взаємозв*язок між балансом і бухгалтерськими рахунками
- •20.Активні, пасивні та активно-пасивні рахунки. Їх побудова та порядок визначення сальдо
- •21.Класифікація рахунків за економічним змістом
- •22.Рахунки синтетичного і аналітичного обліку та їх взаємозв*язок
- •23.Субрахунки й аналітичні рахунки, кореспонденція рахунків
- •24.Подвійний запис, його суть і значення
- •25.Узагальнення даних поточного бо.
- •26.Оборотні відомості їх призначення
- •27.План рахунків бо.
- •28.Оцінка як елемент методу бо.
- •29.Сутність вартісного вимірювання
- •30.Сутність витрат і собівартості
- •31.Калькуляція як елемент методу бо.
- •32.Методи калькуляції
- •33.Документація як елемент методу бо.
- •34.Сутність первинного спостереження в обліку
- •35.Документи як джерело первинної інформації
- •36.Класифікація документів в бо
- •37.Способи виправленя помилок у документах
- •38.Інвентирізація як елемент методу бо, її сутність та завдання
- •39.Порядок проведення і оформлення інвентирізації
- •40.Порядок визначення та відображення в бо результатів інвентаризації
- •41.Облік необоротних активів
- •42. Облік запасів
- •43.Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості
- •44. Облік фінансових інвестицій.
- •45. Облік власного капіталу.
- •46. Облік зобов’язань.
- •47. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу.
- •48. Облік витрат діяльності підприємства.
- •49. Облік доходів і фінансових результатів.
- •50 Фінансова звітність підприємства, іі структура.
23.Субрахунки й аналітичні рахунки, кореспонденція рахунків
Для оперативного керівника господарством і контролю за збереженням і раціональним використанням ресурсів потрібна детальна інформація про наявність і зміни кожного виду засобів, джерел, здійснення певних господарських процесів. Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних рахунків. Аналітичний рахунок - це рахунок, на якому ведеться деталізований облік кожного видів засобів, особливість його полягає в тому, що він ведеться як у вартісному, так і в натуральному вигляді. Кількість аналітичних рахунків та їх перелік визначається самим підприємством і затверджується наказом „Про облікову політику”.
При значній кількості анал. рах. вони групуються в більш укрупнені групи за однорідними ознаками, які називаються субрахунками.(рахунки 2-го порядку).Отже, субрахунки об’єднують відповідні групи анал.рах. і, в свою чергу, узагальнюються синт. Рахунком.
Взаємозв’язок, що виникає між рахунками, в результаті відображення на них господарських операцій методом подвійного запису, називається кореспонденцією рахунків. А рахунки називаються кореспондуючими. В залежності від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості і складні бухгалтерські проводки.
24.Подвійний запис, його суть і значення
Економічна суть господарської операції полягає в тому, що вона викликає подвійні й рівновеликі зміни засобів та джерел їх формування. Двоїстий характер господарської операції зумовлює необхідність відображення її на рахунках методом подвійного засобу.
Подвійний запис – метод, що випливає з економічної суті відображення операцій, кожна з яких обумовлює зміни у двох її частинах в активі, у пасиві чи активі й пасиві одночасно. Відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного і за кредитом другого рахунків в одній і тій же сумі називають подвійним записом. Подвійний запис не тільки принцип однакового відображення операцій на рахунках, а й основний технічний прийом бухгалтерського обліку, бо забезпечує горизонтальний взаємозв’язок між рахунками, а також важливий контрольний прийом, оскільки очевидно, що скільки б не було операцій, загальна сума записів за дебетом рахунків завжди буде дорівнювати загальній сумі записів за кредитом рахунків.
Такий взаємозв’язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називається кореспонденцією рахунків, а такі рахунки кореспондуючими. Як синонім кореспонденції рахунків використовують термін: бухгалтерська проводка.
Бух.проводка- зазначення рахунку, який дебетується і рахунку, що кредитується, а також суму даної операції.
Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості й складні бухгалтерські проводки. Простою називають таку бухгалтерську проводку. За якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну й ту ж суму, тобто коли кореспондують між собою тільки два рахунки. Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, декілька кредитується на загальну суму, або навпаки – один кредитується. А декілька дебетується на загальну суму. У складних бухгалтерських проводках не порушується принцип подвійного запису, оскільки зберігається взаємопов’язане відображення господарської операції за дебетом і кредитом різних рахунків на одну й ту ж суму. Кожну складну бухгалтерську проводку можна розкласти на декілька простих. Однак застосування в практиці бухгалтерського обліку складних проводок переважає, тому що зменшує кількість записів, робить їх більш наочними.